Історія економіки та економічної думки

Горшков М.А.

асистент кафедри менеджменту та адміністрування

Денисевич Є.С.

студентка групи МЗД-11

Вінницький торговельно-економічний інститут

Київського національного торговельно-економічного університету

м. Вінниця , Україна

 

ПРОМИСЛОВИЙ ПЕРЕВОРОТ В ЯПОНІЇ

 

Актуальність  даної теми обумовлена специфікою промислового перевороту в Японії. Перехід до індустріального суспільства в Японії відбувся пізніше, ніж в країнах Західної Європи та США і мав ряд особливостей. До середини XIX ст. Японія була типовою аграрною країною, в якій панувала феодальна система господарства, формувалося мануфактурне виробництво. Передумови промислового перевороту в Японії складалися в ході буржуазних реформ, що проводяться урядом країни в 60-70-і рр.. XIX ст.

Предмет дослідження - історичний процес проходження в Японії стадії промислового перевороту.

Об'єкт дослідження - історичні особливості промислового перевороту в Японії.

Виходячи з усього вищезазначеного, метою написання даної статтi є необхідність охарактеризувати процес промислового перевороту в Японії.

Промисловий переворот – це перехід від мануфактури з її ручною ремісничою технікою до великого машинного фабрично - заводського виробництва, який забезпечував впровадження у промислове виробництво і транспорт системи робочих машин, парових двигунів, створення самостійної машинобудівної галузі. У соціальному плані головну роль почали відігравати фабриканти та люди найманої праці. Завершенню промислового перевороту знаменувало остаточну перемогу індустріальної цивілізації над аграрною ( феодалізмом).

Ще у XVIII ст. Японія була аграрною країною, 80 % населення якої становили селяни та самураї. Самурайство слугувало основою для формування державного та військового апарату, а також інтелігенції. З'являлися ремісники й купці.

Селяни отримували від феодалів землю на правах "вічної" оренди. Головною повинністю селян був натуральний оброк. Крім того, їх залучали до ремонту доріг, мостів, каналів. У країні діяли закони, які строго регламентували побут і поведінку японського селянина. Наприклад, згідно із цими законами селянин не міг змінити місце проживання, а також рід свого заняття, хоча кріпосного права як такого там не було.

Міське населення вважалося нижчим станом, незважаючи на те, що його майнове становище було значно кращим. Із розвитком ремесел і торгівлі відбувалося об'єднання ремісників та купців у спілки на взірець цехів і гільдій. Допускалося піднесення багатих купців до рангу самураїв.

Однак у XVIII ст. почалася криза в економіці. Причиною її став розвиток товарно-грошових відносин, які проникали в господарства як феодалів, так і селян. У цих умовах підвищувалася роль міських жителів.

Усе це вказувало на початок промислового перевороту в Японії. Проте в умовах феодального режиму фабрична система розвивалася повільно. Наповнення внутрішнього ринку іноземними промисловими товарами призвело до розорення домашньої промисловості та міських ремесел. Розорені дрібні товаровиробники поповнювали ринок робочої сили для мануфактурного і фабричного виробництва, що розвивалось. Отже, зовнішні чинники прискорювали процес формування капіталістичного господарства.

Водночас насильницьке втягнення країни у світову торгівлю дезорганізувало економіку. На внутрішньому ринку зросли ціни на сільськогосподарську продукцію через її масовий експорт. Високі ціни на сировину поставили в тяжке становище провідні галузі промисловості — бавовняну і шовкоткацьку. На споживчому ринку через зростання цін на продовольство склалося вкрай складне становище, яке стало критичним.

Масовий вивіз золота з країни руйнував фінансову систему держави і сприяв зростанню цін на внутрішньому ринку. В Японії курс срібла щодо золота був у три рази вищий, ніж на світовому ринку. Тому для зарубіжних компаній і приватних осіб щораз прибутковішими ставали операції з обміну срібла на золото з вивезенням останнього. Нееквівалентний обмін і спекуляція золотом перешкоджали нагромадженню капіталу в країні. Нееквівалентний характер мала також зовнішня торгівля, що зумовлювало пасивний баланс: сільськогосподарську продукцію вивозили за цінами, нижчими від світових, а імпортні промислові товари через високе мито реалізували за більш високими цінами.

На початку 70-х років уряд приступив до організації нової кредитно-грошової системи. За підтримки держави була створена група «національних банків». Держава в 1882 р. заснувала Японський банк і наділила його правом емісії нових банкнот.

У 80-ті роки уряд перейшов до здійснення нової економічної політики. Її мета полягала в створенні умов для активізації приватного підприємництва шляхом приватизації державної власності. Державні підприємства продавалися, здавалися в оренду, передавалися в рахунок погашення боргів урядовим кредиторам. У 1881 р. була заснована перша акціонерна компанія, в наступне десятиліття було організовано ще 15 компаній. У результаті приватизації об'єктів державної власності активізувалося приватне підприємництво у промисловості, на транспорті і в будівництві.

Отже, перетворення Японії в централізовану державу відбувалося високими темпами. Зі слабкої відсталої феодальної країни вона перетворилася у велику державу на Азіатському континенті, ставши прикладом для інших азіатських країн, які залишилися в становищі колоній або напівколоній.

 

 

Список використаної літератури:

1.                 Бойко О.Д. Історія України: Посібник для студентів вищих навчальних закладів.- К.: Академія, 1999р.

2.                 Історія економічних учень: Підручник / Л. Я. Корнійчук, Н. О. Татаренко, А. М. Поручник та ін.; За ред. Л. Я. Корнійчук, Н. О. Татаренко. — К.: КНЕУ, 1999. — 564 с.

3.                 Ковальчук В., Сарай М. Економічна думка в історичному аспекті Т. 2003

4.                 Матисякевич З.М., Матейко Г.М., Лановик Б.Д. « Економічна історія Укаїни і світу» Підручник за ред. Б.Д. Лановика 5-е видання К: Вікар, 2002р. 477с.

5.                 Тимошина Т.М. Черкашина Н.К.Економічна історія Навчальний посібник Київ : ЦУЛ, 2002р. 193 с.

6.                 Революційно-реформістський шлях становлення промислового капіталізму в Японії. [Електронний ресурс]/.Электронная библиотека Князева. - Режим доступу: http://www.ebk.net.ua/Book/synopsis/ekonomika/part3/050.htm.

7.                 История экономических учений: Індустріалізація у розвинутих країнах світу: США, Німеччина, Англія, Франція, Японія.  [Електронний ресурс]/ Osvita.ua. - Режим доступу: http://ru.osvita.ua/vnz/reports/econom_history/24829/.

8.                 Промисловий переворот в Японії. [Електронний ресурс]/ Історія економіки: Шпаргалка, 2010. - Режим доступу: http://epi.cc.ua/promyishlennyiy-perevorot-yaponii-21549.html.