Жуков М.С.

Запорізький національний університет, Україна

Науковий керівник:

Германюк М.О.,к.ю.н.,ст.викладач

ОСОБЛИВОСТІ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ПОРУШЕННЯ ВСТАНОВЛЕНИХ ЗАКОНОМ ОБМЕЖЕНЬ ЩОДО ОДЕРЖАННЯ ДАРУНКА

Стаття 1 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07 квітня 2011 року зазначає, що корупційним правопорушенням є умисне діяння, що містить ознаки корупції, за яке законом установлено кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність. При цьому корупцію законодавець визначає як  використання особою наданих їй службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей [1].

Одним з найрозповсюдженіших корупційних проступків є порушення встановлених законом обмежень щодо одержання дарунка (пожертви).

Особливістю даного виду адміністративного правопорушення є наявність специфічного суб’єктного складу.

Так, ст.4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» (далі – Закон) виділяє таких суб’єктів відповідальності:

1) особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:

а) Президент України, Голова Верховної Ради України, його Перший заступник та заступник, Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр України, віце-прем'єр-міністри України, міністри, інші керівники центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, та їх заступники, Голова Служби безпеки України, Генеральний прокурор України, Голова Національного банку України, Голова Рахункової палати, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим;

б) народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад;

в) державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування;

г) військові посадові особи Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби та військовослужбовців служби за призовом під час мобілізації, на особливий період стосовно їхньої підприємницької діяльності;

ґ) судді Конституційного Суду України, інші професійні судді, Голова, члени, дисциплінарні інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, службові особи секретаріату цієї Комісії, Голова, заступник Голови, секретарі секцій Вищої ради юстиції, а також інші члени Вищої ради юстиції, народні засідателі і присяжні (під час виконання ними цих функцій);

д) особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, державної кримінально-виконавчої служби, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, податкової міліції, особи начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту;

е) посадові та службові особи органів прокуратури, Служби безпеки України, дипломатичної служби, доходів і зборів;

є) члени Центральної виборчої комісії;

ж) посадові та службові особи інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим;

2) особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:

а) посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені в пункті 1 частини першої цієї статті;

б) особи, які не є державними службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування, але надають публічні послуги (аудитори, нотаріуси, оцінювачі, а також експерти, арбітражні керуючі, незалежні посередники, члени трудового арбітражу, третейські судді під час виконання ними цих функцій, інші особи в установлених законом випадках) [1].

Відповідальність за неправомірне одержання дарунку встановлена у ст.172-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення. При цьому дана стаття поділяє відповідний проступок на 2 види: порушення встановлених законом обмежень щодо одержання дарунка (пожертви) та порушення встановленої законом заборони щодо одержання дарунка (пожертви) [2]. Таким чином, законодавство розрізняє випадки обмеження отримання дарунка та повної заборони. Так, суб’єктам корупційного правопорушення забороняється безпосередньо або через інших осіб одержувати дарунки (пожертви) від юридичних або фізичних осіб: 1) за рішення, дії чи бездіяльність в інтересах дарувальника, що приймаються, вчиняються як безпосередньо такою особою, так і за її сприяння іншими посадовими особами та органами; 2) якщо особа, яка дарує (здійснює) дарунок (пожертву), перебуває в підпорядкуванні такої особи.

Суб’єкти корупційного правопорушення можуть приймати дарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, та пожертви, якщо вартість таких дарунків (пожертв) не перевищує 50 відсотків мінімальної заробітної плати, встановленої на день прийняття дарунка (пожертви), одноразово, а сукупна вартість таких дарунків (пожертв), отриманих з одного джерела протягом року, - однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня поточного року.

Передбачене цією частиною обмеження щодо вартості дарунків (пожертв) не поширюється на дарунки (пожертви), які: 1) даруються (здійснюються) близькими особами; 2) одержуються як загальнодоступні знижки на товари, послуги, загальнодоступні виграші, призи, премії, бонуси [1].

Дарунки, одержані суб’єктами корупційного правопорушення, як подарунки державі, Автономній Республіці Крим, територіальній громаді, державним або комунальним установам чи організаціям, є відповідно державною або комунальною власністю і передаються органу, установі чи організації [1]. Дана процедура детально регламентується Порядком передачі дарунків, одержаних як подарунки державі, Автономній Республіці Крим, територіальній громаді, державним або комунальним установам чи організаціям, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2011 року № 1195. Згідно з цим Порядком уповноважена  особа,  яка  отримала  дарунок,  зобов'язана передати його органові протягом місяця.  У разі подання уповноваженою особою підтвердних документів орган компенсує витрати, пов'язані з доставкою дарунка або сплатою митних зборів, у триденний строк після його передачі органові. Передача дарунка здійснюється в адміністративному приміщенні органу, про що складається  акт  приймання-передачі у двох примірниках. Один примірник залишається  в органі та передається матеріально-відповідальною особою до підрозділу, на який покладено ведення бухгалтерського обліку, а другий - в уповноваженої особи. З метою оцінки вартості дарунка, вирішення питання щодо можливості його використання, місця та строку зберігання орган утворює комісію у складі не менш як трьох осіб, однією з яких є фахівець з оцінки майна [3]. 
Слід звернути увагу також на новий Закон України «Про запобігання корупції»,  який набирає чинності від 26.04.2015 року [4]. Цей Закон, в порівнянні із діючим вносить корективи у суб’єктний склад даного корупційного правопорушення. Зокрема, новий Закон додає до суб’єктів відповідальності сільських, селищних, міських голів (за діючим – лише депутати місцевих рад); посадових осіб державної лісової охорони, державної охорони природно-заповідного фонду; членів Національного агентства з питань запобігання корупції. Цікавим є те, що діючий Закон визначає Голову Вищої кваліфікаційної комісії суддів як суб’єкта відповідальності, в той час як новий Закон такого суб’єкта вже не містить. Зазнає змін і ст. 8 діючого Закону. Так, новий Закон змінює формулювання однієї з підстав заборони отримання дарунку. Також, цікавим є те, що новий Закон збільшує розмір вартості дарунка, який може прийняти особа, до однієї мінімальної заробітної плати. 
Окрім цього, ст. 24 Закону України «Про запобігання корупції» покладає на особу, якій надійшла пропозиція щодо дарунка певні обов’язки, зокрема: 1) відмовитися від пропозиції; 2) за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; 3) залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; 4) письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції.

Якщо особа, на яку поширюються обмеження щодо одержання подарунків, виявила у своєму службовому приміщенні чи отримала подарунок, вона зобов’язана невідкладно, але не пізніше одного робочого дня, письмово повідомити про цей факт свого безпосереднього керівника або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації.

Про виявлення подарунка складається акт, який підписується особою, яка виявила подарунок, та її безпосереднім керівником або керівником відповідного органу, підприємства, установи, організації [4].

Таким чином, проаналізувавши усе вищезазначене, можна дійти висновку, що одним із найрозповсюдженіших корупційних проступків є порушення встановлених законом обмежень щодо отримання дарунків. При цьому, законодавство забороняє отримувати дарунки та обмежує їх одержання. Новий Закон України, який набирає чинності 26 квітня 2015 року, вводить ряд нових норм щодо особливостей притягнення до адміністративної відповідальності за відповідне корупційне правопорушення.

Література

1.     Про засади запобігання і протидії корупції: Закон України від 07.04.2011 № 3206-VI // Відомості Верховної Ради. – 2011. – №40. – Ст.404.

2.     Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1984. – №51. – Ст.1122.

3.            Порядок передачі дарунків, одержаних як подарунки державі,Автономній Республіці Крим, територіальній громаді, державним або комунальним установам чи організаціям, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2011 р. N 1195 // Офіційний вісник України. – 2011. – №91. – Ст.147.

4.     Про запобігання корупції: Закон України від 14.10.2014 № 1700-VII // Офіційний вісник України. – 2014. – №87. – Ст.2474.

 
.