Фединець Н.І.

Львівська комерційна академія

Аналіз ресурсного забезпечення ситуаційного управління торговельними підприємствами

Для ефективного вирішення різного роду ситуацій та їх попередження на підприємстві необхідне певне ресурсне забезпечення. Об’єктом аналізу ми обрали фінансові, трудові, матеріальні та інноваційні (як особливий вид ресурсів ситуаційного управління) ресурси.

Оцінюючи трудові ресурси, слід відмітити, що для великих торговельних підприємств (мереж супермаркетів та гіпермаркетів) характерно зростання чисельності працівників, що пов’язане в основному з розширенням їх діяльності та появою нових торговельних об’єктів (15 – 20 за останні п’ять років). Відкриття нового магазину – це виникнення в середньому 40 – 50 нових робочих місць 10 – 15 різних посад працівників. В середньому за рік підприємство такого типу приймає на роботу 150 – 200 працівників. Аналіз одержаних даних свідчить, що найчастіше приймають працівників за такими професіями: адміністратор магазину, фасувальник, товарознавець, технолог, охоронець, вантажник, касир, прибиральниця, водій.

За період 2002 – 2007 рр. на даних підприємствах в середньому за рік було зафіксовано 280 наказів про прийняття на роботу та 145 наказів про звільнення, з яких 107 – за власним бажанням. Дослідження показали, що основна причина „правдивого” звільнення – це недотримання працівниками трудової дисципліни, неналежне виконанням їх обов’язків, прогули та крадіжки. Найчастіше це має місце серед названих вище професій.

Торговельні підприємства віддають перевагу дешевим джерелам набору працівників (випускники вищих навчальних закладів, знайомі працівників, кандидати за оголошенням в засобах масової інформації), мало звертаються до послуг спеціальних кадрових агенцій. При цьому, рівень навчання, підвищення кваліфікації набраних працівників недостатній для їх ефективної адаптації та зростання професійних навичок відповідно до потреб підприємств. На наш погляд, усе це створює умови для виникнення на підприємстві кризових ситуацій, затягнення та ускладнення процесу їх вирішення. Позитивним, з нашої точки зору, моментом є те, що на торговельних підприємствах даного типу серед управлінського персоналу переважають працівники віком 28 – 35 років, які швидко адаптуються до змін і до ситуацій різного роду. Багато з них мають по дві вищі освіти. Так серед одинадцяти керівників вищого рівня досліджуваних підприємств четверо мають по дві вищі освіти. На нашу думку, це дає можливість використовувати сучасні та ефективні методи керування підприємствами такого типу.

Для професійної підготовки і підвищення кваліфікації робітників і службовців, особливо молоді, організовувалося навчання за рахунок підприємства. У 2007 р. кожне з досліджуваних підприємств виділило на навчання своїх працівників 760 – 815 тис. грн. При цьому, коли у США при відкритті нового супермаркету витрачається на навчання персоналу (16 продавців, менеджер, бухгалтер, комплектувальник, два охоронці) 23 тис. дол. [1]

Намітилися тенденції зростання чистого доходу від реалізації продукції, товарів та послуг на підприємствах. За період 2000 – 2007 рр. чистий дохід зріс в середньому в 2,6 рази. На рівні 6 – 11 % від чистого прибутку коливався розмір резервного капіталу.

За звітний період зросли довгострокові зобов’язання підприємств за кредитами. Сума довгострокових кредитів у 2007 році зросла в два рази порівняно з 2002 роком. Так, у 2007 році одним із досліджуваних підприємств було отримано кредит на суму, що перевищує 50% статутного капіталу або суми основних та оборотних коштів. Кредиторська заборгованість за товари, роботи та послуги зросла на 32%. Переважна більшість короткострокових кредитів – під запаси товарів. Через зростання відсотків за кредит, наданий постачальниками, зростання цін придбання товарів у 2007 р. в чотири рази зросли матеріальні затрати. На 105 – 130 тис. грн. зросли операційні витрати підприємств, в основному, через значне зростання матеріальних затрат та витрат на оплату праці.

Власний капітал на досліджуваних підприємствах в період 2002 – 2005 рр. мав позитивне значення і зростав, у 2006, 2007 рр. сума власного капіталу становила близько -33 – (-35) тис. грн.

Розмір забезпечення виплати відпусток працівникам, додаткового пенсійного забезпечення, виконання гарантійних зобов’язань, витрат на реконструкцію, виконання зобов’язань щодо обтяжливих контрактів за останні три роки на підприємствах практично дорівнює нулю.

Розрахунки коефіцієнту платоспроможності за період 2002 – 2007 рр. показали, що підприємства нездатні погасити терміново зобов’язання усіма наявними у них активами.

Прийняття ефективних рішень щодо виходу із ситуацій вимагає оцінки матеріальних ресурсів підприємства. Досліджуванні підприємства займають територію 28 – 46 тис. м². Частка орендованих основних засобiв в структурi активiв становить 2,4%. Всi орендованi основнi засоби належать до першої групи (будiвлi i споруди). Протягом 2007-го року було введено в експлуатацiю необоротних активiв на суму 111,0 млн. грн., з них будiвель – на суму 100,2 млн. грн., обладнання – 13,3 млн. грн., iнших основних засобiв – на 9,9 млн. грн. [2] Проте, за досліджуваний період вартiсть транспортних засобiв зменшилася на 0,8 млн. грн. Обумовлено це тим, що підприємства володiють лише легковим автотранспортом, а вантажнi перевезення здiйснюються сторонніми підприємствами.

Коефiцiєнт зносу основних засобів на кiнець 2007 року по підприємствах становив 15 – 17%, коли у 2006 році – 18,4%. Це свiдчить про те, що підприємства активно модернiзують свої виробничi фонди, вiдкриваючи новi торговельні об’єкти.

За площею складські приміщення підприємств задовольняють їх потребам. У 2007 році кожне із досліджуваних підприємств мало складські приміщення площею 22 – 26 тис. м². Проте, деякі із складських приміщень не відповідають вимогам до зберігання відповідного виду товарів. В процесі дослідження з’ясовано, що 6 % складських приміщень взагалі не відповідають вимогам до зберігання товарів, 48 % – не повністю відповідають, 46 % складських приміщень в хорошому стані та відповідають вимогам до зберігання товарів. Обсяг товарних запасів постійно збільшується, і у 2007 році він зріс на 48 тис. грн. порівняно із 2002 роком.

Можливість використання нових ефективних методів і технології вирішення, попередження ситуацій залежать від наявності та стану інноваційних ресурсів. На нашу думку, параметрами оцінки інноваційних ресурсів торговельних підприємств можуть бути наступні:

– наявність висококваліфікованих спеціалістів-вчених,

– наявність розробників-інженерів;

– забезпеченість науковою інформацією та інформацією про інновації та інноваційну діяльність у країні та за кордоном;

– витрати на науково-дослідні роботи;

– наявність інформаційно-комунікаційних систем;

– забезпечення лабораторним та офісним обладнанням.

На досліджуваних нами підприємствах кількість спеціалістів, які виконують науково-дослідні та науково-технічні роботи становить 26 осіб, з них семеро мають науковий ступінь кандидата наук.

За період 2002 – 2007 рр. на підприємствах впроваджено три нових технологічних процесів, освоєно два нових види товарів та два види техніки.

Загальний щорічний обсяг інноваційних витрат на підприємствах за звітний період коливався на рівні 12 – 19 тис. грн. і в основному був спрямований на придбання основних засобів та рекламу.

Негативною тенденцією у впровадженні інновацій на торговельних підприємствах є те, що цей процес не залежить від власної стратегії розвитку, а визначається лише розміром наявних грошових коштів.

Інноваційні процеси на підприємствах не спрямовані на покращення техніки, технології та методики управління. Інноваційні проекти, направлені на вдосконалення організації торговельно-технологічного процесу, часто виявляються нерентабельними. Рівень впровадження автоматизованих систем управління, через брак коштів, залишається на низькому рівні. На досліджуваних підприємствах відсутні системи автоматизації основних бізнес-процесів та документообігу. Знаходять місце розроблені працівниками відділу інформаційних технологій підприємств системи, які являють свого роду електронний каталог товарів, розміщених у віддалених магазинах та виступають сигнальними системами для головного підприємства.

Низький рівень інноваційної діяльності торговельних підприємств, незначний обсяг власних фінансових ресурсів, незадовільний стан матеріальних ресурсів не лише знижує ефективність ситуаційного управління, а й унеможливлює його реалізацію на підприємстві. А управління торговельним підприємством в таких умовах можна назвати не ситуаційним, а управлінням за наслідками виникнення та розвитку ситуацій.

Література

1. Люди і компанії. Діловий тижневик "Контракти" / № 31 від 30-07-2007. [Електронный ресур]. kontrakty.com.ua/show/ukr/article

2. Емітенти. [Електронный ресур]. http://www.smida.gov.ua/