10. Економічні науки / 10. Економіка підприємства

Царенкова Т.О., студентка, 5 курс

Малевич М.В., студентка, 1 курс

КНУ ім. Т.Шевченка, Україна

РИНКОВІ ФАКТОРИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПІДПРИЄМНИЦТВА

На кінцевий результат будь-якого процесу виробництва впливає безліч факторів, що визначають як кількість, так і якість одержуваної продукції. У цьому зв'язку виникає потреба в їхньому виявленні, вивченні ролі і ступеня впливу з метою одержання господарюючим суб'єктом позитивних результатів діяльності.

На думку одних авторів, до позитивних факторів, що сприяють підвищенню ефективності роботи підприємств, можна віднести розширення видів діяльності [1]. Інші, крім перерахованих, додають такі фактори, як організація збереження, реалізації продукції, удосконалення законодавства як основи ефективної підприємницької діяльності [2]. Одні науковці акцентують увагу фахівців на факторах організаційно-правового і фінансово-економічного характеру [3]. Інші більш докладно розглядають організаційно-економічні і соціальні фактори, які враховуються при організації промислових підприємств [4]. До їхнього числа вони відносять: вибір (територіально) місця розташування й обґрунтування оптимального розміру підприємства, формування ресурсної бази й організації виробничого процесу.

До числа важливих, але часом і негативних за своїми наслідками особливостей підприємницької діяльності можна віднести різні фактори. Звичайно, більшість з них властиві і виявляються й при інших формах організації підприємництва. Однак, характер їхнього впливу на ті чи інші організаційно-правові форми визначається особливостями господарювання цих підприємств.

Основні ринкові фактори, що обумовлюють успіх українських підприємців: залучення інвестицій, організація маркетингу, удосконалення виробничих відносин, створення власних структур по переробці і реалізації продукції. Значення й актуальність останнього фактора, наприклад, особливо виявляється на тих підприємствах, де основне виробництво не дало економічного ефекту в силу різних причин. У їхньому числі і такі, де вартість переробленої продукції на великих комплексах у кілька разів перевищує вартість промислової сировини.

Українські вчені, досліджуючи проблему створення цехів, що переробляють власну продукцію, відзначають, що "...впровадження переробки дозволить отримувати прибуток і тим самим вивести підприємство з ряду збиткових господарств". Урахування ринкових факторів у повсякденній роботі допомогло підприємцям багатьох галузей домогтися позитивних результатів.

Дослідники відзначають високу ефективність фактора організації власної торгівлі. Зокрема зазначається, що при збуті готової продукції через власну торговельну мережу у підприємців залишається 65-76% прибутку, тоді як при збуті не через торговельну мережу - тільки ЗО %.

Сучасний розвиток ринкових відносин в Україні вимагає по-новому глянути на багато проблем і особливо на практичне використання товарно-грошових відносин. При цьому не можна не враховувати практику західних країн, де ринкові методи гармонійно поєднуються з плануванням процесів і явищ. У програмі реформування підприємництва України формуванню збалансованого ринку товарів високої якості за допомогою ринкових механізмів також приділяється серйозна увага. У цьому зв'язку інвестування в мале підприємництво, практичне використання в цій сфері принципів і методів маркетингу, що успішно функціонують в промисловості багатьох країн, є одними з основних, на наш погляд, факторів успіху підприємств на ринку.

Література:

1. Амблер Т. Практический маркетинг /Пер. з англ. під загальною ред. Каптурецкого Ю. Н. - СПб: Пітер, 1999., 400 с.

2. Ассель Генрі. Маркетинг: принципи і стратегія: Підручник для вузів. - М.: ИНФРА-м, 1999., 804 с.

3. Зайцев Н.Л. Економіка промислового підприємства 3-є изд. перераб, - М.: ІНФРА. - М, 2000. - 358 с.

4. Качтарик Я.Д. Ефективність формування фінансових ресурсів підприємства: //Фінанси України. - 1999.-№10.,138-140с.