Малько О.Д. к. військ.н., доцент; Карманний Є.В., к.т.н., доцент;
Молодцов В.А., к. військ.н., доцент; Полєжаєв А.М., к.т.н., доцент

Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого,
м. Харків, Україна

ВДОСКОНАЛЕННЯ ПРОБЛЕМ ПІДГОТОВКИ ЮРИСТІВ
У СФЕРІ ЦИВІЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ

На правові інститути взагалі та юристів зокрема, покладається функція здійснення й охорони права та правової системи, що гарантують життєдіяльність людини і суспільства. На реалізацію цієї функції спрямовано і навчання студентів у сфері цивільної безпеки, основним завданням якого є формування культури випускників до безпеки, їх відповідних моральних цінностей, поглядів та поведінки.

Професія юриста вимагає ґрунтовної та різноманітної підготовки. Одним з основних завдань цієї підготовки є формування здатності до аналітичного оцінювання ситуації, яке часто здійснюється в умовах значного напруження. Значної фізичної і моральної напруги роботі юриста надає те, що він часто працює в складних умовах пов'язаних з проявами людського горя, негативних рис людини та її бажанням приховати або трансформувати фактичну дійсність. Таким чином, у фахівців юридичного профілю важлива наявність особистих властивостей для роботи в складних умовах, а саме: психологічна стійкість, уміння володіти собою в складних ситуаціях, сміливість, схильність до напруженої розумової роботи, розвинена інтуїція, швидкість реакції та багато інших [1].

Формування і розвиток таких якостей у майбутніх юристів тривалий і напружений процес. В той же час це є необхідною умовою професійного становлення фахівця юридичного профілю. Велике значення у формуванні зазначених властивостей відводиться напрямку підготовки з цивільної безпеки, до якого входять нормативні навчальні дисципліни «Безпека життєдіяльності», «Охорона праці в галузі» та «Цивільний захист». Типовими навчальними програмами цих дисциплін визначена мета навчання – набуття компетенцій, знань, умінь і навичок для здійснення професійної діяльності з урахуванням ризику виникнення техногенних аварій й природних небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації (НС) та привести до несприятливих наслідків на об’єктах господарювання, а також формування у студентів відповідальності за особисту та колективну безпеку.

Навчальна дисципліна "Безпека життєдіяльності" займає провідне місце у підготовці фахівця за освітньо-кваліфікаційним рівнем "бакалавр", оскільки є дисципліною, що використовує досягнення та методи фундаментальних та прикладних наук з філософії, біології, фізики, хімії, соціології, психології, екології, економіки, менеджменту тощо. Метою вивчення дисципліни є усвідомлення студентами необхідності обов'язкового виконання установлених правил безпеки у навчально-виробничому процесі, норм безпечної поведінки в побуті та в умовах НС, практична підготовка щодо вміння користуватися засобами індивідуального та колективного захисту і грамотних дій у надзвичайних ситуаціях.

Вивчення дисципліни «Охорона праці в галузі» передбачає, що студенти на кваліфікаційному рівні «бакалавр» засвоїли головні положення нормативної навчальної дисциплін "Безпека життєдіяльності", «Основи охорони праці», а також окремі питання охорони праці (ОП) в дисциплінах професійного спрямування. Навчальна дисципліна спрямована на вивчення актуальних питань охорони праці для юридичної галузі з урахуванням особливостей майбутньої професійної діяльності.

Метою вивчення навчальної дисципліни «Цивільний захист» є формування у студентів здатності творчо мислити, вирішувати складні проблеми й приймати продуктивні рішення у сфері цивільного захисту (ЦЗ), з урахуванням особливостей фахової діяльності випускників. Освоївши програму дисципліни, студенти на кваліфікаційних рівнях «спеціаліст» і «магістр», у відповідних напрямах підготовки, повинні вирішувати професійні завдання з урахуванням вимог ЦЗ та володіти професійними компетенціями для забезпечення реалізації визначених завдань.

Дисципліни «Безпека життєдіяльності», «Охорона праці в галузі» та «Цивільний захист» спрямовані на набуття загальнокультурних та професійних компетенцій з питань цивільної безпеки у відповідних напрямах підготовки. Зазначені компетенції необхідні випускникам для вирішення професійних завдань, що пов’язані із гарантуванням збереження життя та здоров’я людини в умовах НС.

Загальнокультурні компетенції охоплюють різноманітні культурні області, в яких проходить життєдіяльність людини, а також ціннісні орієнтації і якості особистості щодо безпеки, захисту й збереження навколишнього середовища. Нормативна дисципліна «Безпека життєдіяльності», є надзвичайно важливою у вихованні загальної культури безпеки юриста. Тому вивчення дисципліни повинно бути спрямовано на формування світоглядної основи безпеки студента, системи цінностей, стійких правил безпечної поведінки, що в цілому називається культурою безпеки життєдіяльності [2]. Сформувати такі компетенції на 1-му чи 2-му курсі, коли вивчається ця дисципліна не виявляється можливим, тому що студенти ще не готові до їх засвоєння, ані з точки зору професійної підготовки, ані психологічно. Це завдання дисципліни «Цивільний захист», яка вивчається на 5-му курсі ВНЗ.

Аналізуючи вимоги до професійної підготовки юристів і зміст компетенцій, сформульованих в типових навчальних програмах дисциплін «Безпека життєдіяльності», «Охорона праці в галузі» та «Цивільний захист», можна зробити висновок, що в них професійні компетенції викладені загально і не враховують специфіку підготовки фахівців юридичного профілю. Тому існує нагальна потреба уточнення професійних компетенцій юриста у сфері безпеки.

В типовій навчальній програмі дисципліни «Безпека життєдіяльності» визначені професійні компетенції. Цей набір компетенцій мало відповідає вимогам професійної підготовки юристів, у ньому відсутні ті, що забезпечують формування особистих властивостей юридичних працівників. Для формування психологічної стійкості, вольових якостей, уміння володіти собою в складних ситуаціях тощо, на нашу думку, до переліку професійних компетенцій слід включити:

- чітке орієнтування в організаційно-правових заходах забезпечення безпечної життєдіяльності та вміння забезпечити виконання у повному обсязі заходів з колективної та особистої безпеки;

- уміння оцінювати обстановку і приймати рішення щодо дій у небезпечних ситуаціях і НС з використанням методів оцінювання і управління ризиками;

- здатність аналізувати механізми впливу небезпек на людину, визначати характер взаємодії організму людини з небезпеками навколишнього середовища з урахуванням специфіки механізму токсичної дії небезпечних речовин, енергетичного впливу та комбінованої дії вражаючих факторів небезпек;

- здатність виконувати свої функціональні обов'язки в умовах НС.

В типовій навчальній дисципліні «Охорона праці в галузі», професійні компетенції магістра (спеціаліста) представлені досить повно. Водночас вони розроблені, здебільше, для працівників науково-технічної сфери і не враховують специфіку роботи працівників гуманітарного спрямування. На нашу думку, професійними компетенціями юридичного працівника в зазначеній галузі можуть бути:

- уміння діяти в рамках нормативно-правового поля, визначених українським законодавством щодо безпеки праці в галузі;

- уміння вирішувати правові й організаційні питання охорони праці, виробничої безпеки, пожежної безпеки знання організаційних заходів (адміністративні, інженерно-технічні, санітарно-гігієнічні), які спрямовані на профілактику виробничого травматизму, виникнення професійних захворювань;

- орієнтування в питаннях здійснення ефективного управління охороною праці та поліпшення умов праці з урахуванням досягнень науково-технічного прогресу та новацій в нормативно-правовому забезпеченні галузі;

- забезпечення гарантії збереження здоров’я і працездатності працівників в умовах конкретних галузей через ефективне управління ОП та формування відповідальності у посадових осіб і фахівців за колективну та власну безпеку.

Що стосується дисципліни «Цивільний захист», то наведені в типовій навчальній програмі професійні компетенції, в цілому, забезпечують реалізацію визначеної мети, щодо формування здатності у студентів до вирішення проблем інноваційного характеру й прийняття продуктивних рішень у сфері ЦЗ. Однак для урахування особливостей фахової діяльності юристів в навчальні програми в перелік професійних компетенцій слід включити:

– уміння вирішувати організаційні питання ЦЗ в рамках нормативно-правового поля, визначених українським законодавством у сфері захисту;

– уміння оцінювати обстановку і приймати рішення в умовах небезпечних і надзвичайних ситуацій, з визначенням рівня ризику та обґрунтуванням комплексу заходів, спрямованих на запобігання і ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій.

Порядок вивчення та обсяг навчального часу дисциплін «Безпека життєдіяльності», «Цивільний захист» та «Охорона праці в галузі» ще донедавна визначався згідно державних вимог (спільного наказу Міністерства освіти і науки України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 21.10.2010 року, № 969/922/216 «Про організацію та вдосконалення навчання з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту у вищих навчальних закладах України»). Передбачений наказом обсяг навчального часу для вивчення дисциплін, в цілому, забезпечував реалізацію визначених навчальних цілей і завдань.

Але Кабінет Міністрів України видав розпорядження від 30 травня 2014 р. № 590-р про скасування наказу № 969/922/216 [3]. У розпорядженні вказано, що скасування зазначеного наказу надасть можливість вищим навчальним закладам самостійно встановлювати структуру і обсяги підготовки з дисциплін охорони праці, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту в залежності від характеру майбутньої професійної діяльності фахівця, вводити до індивідуальних комплексних контрольно-кваліфікаційних завдань питання з охорони праці.

На думку більшості вітчизняних спеціалістів-практиків, вчених, науково-педагогічних працівників з цивільної безпеки таке рішення Уряду ні в якому разі не може сприяти вдосконаленню проблем підготовки юристів та інших фахівців із зазначеного напрямку. Тут є декілька причин цього:

1) ВНЗ будуть скорочувати обсяги підготовки з дисциплін цивільної безпеки на користь профільних дисциплін, що вони і до цього розпорядження Уряду успішно здійснювали. Так, за результатами моніторингу Науково-методичної комісії з цивільної безпеки Міністерства освіти і науки України, тільки в одному з 32 ВНЗ, де проводився моніторинг, вимоги зазначеного наказу № 969/922/216 реалізовані у повному обсязі, в 11-ти – виконуються частково, в 20-ти – не виконуються [4].

2) Досвід ліквідації наслідків сучасних надзвичайних ситуацій різного характеру, свідчить про те, що обізнаність чисельної кількості посадовців і простих людей щодо запровадження організаційно-технічних заходів і використання засобів захисту цивільного населення і суб’єктів господарювання у зоні небезпечних ситуацій та військових конфліктів є вкрай низькою.

Визначений стан справ безумовно не сприятиме підвищенню рівня безпеки працівників і населення. Адже переважна більшість нещасних випадків відбувається через недостатню обізнаність людини про безпечні правила поведінки в тих, чи інших умовах, або через нехтування елементарними нормами власної безпеки, – тобто через несформовану чи низьку культуру безпеки життєдіяльності.

Таким чином, вдосконалення навчальних дисциплін з напрямку цивільної безпеки, із урахуванням запровадження вищезазначених пропозицій, поліпшить підготовку майбутніх фахівців – юристів до вирішення складних проблем, пов'язаних з їх професійними компетенціями та діями як в повсякденній діяльності, так й у небезпечних і надзвичайних ситуаціях.

Література

1. Рижиков В. С. Значення формування професійних якостей та індивідуально-особистісних характеристик у професійній підготовці майбутніх юристів на прикладі фрагмента професіограми юриста. Збірник наукових праць серія: педагогічні та психологічні науки № 55, 2010. – С. 105 - 107.

2. Малько О.Д., Полєжаєв А.М., Карманний Є.В., Яценко В.В.Формування культури безпеки життєдіяльності при підготовці юристів шляхом реалізації компетентнісного підходу // Природокористування і сталий розвиток: економіка, екологія, управління: збірник матеріалів Міжнародної науково-практ. конференції. – Ірпінь: Видавництво Національн. університету ДПС України, 2014. – С. 358 – 361.

3. Про скасування наказу Міністерства освіти і науки, Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Державного комітету з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 21 жовтня 2010 р. № 969/922/216: Розпорядження Кабінету Міністрів України № 590-р від 30 травня 2014 р. : [Електронний ресурс] // http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=247357770

4. Третьяков О.В., Дашковська О.В., Олійник Г.І. Стан реалізації наказу № 969/922/216 у вищих навчальних закладах Харкова у 2013 – 2014 навчальному році // Безпека життя і діяльності людини – освіта, наука, практика: збірник наук. праць ХІІІ міжнар. наук.-практ. конф., м. Київ, 15-16 травня 2014 р. - К.: «Талком», 2014. – С. 285 – 288.