Психология и социология/12. Социальная психология

Слухач магістратури Селіванова О.І.

Харківський національний університет внутрішніх справ, Україна

Особливості «Я» - концепції дівчат в період молодості

Варто відзначити, що в психологічних дослідженнях різних авторів уявлення про «Я» - концепцію різноманітні і неоднорідні, а також досить часто не співвідносяться один з одним. Також в психологічних дослідженнях не приділяється належної уваги до розгляду концепції «Я» в різні вікові періоди, а саме в період молодості.

Слід зазначити, що підставою для нашого дослідження послужило і те, що до цих пір детально не вивчено вплив внутрішньоособистісних конфліктів особистості на цілісний образ «Я» і «Я» – концепцію в цілому. Тому нам здається необхідним приділити увагу більш детальному вивченню особливостей «Я» - концепції саме у період молодості, а також простежити взаємозв'язок між різних складових «Я» - концепції і внутрішньоособистісних конфліктів особистості.

Мета даного дослідження полягала у визначенні особливостей Я - концепції у дівчат в період молодості.

У якості діагностичного інструментарію були використані методика «Я-структурний тест Г. Аммона» («Ich Structur Test Ammon», ISTA) в адаптації НДІ ім. В.М. Бехтерева та опитувальник для вивчення ступені усвідомлення респондентом психологічних механізмів своєї проблеми (дослідження внутрішньоособистісних конфліктів) в адаптації Б.Д. Карвасарского.

У дослідженні прийняли участь дівчата 18-20 років у загальній кількості 30 осіб. А для отримання результатів використовувався такий метод математичної обробки, як кореляційний аналіз по критерію Спірмена.

Результати дослідження та висновки

Аналіз отриманих даних показав, що чим у дівчат в період молодості вище активно-дослідне ставлення до світу, діяльний підхід до життя, здатність до контактів, до відкритого вираження своїх емоційних переживань, переваг, точок зору, думок, ідей, тим частіше у них зустрічаються розбіжності між рівнем домагань і рівнем досягнень (0,55, при р≤ 0,05). Можливо, що дівчата, котрим притаманне прагнення до усього нового, котрі відкриті до нових людей та вражень, впевнені у собі і своїх силах, більш схильні переоцінювати власні можливості і ставити перед собою важкодоступні цілі, і саме це веде до внутрішньоособистісних протиріч.

Але слід відмітити, що конструктивна агресія зворотно пов’язана з внутрішньоособистісним конфліктом між потребою в досягненнях і страхом невдач (-0,45, при р≤ 0,05) . Це можна пояснити тим, що такий вид агресії вже сам по собі припускає впевненість, бажання відстоювати свою точку зору та думку, що слабо уявляється в комплекті з внутрішнім протиріччям між прагненням до чогось та страхом неуспіху.

Відштовхуючись від отриманих даних (-0,46, при р≤ 0,05) можна припустити, що дівчата 18-20 років яким не властиво відчувати себе в ролі жінки в стосунках з протилежною статтю, як в емоційних, так і сексуальних, але при цьому які не відчувають дискомфорт з цього приводу, іншими словами не відчувають внутрішньоособистісний конфлікт між потребою бути повноцінною жінкою і наявністю емоційно-сексуальних невдач, схильні до деструктивної агресії. На поведінковому рівні даний вид агресії проявляється тенденцією до конфронтації, знеціненням інших людей, руйнуванням контактів і міжособистісних відносин, прагненням до силового вирішення проблем. На наш погляд подібного роду взаємозв'язок може бути викликаний тим, що трансформація стререотипів статерольової поведінки стає невід'ємною частиною сучасного суспільства і основним патогенним фактор цього явища є вплив мікросоціального середовища на етапі формування статеворольової поведінки.

Аналіз отриманих даних також показав, що чим більш дівчата у період молодості схильні до дефіцитарної агресії, що має на увазі нездатність прикладати зусилля для досягнення власних цілей, реалізації своїх планів, завдань, відстоювання інтересів та задоволення потреб, уникнення будь-яких ситуацій «суперництва», конфронтації, конфліктів, дискусій, схильність до швидких поступок, тобто, загалом, нездатності до встановлення продуктивних міжособистісних контактів і теплих людських відносин, тим більш виражений внутрішній конфлікт між потребою в досягненнях і страхом невдач (0,55, при р≤ 0,05). Можливо що причина подібної поведінки у дівчат криється ще в дитинстві. Джерело даної проблеми таїться в дефіцитарном характері раннього симбіозу з несвідомим емоційним відкиданням матір'ю своєї дитини або надмірної ідентифікацією з нею.

Внутрішньоособистісний конфлікт між потребою в досягненнях і страхом невдач прямо пов'язаний з деструктивною тривогою, та зворотно - з конструктивним страхом (0,72 і -0,60, при р≤ 0,01). Таким чином, чим більше дівчата в молодому віці прагнуть чогось досягти в житті і добитися поставлених цілей, чим більше проявляють бажання бути «на рівні» у важливих для них областях, але при цьому в останній момент відступають і пасують перед труднощами, бояться зазнати невдачу, тим більше у них проявляється неадекватна переоцінка реальних загроз, труднощів і нездатність до адекватної поведінки в небезпечних ситуаціях, аж до панічних проявів. При всьому цьому, цілком логічно, що такі дівчата не володіють психологічною стійкістю до тривожних переживань і вмінням приймати обгрунтовані, виважені рішення в ситуаціях відповідального вибору як в повсякденних, так і в екстраординарних умовах. Можна припустити, що причиною подібного роду поведінки є атмосфера «ворожого симбіозу» в ранній фазі індивідуального розвитку, яка веде до генералізованного сприйняття загрози, «затоплює» слабке «Я» дівчини і перешкоджає нормальній інтеграції життєвого досвіду.

В ході дослідження був виявлено, що дівчата в період молодості, котрім характерна відкритість і товариськість, здатність до постановки власних цілей і задач, мають досить слабо виражений внутрішньоособистісний конфлікт між прагненням до досягнення у всіх сферах життя і неможливістю поєднати вимоги різних ролей (-0,49, при р≤ 0,05). Такий результат цілком прогнозований тому, що саме відкриті до навколишнього світу люди, що мають можливість використовувати ту модель поведінки і спосіб досягнення мети, який узгоджується з вимогами оточуючих, здатні пристосовувати свої бажання, тобто свої «хочу» до своїх «можу» і навпаки.

Слід зазначити, що були виявлені значущі прямі кореляції між деструктивним зовнішнім Я-відмежуванням та конфліктами між потребою в досягненнях і страхом невдач, і між власними вчинками і нормами (0,48, при р≤ 0,05 і 0,57, при р≤ 0,01). Тому можна говорити, що у дівчат 18-20 років саме невпевненість в ситуаціях, що вимагають навичок міжособистісного спілкування, уникання контактів, небажання вступати в «діалоги» та дискутувати, прагнення емоційно дистанціюватися від оточуючих та загальне зниження предметної активності призводить до внутрішньоособистісних конфліктів нереалізованих бажань, а саме конфліктів між власними вчинками та нормами, та між потребою в досягненнях і страхом невдач.

Також згідно з отриманими результатами можна говорити, що чим більш дівчата нездатні встановлювати, контролювати і регулювати міжособистісну дистанцію у відносинах з оточуючими та обмежувати свої потреби, відмовляти, відстоювати власні інтереси, чим більш вони залежні, невпевнені у собі, несамостійні, орієнтовані на норми і цінності групи (соціального оточення) та ідентифікують себе з груповими інтересами і потребами, ти більш їм властивий внутрішньоособистісний конфлікт чи розбіжність між рівнем домагань і рівнем досягнень (0,54, при р≤ 0,05). Таким чином, в силу особливостей характеру і віку, таким дівчатами, як правило, рухає честолюбство, вони не можуть бути задоволені своїми досягненнями повністю, тому завжди прагнуть до чогось більшого.

Згідно з результатами нашого дослідження існує непрямий взаємозв’язок між конструктивним внутрішнім Я-відмежуванням та внутрішньоособистісними конфліктами між потребою швидких досягнень і відсутністю здатності до зусиль і наполегливості, між потребою в досягненнях і страхом невдач, між рівнем домагань і можливостями (-0,52, при р≤ 0,05; -0,57, при р≤ 0,01;-0,48, при р≤ 0,05), тобто чим у дівчат більш виражене саме конструктивне внутрішнє Я-відмежування, тим менш їм властиві ці види внутрішніх конфліктів і навпаки. Але щоб зрозуміти про що йде мова, потрібно спочатку позначити що ж є таке конструктивне внутрішнє Я-відмежування. Цей вид відмежування передбачає гнучку комунікаційну межу, що відокремлює, пов’язує і захищає внутрішнє Я індивіда (Я-ідентичність) від деструктивного впливу несвідомих інстинктивних спонукань (внутрішніх потреб) і витіснених конфліктних переживань («конденсату» онтогенетичного внутрішнє-особистісного досвіду). І таким чином, дівчатам з конструктивним внутрішнім Я-відмежуванням притаманна висока загальна впорядкованість психічної діяльності, баланс внутрішнього і зовнішнього, думок і почуттів, емоцій і дій, здатність гнучко контролювати емоційні і тілесні процеси, послідовно висловлювати власні потреби; здатність до продуктивної психічної концентрації, інтуїтивним рішенням і гнучкого використання можливостей внутрішнього досвіду; здатність добре диференціювати об'єкти зовнішнього світу і власні уявлення про них. Напевно саме завдяки цьому балансу (внутрішнього і зовнішнього, думок і почуттів, емоцій і дій) таким дівчатам у період молодості не властиві конфлікти між бажаннями і дійсністю.

В ході дослідження був виявлений взаємозв’язок між конструктивним нарцисизмом та внутрішньоособистісним конфліктом між вираженою потребою проявити себе і відсутністю позитивних зусиль(0,48, при р≤ 0,05). А отже,чим вище у дівчини в період молодості самооцінка, почуття власної гідності, чим більш вона самодостатня, честолюбива, відкрита і здатна насолоджуватися повнотою життя в самих різних її проявах, тим більш вона відчуває, що оточуючі люди недооцінюють її, не помічають її зусиль, прагнень, старань. Можливо, що така поведінка перш за все пов’язана з високою самооцінкою, тому що саме така людина не схильна шукати причини невдач у собі, вона вважає за краще звинувачувати в цьому оточуючих.

Також слід зазначити, що у дівчат внутрішньоособистісний конфлікт чи розбіжність між рівнем домагань і рівнем досягнень прямо пов’язаний з прагненням перебувати в центрі уваги і отримувати підтвердження своєї значущості від оточуючих у поєднанні з непереносимістю критики і униканням ситуацій реальної зовнішньої оцінки власної особистості (0,47, при р≤ 0,05). Тому саме демонстративна бездоганності в поєднанні з надмірною вимогливістю і непримиренністю до недоліків, слабостей інших, призводить до честолюбства та невміння задовольнятись своїми досягненнями, тобто до внутрішньоособистісного конфлікту між рівнем домагань і рівнем досягнень.

Згідно з отриманими результатами (0,59 і 0,56, при р≤ 0,01), ми може говорити, що найчастіше внутрішньоособистрісні конфлікти між потребою в досягненнях і страхом невдач та між рівнем домагань і можливостями зустрічаються у дівчат, що залежні від оточуючих, пасивні, поступливі, що відчувають труднощі у виділенні власних мотивів і бажань, поглядів і принципів. Можливо, що причиною такої поведінки є холодна і байдужа атмосфера ранніх симбіотичних стосунків з зовні формально-бездоганним, орієнтованим на соціальні норми, фізичним доглядом матері за дитиною, але з недостатнім проявом до нього материнської любові, ніжності і власне турботи.

Проведене нами дослідження показало, що дівчата 18-20 років, що здатні встановлювати зрілі чуттєві партнерські відносини при хорошому розумінні своїх потреб і потреб партнера, що вміють відчувати відповідальність і проявляти теплоту, турботу і відданість в сексуальних партнерських відносинах, не відчувають внутрішньоособистісного конфлікту між вираженою потребою проявити себе і відсутністю позитивних зусиль (-0,50, при р≤ 0,05).

Але, не можна не звернути увагу на те, що дефіцитарна сексуальність прямо пов’язна з конфліктом між сильною потребою бути повноцінною жінкою і наявністю емоційно-сексуальних невдач, та зворотно – з конфліктом між рівнем довірених задач і власними можливостями (0,46 і -0,50, при р≤ 0,05). Це можна пояснити перш за все тим, що дівчата, у яких виражена дефіцитарна сексуальність, мають низьку сексуальну активність і уникають реальних сексуальних контактів. На наш погляд все це пов’язане преш за все зі невпевненістю у собі, почуттям провини, страхами та негативною Я-концепцією і саме це веде до внутрішньоособистісного конфлікту між сильною потребою бути повноцінною жінкою і наявністю емоційно-сексуальних невдач.

Варто звернути увагу і на те, що дівчата з високими показниками дефіцитарної сексуальності, сприймають сексуальну активність як моральне падіння особистості і трактують сексуальні бажання як загрозу для власного морального обличчя, і на наш погляд, це може бути пов'язано з прагненням до підпорядкування нормам і правилам, які нібито важливі для суспільства, але насправді набагато в більшій мірі важливі для самих дівчат. Таким чином, цілком з’ясовні результати, що чим більше виражена дефіцітарна сексульність, тим менше виражений внутрішньособистісний конфлікт між рівнем довірених задач и власними можливостями, тобто якщо дії дівчини відповідають загальноприйнятим нормам і правилам, то і відповідно, відсутній дискомфорт з цього приводу.

Література:

1. Кабанова М.М. Очерки динамической психиатрии. Транскультуральное исследование / под. ред. М.М. Кабанова, Н.Г. Незнанова. — СПб.: Институт им. В.М. Бехтерева, 2003. – 438 с.

2. Мещеряков Б. Большой психологический словарь / сост. и общ. ред. Б. Мещеряков, В. Зинченко. — СПб.: Прайм-ЕВРОЗНАК, 2004. – 672 с.

3. Никитин Е.П. Феномен человеческого самоутверждения / Е.П. Никитин, Н.Е. Харламенкова. - СПб.: Алетейя, 2000.

4. Васильев Н.Н. Я - концепция: в согласии с собой / Н.Н. Васильев. — М.: Элитариум: Центр дистанционного образования, 2009. – 240 с.

5. Кон И.С. Категория «Я» в психологи / И.С. Кон // Психологический журнал. - 1981. - № 3. – С. 25-38.