Ганна Бигар, Ганна Варченко

Чернівецький національний університет імені Ю. Федьковича

Ігри та ігрові ситуації на уроках «Основи здоров’я» в початковій школі

Актуальність дослідження. Ефективне викладання «Основ здоров’я» в початкових класах не можливе без пошуків нових шляхів активізації пізнавальної діяльності учнів. Адже метою даної навчальної дисципліни є формування компетентності зі збереження здоров’я учнів на основі засвоєння ними знань про здоров’я та безпеку, практичних навичок здорового способу життя і безпечної поведінки, сприяння їхньому фізичному, психічному, соціальному і духовному розвитку і, завдяки цьому, – утвердження ціннісного ставлення самих школярів до життя і здоров’я. Учні мають не лише засвоїти визначену програмою систему знань з «Основ здоров’я», а й навчитися спостерігати об’єкти, явища, процеси, порівнювати їх, виявляти зв’язок між валеологічними поняттями, величинами та їх відношеннями, навчитися міркувати, обґрунтовувати свої висновки, користуватися валеологічною мовою. Засвоєння «Основ здоров’я» в початкових класах вимагає великого розумового напруження, високого ступеня абстрагування й узагальнення, активності думки [3].

Стан досліджуваної проблеми. Проблема формування здорового способу життя висвітлювалася вченими в медичному, психологічному та педагогічному аспектах з минулих століть до сучасності (Дж. Локк, K. Гельвецій, М.В. Ломоносов, Л.С. Виготський, В.М. Бехтерєв, В.М. М'ясищев, М.М. Амосов, В.П. Казначєєв, Ю.П. Лисицин, І.І. Брехман, І.Д. Бех, Л.Г. Татарнікова, В.В. Колбанов та ін.) Попри різнобічне вивчення цієї проблеми, об'єднуючою ланкою численних наукових досліджень є висновок щодо необхідності навчати дитину піклуватись про здоров’я з раннього віку. В роботах Г.А. Апанасенко, К.В. Дінейка, В.П. Казначеєва, В.А. Ліщука, в якості основного чинника формування здоровотворчої поведінки на уроках «Основи здоров’я» визначається відповідальне ставлення дитини до свого здоров'я і здорового способу життя.

Серед сучасних науковців, які займаються питаннями формування ціннісних орієнтацій учнів молодшого шкільного віку щодо здорового способу життя на уроках Основи здоров’я в початковій школі, слід відмітити дослідження Т. Титаренко, О. Яременка, Н. Нікіфорова, І. Беха, Т. Глазько, С. Лапаєнко, Г. Ващенка, С. Омельченка, Р. Купчинова, Н. Паніної та інших.

Виклад основного матеріалу. У практичній роботі загальноосвітньої школи проблема активізації навчальної діяльності молодших школярів є однією з найактуальніших, оскільки саме в процесі навчання відбувається розвиток особистості. Особливого значення ця проблема набуває у зв’язку з організацією шкіл нового типу. За цих умов вміле використання ігор та ігрових ситуацій значно збагачує навчально-виховний процес, підвищує ефективність роботи вчителя початкових класів [4].

Потрапляючи до школи, вчорашній дошкільник зустрічається із новим видом діяльності – навчанням. Разом з тим зміна провідного виду діяльності, з ігрової на навчальну, не відбувається раптово. З одного боку, навчальна діяльність висуває нові вимоги до пізнавальної сфери дитини, вимагає від неї зіставлення досягнень і домагань з оцінкою власних можливостей. З іншого – важливим засобом не лише відпочинку, а й творчого пізнання життя залишається гра.

Готуючись до уроків, учитель має заздалегідь підготувати необхідний дидактичний матеріал, продумати послідовність ігрових дій, організацію учнів, тривалість гри, контроль, підведення підсумків і оцінювання.

Проводити ігри, створювати ігрові ситуації важливо на кожному уроці. Це особливо стосується 1-го класу – перехідного періоду, коли учні ще не звикли до тривалої напруженої діяльності. Вони швидко стомлюються, притуплюється їхня увага набридає одноманітність. Тому гра повинна ввійти в практику роботи вчителя як один з найефективніших методів організації навчальної діяльності першокласників [2].

Гру можна пропонувати на початку уроку. Ігри, що пропонуються на початку уроку, мають збудити думку учня, допомогти йому зосередитись і виділити основне, найважливіше, спрямувати увагу на самостійну діяльність.

Інколи гра може бути ніби фоном для побудови всього уроку. Коли ж учні стомлені, їм доцільно запропонувати рухливу гру. Проте слід пам’ятати, що окремі ігри занадто збуджують емоції дітей, надовго відвертають їхню увагу від основної мети уроку. Адже діти в цьому віці не вміють керувати своїми емоціями, переключати увагу, зосереджуватись у потрібні моменти. Тому ігри пов’язані з сильним емоційним збудженням, слід проводити лише в кінці уроку [6].

Щоб ігрова діяльність на уроці проходила ефективно і давала бажані результати, необхідно нею керувати, забезпечивши виконання таких вимог:

1. Готовність учнів до участі в грі. (Кожен учень повинен засвоїти правила гри, чітко усвідомити мету її, кінцевий результат, послідовність дій, мати потрібний запас знань для участі у грі).

2. Забезпечення кожного учня необхідним дидактичним матеріалом.

3. Чітка постановка завдання гри. Пояснення гри – зрозуміле, чітке.

4. Складну гру слід проводити поетапно, поки учні не засвоять окремих дій, а далі можна пропонувати всю гру і різні її варіанти.

5. Дії учнів слід контролювати, своєчасно виправляти, спрямовувати, оцінювати.

6. Не можна допускати приниження гідності дитини (образливі порівняння, оцінка за поразку в грі, глузування тощо) [3].

Успіх проведення гри залежить від дотримання вимог:

а) ігри мають відповідати навчальній програмі;

б) ігрові завдання мають бути не надто легкими, проте й не дуже складними;

в) відповідність гри віковим особливостям учнів;

г) різноманітність ігор;

д) залучення до ігор учнів усього класу [4].

Під час проведення дидактичних ігор в учителів виникає безліч проблем: за яким принципом відбирати навчальний матеріал для створення ігор, яке місце дидактичних ігор в ряді інших форм і методів навчання, як одному вчителеві вправитися з класом учнів під час гри.

Оскільки гра має проводитись систематично вчитель повинен продумати все до найменших деталей, а саме:

· доцільно створити умови для проведення постійних ігор – змагань між учнями, що сидять на різних рядах парт, і для індивідуальних ігор. Для цього проти кожного ряду парт важливо закріпити набірні полотна та полички для розставлення предметів під час гри (щоб їх було видно усім учням класу);

· з найменшою затратою часу познайомити дітей з правилами гри;

· передбачити негативні сторони гри (порушення правил, небажання грати, виникнення конфліктних ситуацій і т.п.);

· чи володіють учні тими знаннями, які необхідні для гри;

· ігрове завдання за змістом має збігатися з навчальним;

· підібрати мінімальну кількість ігрового матеріалу для проведення ігор;

· продумати, де зберігати ігровий матеріал. Для індивідуальних ігор, що проводитимуться між учнями кожної парти, мішечки целофанові або ящички учнів з підписаними прізвищами можна зберігати в класі і роздавати потрібний матеріал перед уроком [6].

Вчителі початкових класів часто використовують ігрові ситуації на нестандартних уроках. Одним із шляхів активізації пізнавальної діяльності школярів є використання елементі гри у процесі навчання, зокрема під час проведення нестандартних уроків: урок - казка, урок - аукціон знань, урок - КВК, урок-концерт та інші. Зокрема, А.С. Макаренко стверджував, що, попри те, що, зазвичай, різницю між грою і працею вбачають у тому, що праця передбачає відповідальність, а гра - ні, у грі присутня «така ж велика відповідальність, як і в роботі», але у «грі гарній, правильній» [3].

Основною метою уроків «Основи здоров’я» є формування відповідального ставлення до здоров'я, прагнення до здорового способу життя, до якого входить не тільки знання про те, як бути здоровим, а й потреба бути здоровим, позитивне ставлення до намірів діяти відповідно до вимог здорового способу життя, щоб відповідати встановленому уявленню про те, як бути здоровим [2].

Найактивніше використання ігрової діяльності в навчально-виховному процесі на уроках «Основи здоров’я» просто необхідне; її використання дає змогу успішно формувати і закріплювати позитивне ставлення дитини до навчальної праці. Граючи на уроці, діти психологічно розкуті, що сприяє вияву їхніх творчих здібностей, блокуванню негативного ставлення до об'єктивно складної навчальної праці. Усвідомлення «я це можу» зміцнює впевненість у собі й породжує потребу «мені це необхідно, цікаво і зовсім не страшно» [5].

Найбільші можливості для впровадження ігрових елементів у навчальний процес на уроках «Основи здоров’я» дають уроки узагальнення й закріплення знань. Ігри на таких уроках базуються на вже отриманих учнями знаннях здобутих на попередніх уроках. Це дає вчителю широкі можливості для проектування ігрових ситуацій [6].

Висновки. На уроках «Основи здоров’я» повинна здійснюватися постійна і цілеспрямована робота з молодшими школярами з використанням різноманітних прийомів, які б стимулювали пізнавальну діяльність, впливали на мотиваційну сферу, не залишали байдужими, змушували переглянути пріоритети власного життя. Варто подбати про формування відповідального ставлення до здоров'я у молодшому шкільному віці, яке має спиратися на відповідні вікові новоутворення. І саме в процесі гри та ігрових ситуацій є можливості реалізовувати ті основні завдання які забезпечують досвід переживань, дозволять сформувати відповідальне ставлення до здоров’я.

Список використаної літератури

1. Коцур Н.М. Формування здоров’язбережувального простору в початковій школі/ Коцур Н.М. // Рідна школа. – 2012. – № 5. – 60-68 с.

2. Рудюк І.М. Формування здорового способу життя у виховній роботі/ Рудюк І.М.// Світ виховання. – 2012. – № 4. – 28-35 с.

3. Станевич І.В. Формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя учнів молодшого шкільного віку/ Станевич І.В. // Школа. – 2012. – №12. – 33-37 с.

4. Шипченко Н.А. Робота вчителя з формування здорового способу життя молодших школярів/ Шипченко Н.А.// Світ виховання. – 2012. – № 1. – 31-38 с.