Зиміна О.А.,
Лихолат Ю.В., Россихіна Г.С.
Дніпропетровський національний університет ім. Олеся
Гончара
пр. Гагаріна, 72, м. Дніпропетровськ, 49010, Україна
e-mail: Lykholat2006@ukr.net, anna-rossihina@rambler.ru
Вміст
пігментів в листках Lolium perenne L. за антропогенної дії
Однією з найважливіших завдань народного
господарства є розширення асортименту культивованих рослин за рахунок введення
в культуру стійких до біотичних та абіотичних факторів рослин місцевої флори
або флори інших районів. У більшості міст непорушений рослинний покрив
відсутній, а існуючі насадження – це або штучні посадки, або залишки природних
лісних масивів, в значній кількості порушених та перетворених. Вони виконують
головним чином естетичні функції, їх роль в покращенні міського середовища явно
недостатньо. Тому виникає задача правильно розраховувати склад насадження
різного типу для більш активного покращення міського середовища. Такі насадження
повинні задовольняти наступним вимогам: 1) активно впливати на середовище,
тобто підтримувати оптимальний зміст кисню в атмосферному повітрі, очищати його
від пилу, шкідливих газів та домішок;2) створювати комфортний для людини
мікроклімат; 3) захищати від шуму; 4) справляти бактеріальну дію; 5) надавати
міському ландшафту красоту та гармонію.
В
покращенні мікроклімату та оптимізації довкілля техногенних регіонів особливу
роль відіграють газонні насадження, які уловлюють дим, кіптяву, важкі метали та
різноманітні шкідливі гази – зменшуючи шкідливий вплив антропогенного
навантаження міста [3]. Несприятлива дія хімічних речовин проявляється у зміні
морфологічних, фізіологічних та біохімічних показників [2, 4]. При цьому
великий інтерес викликають фотосинтетичні пігменти – хлорофіли а та b, вміст
яких може слугувати своєрідним стресовим маркером на екзогенний стрес. У зв’язку з цим метою даної роботи було
з’ясування стану рослин пажитниці багаторічної (Lolium perenne L.) за зміною вмісту фотосинтетичних пігментів
залежно від рівня та характеру забруднення навколишнього середовища у м.
Орджонікідзе.
У якості тест об’єкту було обрано два сорти
пажитниці багаторічної “Оріон” та “Світанок”. Насіння висаджувалось на трьох
ділянках площею по 10 м2 у межах м.Орджонікідзе: 1 – поблизу підприємства “Ольвія Бета”,
діяльність якого пов’язана з виробництвом продукції побутової хімії; 2 – поблизу автостради з інтенсивним
рухом автотранспорту; 3 – на
території дитячого садочка на околиці м. Орджонікідзе у найкращому в екологічному
плані районі (контрольна).
Вміст хлорофілу за Ветштейном [1] визначали на стадіях відростання, виходу
в трубку, початку колосіння та дозрівання насіння. Статистичну обробку
одержаних цифрових даних здійснювали на 5 %-вому рівні значущості за допомогою
електронних таблиць “Microsoft Excel”.
Дані по вивченню динаміки вмісту хлорофілів в листках рослин Lolium perenne L. різних сортів наведено
в таблиці 1. Загальний вміст (сума) хлорофілів в надземній частині рослин сорту
“Оріон” з промислових територій мав тенденцію до підвищення порівняно з
контролем, що розглядається нами як адаптивна реакція на хронічну дію комплексу
органічних забруднювачів. У межах дії комбінату “Ольвія Бета” загальний вміст
(сума) хлорофілів в фазу відростання був збільшеним в 1,3 рази, а на автостраді
– в 1,35 рази. Подібну тенденцію зафіксовано в період виходу рослин у трубку. У
фазу колосіння на дозрівання відмічено підвищення даного показника в 1,4 та
1,45 рази. При цьому окремий вміст хлорофілів а та b у фази відростання й виходу в трубку також були
збільшеними відносно контролю в 1,4 і 1,3 рази відповідно територіям зростання
автострада – комбінат; а в фази колосіння й дозрівання – у 1,45 і 1,4 рази
відповідно.
Протилежну закономірність встановлено для рослин Lolium perenne L. сорту “Світанок”, загальний вміст (сума)
хлорофілів в листках якого був достовірно зниженим стосовно контрольних
показників впродовж всього досліджуваного періоду. При цьому подібним чином
змінювався вміст хлорофілів a і b: в фазу відростання – виходу в трубку
– в 1,3 рази (в районі автостради) і 1,2 рази (на промисловій ділянці
комбінату). У фази колосіння – дозрівання насіння кількість хлорофілу a і b була меншою у рослин, що зростали
біля автостради у 1,45 рази порівняно з контролем, у рослин на території
комбінату у 1,35 рази.
Таблиця 1. Вміст хлорофілів a і b у фотосинтетичних тканинах пажитниці багаторічної на
ділянках з техногенним забруднення, мг/г сирої маси
|
Параметри |
Хлорофіл a |
Хлорофіл b |
||||
|
Ділянка |
„Ольвія” |
автострада |
Дит.садок |
„Ольвія” |
Автострада |
Дит.садок |
|
фаза відростання |
||||||
|
“Оріон” |
1,24±0,04 |
1,28±0,03 |
0,95±0,04 |
0,51±0,02 |
0,53±0,02 |
0,39±0,02 |
|
“Світанок” |
0,89±0,05 |
0,82±0,03 |
1,07±0,05 |
0,36±0,03 |
0,33±0,03 |
0,43±0,03 |
|
фаза виходу в трубку |
||||||
|
“Оріон” |
1,24±0,04 |
1,28±0,03 |
0,95±0,04 |
0,51±0,02 |
0,53±0,02 |
0,39±0,02 |
|
“Світанок” |
0,89±0,05 |
0,82±0,03 |
1,07±0,05 |
0,36±0,03 |
0,33±0,03 |
0,43±0,03 |
|
фаза початок колосіння |
||||||
|
“Оріон” |
1,58±0,01 |
1,64±0,03 |
1,13±0,02 |
0,63±0,01 |
0,65±0,03 |
0,45±0,01 |
|
“Світанок” |
0,94±0,02 |
0,88±0,05 |
1,27±0,05 |
0,38±0,02 |
0,35±0,05 |
0,51±0,01 |
|
фаза дозрівання насіння |
||||||
|
“Оріон” |
1,58±0,01 |
1,64±0,03 |
1,13±0,02 |
0,63±0,01 |
0,65±0,03 |
0,45±0,01 |
|
“Світанок” |
0,94±0,02 |
0,88±0,05 |
1,27±0,05 |
0,38±0,02 |
0,35±0,05 |
0,51±0,01 |
Аналіз отриманих експериментальних даних свідчить про різну норму реакції
досліджуваних сортів на забруднення навколишнього середовища м. Орджонікідзе. У рослин Lolium perenne L. сорту “Оріон” відбувається суттєве підвищення
рівня загального (суми) та вмісту хлорофілів a та b, а. для рослин
сорту “Світанок” зафіксовано значне падіння вмісту хлорофілу.
1. Бессонова В.П. Практикум з фізіології рослин. –
Дніпропетровськ: РВВ ДДАУ, 2006. – 316 с.
2. Бойко І.В., Кобилецька М.С.,
Терек О.І. Особливості впливу саліцилатів на ростові параметри та вміст
хлорофілів у рослин пшениці за дії кадмію хлориду // Наукові, прикладні та
освітні аспекти фізіології, генетики, біотехнології рослин і мікроорганізмів.
Матеріали ХІ конференції молодих вчених (22 – 24 червня 2010 року). – Київ. –
2010. – С. 25–27.
3. Долгова Л.Г. Енергетичний обмін вегетативних органів
рослин-інтродуцентів в умовах промислового регіону // Матеріали V
міжнародної наукової конференції „Промислова ботаніка: стан та перспективи
розвитку”. – Донецьк. – 2007. – С. 153–155.
4. Колупаєв Ю.Є. Стресові реакції рослин. – Харків: Харк. держ. аграрн.
ун-т – 2001. – 173 с.