Підмогильний Олександр Олександрович

Начальник відділу Державної фінансової інспекції в Запорізькій області

Антиконкурентні узгоджені дії (змова) суб’єктів господарювання у сфері державних закупівель: поняття та межа відповідальності

Згідно зі статтею 1 Закону України „Про захист економічної конкуренції” від 11.01.2001 № 2210-ІІІ, зі змінами, (далі за текстом – Закон № 2210) економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб’єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб’єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб’єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб’єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку [1].

Положеннями частини 1 статті 5 Закону № 2210 встановлено, що узгодженими діями є укладення суб’єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об’єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб’єктів господарювання.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.

За диспозицією пункту 4 частини 2, частини 4 статті 6 Закону України „Про захист економічної конкуренції” антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

Проте, жоден український нормативно-правовий акт не містить визначено терміну „змова” та механізмів щодо виявлення її ознак з боку учасників процедури державної закупівлі.

Зокрема, сам термін „змова”, що раніше встановлювався нормами Закону України „Про здійснення державних закупівель” від 01.06.2010 № 2289-VI, зі змінами, - домовленість між двома чи кількома учасниками процедури закупівлі, спрямована на встановлення ціни пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції на штучних або неконкурентних рівнях з відома або без відома замовника, із тексту Закону України „Про здійснення державних закупівель” від 10.04.2014 № 1197-VII (далі за текстом – Закон № 1197) несподівано зник.

Проте, у редакції частини 1 статті 30 Закону № 1197 визначено, що замовник повинен відмінити торги у раз виявлення факту змови учасників [2].

Статтею 1 Закону України „Про Антимонопольний комітет України” від 26.11.1993 № 3659-ХІІ (далі за текстом – Закон № 3659) визначено, що Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері  державних  закупівель.

Згідно зі статтею 3 Закону № 3659 основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель [3].

Відповідно до статті 7 Закону № 3659 у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має, зокрема, повноваження приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами.

Частиною 1 статті 48 Закону № 2210 визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Вимогами абзацу 1 частини 2 статті 52 Закону № 2210 визначено, що за порушення, передбачені статтею 50 Закону № 2210, накладаються штрафи у розмірі до 10 % доходу (виручки) суб’єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Разом з тим, у разі наявності незаконно отриманого замовником прибутку, який перевищує 10 % зазначеного доходу (виручки), штраф накладається в розмірі, що не перевищує потрійного розміру незаконно отриманого прибутку.

Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу, а у разі прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.

Поряд з цим, стаття 166-18 КупАП встановлює відповідальність для фізичних осіб за примушування до антиконкурентних узгоджених дій.

Зокрема, примушування до антиконкуренних узгоджених дій, які заборонені законом про захист економічної конкуренції тягне за собою накладення адміністративного штрафу: за частиною 1 статті 166-18 КупАП – від 8 500 грн. до 17 000 грн.; за частиною 2 статті 166-18 КупАП – від 17 000 грн. до 51 000 грн. [4].

Література:

1. Про захист економічної конкуренції: Закон України вiд 11.01.2001 // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - № 12. - Ст.64.

2. Закон України „Про здійснення державних закупівель”: від 10.04.2014, № 1197-VII // Офіційний вісник України. – 2014. - № 34. – Ст. 900.

3. Про Антимонопольний комітет України: Закон України від 26 листопада 1993 р. № 3659 // Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 50.

4. Кодекс України про адміністративні правопорушення: від 07.12.1984 р.  № 8073 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.rada.gov.ua.