Лаврів Л.П., Баланчик А.В., Плешка М.І., Корня М.Г.

Буковинський державний медичний університет, Україна

Становлення топографії привушної залози з прилеглими анатомічними структурами привушно-жувальної ділянки у 9-місячних плодів  людини

         Дослідження структурно-функціональних і вікових особливос­тей та закономірностей будови органів, судин, нервів, фасцій і клітковинних просторів окремих ділянок тіла людини має важливе значення для тлумачення істинного напрямку процесів органогенезу, виникнення анатомічних варіантів та природжених вад розвитку його складових, а також з’ясування механізмів та шляхів можливого поширення гнійно-запальних процесів з метою розробки раціональних доступів і методів хірургічної корекції до органів і судинно-нервових утворень [1-2]. У літературі висвітлюються фрагментарні дані про особливості морфогенезу та становлення синтопії складових утворень ділянки привушної залози (ПЗ) людини в пренатальному періоді онтогенезу [3-4]. Тому постає потреба у дослідженні типової і варіантної анатомії органів і структур ділянки привушної залози та становлення їх корелятивних взаємовідношень у плодів людини різних вікових груп.

Мета дослідження. З’ясувати корелятивні взаємовідношення привушної залози з фасціально-клітковинними структурами та суміжними судинно-нервовими утвореннями в межах привушно-жувальної ділянки у плодів 9 місяців внутрішньоутробного розвитку.

Матеріал і методи. Дослідження проведено на 5-и плодах людини 9-го місяця внутріш­ньоутробного розвитку 310,0-345,0 мм тім’яно-куприкової довжини (ТКД). У ході дослідження використовували методи: тонкого препарування привушно-жувальної ділянки та ПЗ під контролем бінокулярної лупи; макро- та мікроскопії; морфометрії.

         Результати дослідження та їх аналіз. ПЗ плодів людини 9-го місяця внутрішньоутробного розвитку (310,0-345,0 мм ТКД) розташована в глибокій западині позаду гілки нижньої щелепи, в занижньощелепній ямці

 (f. retromandi­bularis). У цьому віковому періоді форма залози цілком відповідає стінкам цього ложа і має неправильні, важко з чим зрівняні обриси. Певною мірою її можна порівняти з тригранною, вертикально встановленою призмою, одна сто­рона якої зорієнтована назовні (латерально), а дві інші – допереду (вентрально) і дозаду (дорсально). У ході дослідження спостерігали ПЗ округлої форми і розпластані, що заходять далеко вперед на щоку або вниз по груднинно-ключично-соскоподібному м’язу до рівня нижнього краю нижньої щелепи. Най­більшої товщини досягає задня частина залози – близько 9,0-12,0 мм.

Забарвлення залози сіро-жовтувате, близьке до кольору навколишньої підшкірно-жирової клітковини, від якої залоза відрізняється більш вираженим сірим відтінком, часточковою будовою і більшою щільністю. Середня маса ПЗ цього вікового періоду – 14-21 г.

ПЗ оточена капсулою, яка огортаючи залозу, дає вглиб залози перегородки і тим самим поділяє її на окремі часточки. Навколо капсули розташовані фасціальні утворення прилеглих структур: зовні – поверхнева пластинка фасції шиї; позаду – передхребтова (превертебральна) пластинка; всередині – шило-глотковий апоневроз і судинна піхва. Зазвичай цей ряд фасцій описують як один цілий, сполучнотканинний чохол залози, розрізняючи в ньому поверхневий (зовнішній) і глибокий (внутрішній) листки. Поверхневий листок фасції ПЗ є продовженням фасції зовнішньої поверхні грудинно-ключично-соскоподібного м’яза і переходить на ділянку обличчя, прикріплюючись до кута і до заднього краю гілки нижньої щелепи, частково – до фасції жувальних м’язів і до нижнього краю виличної дуги. Глибокий листок, відокремившись від поверхневого біля переднього краю грудинно-ключично-соскоподібного м’яза, направляється до бічних стінок глотки, послідовно покриваючи заднє черевце двочеревцевого м’яза, шилоподібний відросток із прикріпленими до нього зв’язками і м’язами; потім фасція покриває частину задньої поверхні крилоподібного м’яза і по задньому краю гілки нижньої щелепи зливається з поверхневим листком. Внизу обидва листка переходять один в одного у вузькому місці між кутом нижньої щелепи і грудинно-ключично-соскоподібним м’язом, створюючи тим самим міцну перегородку між ложем ПЗ і ложем піднижньощелепної слинної залози. Поверхневий листок фасції ПЗ вверху прикріплюється до нижнього краю виличної дуги та хрящової частини зовнішнього слухового проходу. Глибокий листок біля основи шилоподібного відростка зростається з окістям нижньої поверхні скроневої кістки. Деякі частини капсули ПЗ (зовнішня поверхня залози та її нижній  полюс) у плодів 9-го місяця більше виражені, міцні; інші (частина, прилегла до глотки і до зовнішнього слухового проходу), навпаки, дуже тонкі. Виділення залози з капсули вдається з великими труднощами. Особливо важко виділити зовнішню частину і передній край залози. У той же час ПЗ легко виділяється з капсули в ділянці зовнішнього слухового проходу, жувального м’яза, м’язів шилоподібного відростка і двочеревцевого м’яза та біля її нижнього полюса, що, на наш погляд, пов’язано з продовженням формотворчих процесів ПЗ у цей період розвитку.

 Привушна протока ПЗ у плодів 9-го місяця бере свій початок на передньо-внутрішній поверхні залоз, поблизу переднього їх краю (на межі нижньої і середньої його третин). Довжина привушної протоки ПЗ в плодів 9-и місяців ВУР 19,0-37,0 мм з діаметром прозору до 1,8-2,5 мм. Вивідні протоки ПЗ всередині часточок вистелені дворяд­ним кубічним чи призматичним епітелієм. У міжчасточковій сполучній тканині (по мірі потовщення вивідних проток) їх епітелій послідовно наближається до багаторядного, потім багатошарового кубічного і, нарешті, в найближчих до слизової оболонки ротової порожнини ділянках головної вивідної протоки – уподібнюється багатошаровому плоскому епітелію.

            У плодів людини 9-и місяців (310,0-345,0 мм ТКД) ложе ПЗ, звільнене від вмісту, представляє собою западину з трьома сторонами, з найбільшим вертикальним розміром. Зовнішня поверхня ложа є тільки при цілості привушної фасції; з видаленням її утворюється отвір у вигляді вертикальної щілини, переднім краєм якої є задній край гілки нижньої щелепи. Задній край отвору утворений соскоподібним відростком і грудинно-ключично-соскоподібним м’язом.

Висновки. 1. Морфогенез і становлення топографії привушної залози з прилеглими анатомічними структурами привушно-жувальної ділянки у плодів 9 місяців внутрішньоутробного розвитку (310,0-345,0 мм тім’яно-куприкової довжини) знаходиться під сукупним впливом просторово-часових факторів, пов’язаних з динамікою та тісною синтопічною кореляцією органів, судинно-нервових утворень і фасціально-клітковинних структур наприкінці плодового періоду онтогенезу. 2. У 9-місячних плодів фасціально-клітковинні утворення ложа привушної слинної залози, особливо в ділянках тісних топографо-анатомічних взаємовідношень органів і структур, ущільнюються. 3. Між зовнішньою капсулою привушної залози людини, прилеглими судин­ними і нервовими гілками та фасціальними утвореннями досліджуваної ділянки спостерігаються щільні зрощення, що слід врахувати під час оператив­них втручань в межах привушно-жувальної ділянки у плодів даного віку.

Література.  

1.     Нариси перинатальної ана­то­мії / Ю.Т. Ахтемійчук, О.М. Слободян, Т.В. Хмара  [та ін.]; за ред. Ю.Т. Ахтемій­чука. – Чернівці: БДМУ, 2011. – С. 295-299.

2.     Ахтемійчук Ю.Т. Актуальність наукових досліджень у галузі перинатальної анатомії / Ю.Т. Ахтемійчук // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. – 2012. – Т.ІІ, № 1 (3). – С. 15-21.

3.     Галичанська О.М. Топографо-анатомічні взаємовідно­шення органів і структур верхнього середостіння у 9-місячних плодів людини // О.М. Галичанська, Т.В. Хмара // Укр. морфол. альманах. – 2011. – Т. 9, № 3. – С. 70-72.

4.     Лаврів Л.П. Морфологічні передумови розвитку приро­джених вад привушної слинної залози / Л.П.Лаврів, І.Ю. Олійник // Клін. анат. та операт. хірургія. – 2012. – Т. 11, № 1 (39). – С. 91-94. 4. Лаврів Л.П.