Экономические науки/7. Учет и аудит

А. Родинцева

Т. М. Козир, ст. викладач

Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

ОБМЕЖЕННЯ СУМИ ГОТІВКОВИХ РОЗРАХУНКІВ З ПІДЗВІТНИМИ ОСОБАМИ

Правильно організований облік забезпечує контроль за використанням грошових коштів, а також дозволяє уникнути конфліктів із зовнішніми органами, наприклад, податковою інспекцією. Ця тема бухгалтерського обліку дуже широка і охоплює масу інформації і великий круг бухгалтерської документації.

Зупинимося лише на одному питанні: скільки потрібно видати працівникові коштів під звіт для виконання виробничого завдання ? Проаналізуємо вимоги нормативних документів з цього приводу.

По-перше. Перед напрямом працівників у відрядження підприємство повинне видати їм аванс в межах суми, визначеної на оплату проїзду, наймання житла і добові витрати (п. 5 розд. I-го і п. 11 розд. II-го Інструкції № 59). При чому аванс відрядженому працівникові може видаватися готівкою або перераховуватися у безготівковій формі на відповідний рахунок для використання із застосуванням платіжних карток [1].

По-друге. У п. 2.3 Положення № 637 [3] є вимога про те, щоб сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) через їх каси і через каси установ банків не перевищувала протягом дня поодинці або декільком платіжним документам гранично допустиму суму, розмір якої встановлюється НБУ. На сьогоднішній день ухвалою НБУ від 09.02.2005 р. № 32 така сума встановлена у розмірі 10 тис. грн. Платежі зверху встановленої граничної суми повинні проводитися виключно в безготівковому порядку.

У п. 2.3 Положення № 637 так само передбачені і виключення з цього правила, на які не розповсюджується 10-тисячне обмеження, одне з них — використання засобів, виданих на відрядження.

З січня 2013 року набув чинності Закон України від 06.12.2012 р. № 5518-VI, яким були внесені зміни в КУпроАП. Зокрема, кодекс був доповнений новою статтею 163, в якій тепер прописана відповідальність у тому числі і приватних підприємців за порушення 10-тисячного обмеження і спричиняє за собою накладення штрафу на фізичне обличчя — підприємця, посадових осіб юридичної особи від ста до двохсот не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян [2].

Крім того, за порушення 10-тисячного обмеження при здійсненні готівкових розрахунків до суб'єктів підприємницької діяльності органами ДПСУ можуть бути застосовані суттєві фінансові санкції у вигляді штрафів, передбачених Указом № 436 [4].

Очевидно, для бухгалтера актуальними у цій ситуації будуть відповіді на наступні запитання.

1. Чи потрібно враховувати 10-тисячне обмеження при видачі працівникові готівки з каси під звіт і на відрядження?

Ні, не потрібно. Річ у тому, що дане обмеження розповсюджується на розрахунки підприємств (підприємців) між собою, але не розповсюджується на розрахунки підприємств (підприємців) з фізичними особами [3].

Враховуючи це, підприємство має право видати будь-яку суму готівкою з каси, необхідну для покриття витрат на відрядження працівника або для придбання підзвітною особою товарів (робіт, послуг) для потреб підприємства.

2. Чи враховується 10-тисячне обмеження при придбанні підзвітною особою товарів (робіт, послуг) для потреб підприємства за готівку?

Так, враховується. Оскільки підзвітна особа, що купує товари (роботи, послуги) за готівку для потреб підприємства, діє від імені такого підприємства, то воно може придбати товари (роботи, послуги) у одного продавця на суму не більше 10000 грн. в день.

Проте враховуючи, що кількість підприємств (підприємців), з якими здійснюються розрахунки протягом дня, не обмежується, то підзвітна особа може набувати товарів (роботи, послуги) у декількох підприємств (підприємців), за умови, що сума таких розрахунків з кожним з них не перевищить 10000 грн. в день.

3. Чи потрібно враховувати 10-тисячне обмеження при проведенні працівником, що відряджається, розрахунків у відрядженні?

Ні, не потрібно. Оскільки працівник, знаходячись у відрядженні, має право оплачувати готівкою проїзд, мешкання, живлення, а також інші витрати, безпосередньо пов'язані з відрядженням, без урахування 10-тисячного обмеження [3].

І це ще не всі нюанси з питань оплати видатків через підзвітних осіб.

Отже, щоб не наражатися на значні штрафні санкції, всім суб’єктам господарювання бажано впровадити систему попереджувального контролю в межах внутрішніх засобів регламентації роботи облікового апарату. Як варіант, це може бути навіть зведення діючих нормативних вимог (хоч у паперовому вигляді, хоч у електронному) відносно різних видів господарських операцій, що підпадають під ретельну увагу контролюючих органів.

Список використаних джерел

1. Інструкції про службові відрядження в межах України і за кордон, затвердженою наказом Мінфіну України від 13.03.1998 р. № 59 у редакції наказу мінфіну України від 17.03.11 р. № 362

2. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-Х.

3. Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затверджене ухвалою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637.

4. Указ Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм по регулюванню обороту наявних засобів» від 12.06.95 р. № 436/95.