УДК 7.035(44)25(477-25) «19»

Гракова Я.В., студентка О – 11, напряму підготовки «Облік і аудит»; Шаравара Т.О., д.і.н. професор

Полтавська державна аграрна академія

УКРАЇНСЬКЕ БАРОКО (ХVІІ–ХVІІІ СТОЛІТТЯ)

В Україні бароко проіснувало близько 200 років і стало наступним після доби Київської Русі етапом розквіту української культури, передовсім архітектури, літератури, освіти, громадсько-політичних інституцій, самоврядування. До цього привели такі чинники:

· сaмe бароко виявилося найсуголоснішим емоційнім, романтичним,схильним до  зрівноваження протилежностей в українській душі;

· якраз у той час в Україні було послаблено – а на певний період і зовсім відкинуто колоніальне ярмо, побудовано досить сильну гетьманську державу, що всіляко сприяла розвитку культури (особливо за часів Івана Мазепи, котрий сам був яскравим представником барокової епохи).

У нашій культурі співіснували два різновиди цього стилю:

• «високе» бароко («серйозне», пов’язане з книжною традицією);
• І «низове» (жартівливо бурлескне, пов’язане з народною стихією – творчість мандрівних дяків, інтермедії, вертепи).

Особливо значного розвитку в добу бароко набула українська освіта. Першим і найавторитетнішим вищим навчальним закладом у Східній Європі стала Києво-Могилянська академія [2].

Неабиякого розвитку набуло українське барокове письменство. Елементи бароко проступають уже в стилі Івана Вишенського (довгі речення, нагромадження паралелізмів, сміливі антитези).

Однак справжнім початком українського бароко стала творчість Мелетія Смотрицького, а також віршування Кирила Транквіліона-Ставровецького, повну ж перемогу нового напряму засвідчило створення Києво-Могилянської академії, цілком барокової за суттю [1]. Мова барокової української літератури принципово залишилася церковнослов’янською, як і в попередній період. Увібравши велику кількість елементів живого мовлення, вона, нажаль, не підлягала певним нормам. Тому трапляються великі ухили то до української народної мови, то до польської, то – зрідка у другій половині ХVІІІ   століття   – до російської, іноді посилюється церковнослов’янський стиль написання творів [3].

Отже, новий і бурлескний стиль бароко відбився не лише в архітектурі, скульптурі, музиці й живописі, а й позначився на літературі, сформувавши її особливий і неповторний український національний колорит.

Література:

1. Пахаренко, В.І. Українська література: підруч. для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл. / Василь Пахаренко.  –  К.:  Генеза, 2009. – 368 с.: іл.

2. Жолтовський П. Український живопис XVII – XVIII ст. – К.: Наукова думка, 1978. – 327 с.

3. Івашко Ю. Перлини українського бароко / Ю. Івашко // Будмайстер, 2003. – №1, 2. – C. 10 – 13.