Бондар А.Є., Холод К.І.
Інститут водних
проблем і меліорації НААН, м. Київ, Україна
МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ЩОДО ОЦІНКИ
АНТРОПОГЕННОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА СТІК МАЛИХ РІЧОК
Загальною принциповою основою антропогенного навантаження
на річковий стік та його характеристики є порівняння стоку, перетвореного
господарською діяльністю, з природним річковим стоком або, як часто його
називають кліматичним, обумовленим комплексом стокоформуючих факторів, а також
характером підстилаючої поверхні. У дослідженнях даного напрямку застосовуються
такі підходи:
- дослідження багаторічних коливань стоку із
застосуванням тимчасових багатофакторних кореляційних зв'язків стоку з іншими
гідрометеорологічними характеристиками;
- аналіз водного і теплового балансів та їх змін в
басейнах річок внаслідок впливу кожного виду господарської діяльності окремо;
- активний експеримент.
Перша група методичних підходів у дослідженнях впливу
господарської діяльності на стік дає позитивні результати лише за умови що всі
фізико-географічні чинники, в основному кліматичні, однакові у порівнювальні
періоди. Тому при їх застосуванні обов'язковою умовою є виключення факторів, що
не залежать або слабо залежать від господарської діяльності, іншими словами,
приведення стоку порівнюваних періодів до однорідних умов.
Друга група методів полягає в дослідженні змін
складових водного і теплового балансів під впливом господарських заходів з
диференційованим урахуванням ролі у формуванні стоку кожного заходу окремо, а
також в оцінці змін водного балансу в межах тих частин басейну, на яких вони
здійснені або заплановані. Балансовий метод більш універсальний, він дозволяє
найбільш достовірно оцінити зміни, що відбулися в минулому, сучасні та
очікувані в майбутньому.
На основі експериментальних даних по гідрологічному
режиму, водному і тепловому балансам розроблені воднобалансові методи оцінки
впливу на стік річок агротехнічних і лісомеліоративних заходів, зрошення та
осушення, створення та експлуатації водосховищ. Подальшим розвитком цієї групи
методичних підходів є способи математичного моделювання процесів, що
відбуваються на водозборі або на окремих його частинах.
Третя група – методи активного експерименту. В
існуючій літературі до методів активного експерименту зазвичай відносять
заходи, пов'язані зі штучною зміною одного з факторів підстилаючої поверхні
(вирубка і посадка лісу, розорювання території, зміна агротехнічних прийомів
землеробства і т. п.). Вплив цих заходів на водний баланс обчислюється шляхом
проведення спостережень за елементами водного балансу протягом ряду років до
проведення заходів на водозборі і після їх проведення. По різниці між
значеннями елементів водного балансу до і після проведення заходів роблять
висновки про їх вплив на стік річок і його характеристики.
Таким
чином, одним із пріоритетних напрямків раціонального використання водних
ресурсів річок є вдосконалення діючих та розвиток нових принципів і методологічних
основ оцінки впливу господарської діяльності на стік та його характеристики для
визначення ступеня виснаження водних ресурсів та екологічного нормування всіх
видів антропогенних чинників з метою збереження природного середовища для
подальшого розвитку водного господарства.
Література:
1.
Водогрецкий В. Е. Антропогенное
изменение стока малых рек. – Л.: Гидрометеоиздат, 1990. – 176 с.