Государственное управление 2.Современные технологии управления.

Бушма Н.В., Яроміч С.А.

Одеський регіональний інститут державного управління

НАДУ при Президентові України

Аналіз стану стоматологічної допомоги дитячому населенню в україні

Стоматологічна допомога відноситься до одного з наймасовіших видів медичної допомоги. У структурі загальної захворюваності населення України хвороби порожнини рота і зубів займають 3 місце. При цьому в 99% випадків хворі обслуговуються в амбулаторно-поліклінічних установах.

Результати соціологічного дослідження стану існуючої профілактичної стоматологічної допомоги дитям шляхом опитування батьків дітей 6 та 12 років, а також лікарів, свідчать про різний рівень гігієнічної обізнаності та задоволеності стоматологічною допомогою серед міського та сільського населення. Задовільним його оцінили 68% міського та 32% сільського населення. Свої санітарно-гігієнічні знання оцінили як задовільні тільки 86% батьків дітей, що проживають в місті та тільки 62% сільських жителів.

Роль батьків у формуванні навичок гігієни у дітей визнали 38% міських респондентів та 26% з сільської місцевості, вплив середовища спілкування відмитили відповідно 52% та 42%, висловили сподівання на поради лікаря у формуванні навичок 10% міських батьків та 32% сільських.

Дієвими формами профілактичної роботи батьки вважали:

1- раннє виявлення проблем та лікування порожнини роту;

2- профілактичні огляди дітей;

3- усунення факторів ризику;

4- формування здорового способу життя;

5- санітарно-просвітницьку роботу з дітьми та батьками.

Відносно необхідності лікування тимчасових зубів у дітей інформовані 12,0% батьків міської місцевості та двічі менше (6,0%) - сільської, що свідчить про незадовільний стан профілактичної роботи. Про існування регіональних факторів ризику (перш за все, фтор-йодного дефіціту) не мали уяви 37,4% міського та 58,8% сільського населення.

Проаналізуємо рівень забезпеченості стоматологами в Україні і у Європі. Середній показник кількості стоматологів у країнах Європи становить 1 стоматолог на 1500 жителів, в Україні ж на одного дитячого стоматолога припадає близько 10000 мешканців. Середний рівень забезпеченості лікарями-стоматологами в Україні – 4,56 на 10 тис. населення. Однак це стосується далеко не всіх регіонів. На Київщині цей показник становить 8,17, на Львівщині – 7,59, Івано-Франківщині – 6,35, Полтавщині – 6,21, у Запорізькій та Херсонській областях – 2,32 і 2,29 відповідно. Ще гірший показник забезпеченості дитячими стоматологами – 0,26 на 10 тисяч дитячого населення віком до 18 років по Україні, зокрема, у Херсонській області – 0,007, Рівненській – 0,06, Житомирській – 0,05.

Слід визначити, що у розвинених країнах професія дитячого стоматолога вважається більш престижною і краще оплачуваною, ніж в України.

Лікарі-стоматологи виступають за всебічну реформу діючої стоматологічної служби, перш за все, для дітей. В якості причин необхідності реорганізаційних процесів стоматологічної служби вони вважають:

- організаційні вади:

- недоцільність штатної структури;

- неадекватність амбулаторної та стаціонарної стоматологічної допомоги;

- неефективність управління через невикористання на практиці основ менеджменту із-за браку професійної підготовки керівного та лікарського складу з наукових основ управління.

Розглянемо проблеми з надання стоматологічної допомоги дітям, перш за все, шкільного віку:

- скорочення кількості стаціонарних стоматологічних кабінетів у дитячих установах;

- незначна кількість шкіл, які мають стаціонарні стоматологічні кабінети;

- недостатня профілактична робота в дитячих установах та школах;

- перевантаженість лікарів-стоматологів дитячих стоматологічних поліклінік у віддалених районах;

- недовантаження лікарів-стоматологів в центрі міста;

- зниження якості лікувально-профілактичної допомоги.

Отже, перехід діяльності стоматологічної служби за принципами системи управління якістю, сімейної медицини, страхових технологій і наукових основ управління потребує перегляду багатьох позицій, що склалися на практиці, та напрацювання новітніх моделей і механізмів їх діяльності.

Література

1. Безвушко Е.В. Порівняльна оцінка стоматологічного здоров’я дітей шкільного віку за Європейськими індикаторами здоров’я порожнини рота / Е.В. Безвушко, Л.Ф. Жугіна, А.А. Нарикова, Н.Л. Чухрай // Новини стоматології. 2013. N 3 (76). - С. 76-80.

2. Савичук Н.О. Стоматологічне здоров’я дітей, методологічні підходи та критерії оцінки / Н.О. Савичук // Современная стоматология. — 2008. — N 1. — С. 94-98.

3. Хоменко Л.О. Стоматологічне здоров’я дітей України, реальність, перспективи / Л.О. Хоменко // Науковий вісник НМУ ім. О.О. Богомольця. — 2007. — Спецвипуск. — С. 11-14.