Секція „Педагогічна психологія”

Житарюк В.І.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ

СУМЛІННОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

Час соціально-економічних і політичних перетворень, що переживає зараз країна, контентував низку проблем, пов’язаних із духовним життям суспільства: дефіцит милосердя та взаєморозуміння, відчуження людей один від одного, прояви байдужості й жорстокості. Джерела виникнення суперечливих тенденцій варто шукати не лише в макросоціальних явищах, але і в прорахунках морального виховання.

Проблема моральності ніколи не втрачала своєї актуальності, тим паче сьогодні. Особливе місце їй належить в онтогенетичному форматі, оскільки моральність є одним із найголовніших аспектів становлення особистості.

Моральний розвиток молодшого школяра ґрунтовно вивчено у дослідженнях київської психологічної школи: І.Д. Бех, М.Й. Боришевський, М.Т. Дригус, Л.С. Сапожникова та ін.

Мета даної роботи – виявити та проаналізувати особливості розвитку сумлінності в дітей молодшого шкільного віку.

Задля досягнення поставленої мети використано методику «Шкала сумлінності», адаптовану нами для дітей молодшого шкільного віку на основі однойменної методики В.М. Мельникова та Л.Т. Ямпольського [1, с. 399-400], яка дозволяє виявити ступінь поваги дитини до соціальних норм та етичних вимог оточення.

У дослідженні взяли участь 127 дітей І-ІV класів гімназії № 5 м. Чернівці.

Отримані результати, представлені в таблиці 1, ми вважали за доцільне поділити на рівні, де показники рівнів розвитку добросовісності від середнього до високого вважаємо за достатні для молодших школярів.

Таблиця 1

Рівні розвитку доброчинності учнів молодших класів (у %)

Клас	Кількість учнів	Рівні доброчинності
		Низький	Нижче середнього	Середній	Вище середнього	Високий
І	31	6,45	16,13	54,84	19,35	3,23
ІІ	35	-	11,43	45,71	28,58	14,29
ІІІ	30	3,33	-	40,00	56,67	-
ІV	31	-	3,23	58,06	35,48	3,23
Вся вибірка	127	2,36	7,87	49,61	34,65	5,51

Отже, по вибірці загалом переважає середній рівень розвитку доброчинності молодших школярів – у 49,61 %; дещо менше дітей (34,65 %) – з рівнем вище середнього; у найменшої кількості опитаних (2 %) – низький рівень розвитку совісності; можна констатувати, що більшість досліджуваних виявили достатній для віку рівень розвитку доброчинності (89,77 %), виходячи з самооцінки опитаних (рис. 1).

Рис. 1. Рівні розвитку доброчинності молодших школярів по вибірці (n = 127)

Серед класів найкраще виглядає ситуація з моральним розвитком у ІІ-му, де, з одного боку, найбільше школярів (14,23 % проти 3,23 % у І-му та ІV-му класах) з високим рівнем розвитку доброчинності, з іншого, − відсутні діти з низьким рівнем розвитку моральності.

Близька до даної ситуація у ІV-му класі, де у школярів низького рівня розвитку доброчинності не виявлено, а рівень нижче середнього – лише у 3,23 % дітей.

Проте, кількість школярів з достатнім рівнем розвитку доброчинності та моралі, як свідчить графік нижче, збільшується від класу до класу, складаючи 77,42 % у І-му класі, а до ІV-го – зростаючи до 96,77 % (рис. 2).

Рис. 2. Достатні рівні розвитку совісності школярів по класах (у %)

Отже, ступінь поваги до соціальних норм моралі, сумлінність дітей поступово зростають від І-го до ІV-го класу (за час навчання у молодшій школі), школярі стають обов’язковими та відповідальними, добросовісними, намагаються дотримуватися моральних принципів, етичних стандартів оточення, прагнуть відповідати вимогам соціуму, набувають здатності до самоконтролю у поведінці.

Моральний розвиток молодших школярів перебуває лише на початковому етапі. Багато з вчинків дітей є імпульсивними і залежать від конкретних ситуацій. Але моральні норми у шкільному проміжку життя починають глибше усвідомлюватися та перетворюватися на стійкі моральні принципи.

Перспективи роботи з означеної проблеми вбачаємо у вивченні психолого-педагогічних детермінант розвитку моральності в учнів початкових класів.

Література:

1. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы / Ильин Е.П. – СПб. : Питер, 2004. – 509 с.