Єрмоліна М.Б., науковий керівник – Пендюр В.В.

Буковинська державна фінансова академія

ПРАВОВА ПРИРОДА МІСЦЕВОГО БЮДЖЕТУ

У сучасних демократичних суспільствах багаторівневі бюджетні системи завжди виступають результатом пошуку компромісу між самостійністю регіонів і необхідністю міжрегіонального вирівнювання умов життя, що дістає відображення в розподілі державних функцій між центральними та місцевими органами влад. Україні потрібно проводити справжню фінансову децентралізацію для задоволення потреб населення в кожному регіоні, а ефективність бюджетної системи не може бути досягнута без самостійності місцевих бюджетів.

Наріжним каменем бюджетної політики стало прийняття Бюджетного кодексу України від 21.06.2001 року № 2542. Він спирається на два важливі законодавчі акти – Конституцію України та Закон «Про місцеве самоврядування в Україні», в яких передбачено поступове послаблення фіскальної функції на обласному та районному рівнях та створення міцних бюджетів у містах, селах, селищах, здатних ухвалювати власні видаткові рішення та фінансувати їх переважно з власних джерел доходів.

До найбільш гострих проблем у сфері формування місцевих бюджетів, а також їхніх відношень їз держбюджетом України, у першу чергу, варто віднести використання вільних бюджетних коштів, нестабільність доходної бази, неефективну систему вилучення надлишків загальнодержавних податків, недостатнє фінансування з держбюджету [2].

Місцеві бюджети – це фонди фінансових ресурсів, призначених для реалізації завдань і функцій, що покладаються на органи місцевого самоврядування [5].

Відповідно до ст.76 Бюджетного кодексу України проект рішення про місцевий бюджет перед його розглядом на сесії Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної ради схвалюється Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою державною адміністрацією та виконавчим органом відповідної ради з поданням необхідних документів. Рішенням про місцевий бюджет визначаються:

1)     загальна сума доходів і видатків з розподілом на загальні та спеціальні фонди, а також з розподілом видатків на поточні та капітальні;

2)     граничний обсяг річного дефіциту (профіциту) місцевого бюджету в наступному бюджетному періоді і боргу АРК чи місцевого самоврядування на кінець наступного бюджетного періоду;

3)     повноваження щодо надання гарантій АРК та місцевого самоврядування, а також розміри цих гарантій;

4)     бюджетні призначення головним розпорядникам коштів за бюджетною класифікацією;

5)     доходи бюджету за бюджетною класифікацією;

6)     бюджетні призначення міжбюджетних трансфертів;

7)     розмір оборотної касової готівки місцевого бюджету;

8)     додаткові положення, що регламентують процес виконання бюджету.

Відповідно до ст. 64 Бюджетного кодексу України, до доходів, що закріплюються за органами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, належать: надходження від податку з доходів фізичних осіб (у частині, визначеній ст. 65 Бюджетного кодексу), державного мита за судові процеси, плати за ліцензії та сертифікати, що їх надають органи місцевого самоврядування, частини єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва та ін. обов’язкових платежів [1].

Згідно із Рішенням про міський бюджет на 2007 рік встановлено загальний обсяг доходів міського бюджету на 2007 рік у сумі 392812,5 тис. грн., при чому обсяг доходів загального фонду визначено у сумі 295110,2 тис. грн., спеціального фонду – 97702,3 тис. грн. Затверджено загальний обсяг видатків міського бюджету на 2007 рік у сумі 392340,5 тис. грн., в тому числі обсяг видатків загального фонду бюджету – 294638,2 тис. грн. та спеціального фонду бюджету – 97702,3 тис. грн. [3].

Відповідно до Рішення про міський бюджет на 2008 рік встановлено загальний обсяг доходів міського бюджету на 2008 рік у сумі 503673,2 тис. грн., при чому обсяг доходів загального фонду визначено у сумі 385445,2 тис. грн., спеціального фонду – 118228,0 тис.грн. Затверджено загальний обсяг видатків міського бюджету на 2008 рік у сумі 502728,2 тис. грн., в тому числі обсяг видатків загального фонду – 384500,2 тис. грн. та видатків спеціального фонду бюджету – 118228,0 тис. грн. [4].

Отже, проаналізувавши дані зазначені вище, можна побачити, що в 2008 році порівняно із 2007 роком зріс обсяг доходів та видатків міського бюджету (на 110860,7 тис. грн та на 110387,7 тис. грн. відповідно). При чому, якщо аналізувати міський бюджет в розрізі загального та спеціального фондів, то можна відмітити, що обсяг доходів по спеціальному фонду зріс на 20525,7 тис. грн., а по загальному – на 90335,0 тис. грн, обсяг видатків по загальному фонду зріс на 89862,0 тис. грн., а по спеціальному фонду – на 20525,7 тис. грн. Також загалом відмічається профіцит міського бюджету за 2007 рік у сумі 472 тис. грн., за 2008 рік – 945 тис. грн., тобто обсяг профіциту бюджету зріс на 473 тис. грн. У 2008 році відносно попереднього, що є позитивним чинником.

Використання коштів місцевих бюджетів безпосередньо пов’язане з виконанням державою та органами місцевого самоврядування покладених на них завдань. Бюджетним кодексом передбачено критерії розмежування видів видатків за місцевими бюджетами [7].

Так, з обласних бюджетів фінансуються середні професійно–технічні училища та вузи, багатопрофільні лікарні обласного значення, спеціалізована медична допомога, з міських та районних – середня освіта, загальна медична допомога, а видатки суто місцевого значення (дошкільна освіта, первинна медична допомога, культурно–видовищні програми) здійснюються з бюджетів міст, республіканського, обласного, районного значення, сіл і селищ. Міста Київ і Севастополь мають усі видаткові повноваження,закріплені за областями, містами, районами, селами та селищами з дотриманням законів України, що визначають спеціальний статус цих адміністративних одиниць.

До видатків, що держава залишає на розсуд місцевого самоврядування і які не беруться до розрахунку при визначенні обсягів трансфертів, належать передусім видатки на підтримку та розвиток комунальної інфраструктури населених пунктів-упорядкування житлового фонду, ремонт і утримання доріг тощо.

Відповідно до ст. 78 Бюджетного кодексу України місцевий бюджет виконується за розписом, який затверджується керівником місцевого фінансового органу. Казначейське обслуговування місцевих бюджетів здійснюється територіальними органами Державного казначейства України, вони також складають та подають відповідним місцевим фінансовим органам баланси, звіти про виконання місцевих бюджетів та інші фінансові звіти за встановленими формами і правилами. Квартальний та річний звіти про виконання місцевого бюджету подаються у 2–місячний строк після завершення відповідного бюджетного періоду. Перевірка звіту здійснюється Рахунковою палатою АРК чи комісією з питань бюджету відповідної ради.

Бюджетні повноваження органів місцевого самоврядування визначаються, перш за все, нормами Конституції України, яка встановлює повноваження Верховної Ради України, Президента та Кабінету Міністрів в галузі бюджетної діяльності.

Оскільки в Україні існує єдина бюджетна система і бюджетні відносини регулюються єдиним бюджетним законодавством (стаття 4 Бюджетного кодексу), органи місцевого самоврядування самостійно вирішуючи питання місцевого значення, мають повноваження в галузі бюджетної діяльності, які можна об’єднати у 3 групи:

1)     стосовно Державного бюджету України;

2)     стосовно власного бюджету;

3)     стосовно бюджету нижчого рівня.

Бюджетний кодекс містить певні заборони щодо місцевих бюджетів. Так, пункт 8 стаття 13 не допускає створення позабюджетних фондів органами місцевого самоврядування [6].

Отже, аналіз фінансових проблем місцевих органів влади, свідчить, що податкові доходи на території України формуються нерівномірно. Необхідно створити систему формування бюджету, на основі якої кожен рівень бюджетної системи матиме власні закріплені доходи.

Таким чином, успішний розвиток процесу становлення місцевих фінансів в Україні можливий лише за умови проведення в державі широкомасштабної адміністративної реформи, результатом якої має стати формування нової, сучасної організації державної влади та місцевого самоврядування, перебудова фінансово–бюджетної та податкової системи.

Література.

1.     Бюджетний кодекс України. Закон України від 21 червня 2001 року №2542 // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – №37–38.

2.     Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні”, 21 травня 1997 року, № 280/97-ВР, зі змінами та доповненнями // Відомості Верховної Ради. – 1997. –  № 24.

3.     Рішення 11 сесії міської ради V скликання “Про міський бюджет на 2007 рік” від 28 грудня 2006 року №200 // www.city.cv.ua/Ukrainian.

4.     Рішення 24 сесії міської ради V скликання “Про міський бюджет на 2008 рік” від 12 січня 2008 року № 507 // www.city.cv.ua/Ukrainian.

5.     Василик О.Д., Павлюк К.В. Державні фінанси України. – К.:НІОС. – 2002. – С.94.

6.     Гушта О.В. Порядок формування та використання коштів місцевих бюджетів//Фінанси України. – 2007 – №1. – С.11.

7.     Жемеренко Є.В. Використання коштів місцевих бюджетів України // Фінанси України. – 2008 – №8. – С.16.

8.     Фінансове право України: підручник. – К.: Прецедент; Моя книга, 2007. – 448с.