Економічні науки / 14. Економічна теорія

Обідіна Я.І.

Сумський національний аграрний університет

Конкуренція як рушійна сила розвитку ринку

Набуття членства в СОТ та пов’язаний з цим розвиток ринкових відносин актуалізує проблему посилення конкуренції.  Методи виміру конкуренції та визначення зв’язку із динамікою зростання на різних етапах економічного розвитку перебувають у центрі уваги економістів та політиків, адже в залежності від якості тих чи інших оцінок та ступеня їх відповідності реальній економічній ситуації визначається ґрунтовність управлінських рішень.

Дослідженню сутності поняття конкуренції в своїх працях приділяли велику увагу як зарубіжні так і вітчизняні вчені. З приводу суті конкуренції як форми економічних відносин між суб’єктами ринку є різні трактування . Теорія конкуренції була узагальнена Адамом Смітом у праці «Дослідження про природу й причину багатства народів» (1776) [1]. Подальший внесок у розвиток теорії конкуренції зробили Д. Рікардо [2], А.А. Томпсон [3], Й. Шумпетер [4], П. Хайне [5], Ф.А. Хайек [6], К.Р. Макконелл та С.Л. Брю [7], М. Портер [8], Г.Л. Азоєв [9], Д.Ю. Юданов [10], Б.А. Райзберг[11], та інші вчені. У своїх працях вони дотримуються однієї із трьох трактувань конкуренції: поведінкової, структурної та функціональної.

В науковій літературі конкуренція визначається здебільшого як суперництво між товарами, товаровиробниками та окремим господарськими одиницями, які переслідують одну і ту ж мету. Проаналізувавши різні погляди на трактування поняття «конкуренція», на нашу думку вони мають такі недоліки: запропоновані різними авторами формулювання понять, характеризують лише один з багатьох аспектів конкуренції; наведені   поняття не враховують умови функціонування (умови визначеності та невизначеності); в жодному із формулювань не приділено уваги значення держави та законодавства. Це і обумовило розробку власного трактування данного поняття, а саме: конкуренцію розглядати як елемент економічної системи, що спонукає суперників до економічного розвитку та кращого задоволення потреб споживачів в процесі взаємодії з іншими елементами даної системи.

Функціонує економічна система з допомогою таких економічних інститутів, як власність, грошова система, урядові органи, податки та має досить складну структуру, яка утворюється в процесі взаємодії елементів, якими є:

1. Продуктивні сили, які включають предмети праці, засоби праці,  науку, інформацію, робочу силу,  їх рівень визначається рівнем розвитку науки і техніки під впливом НТП, професійною та кваліфікаційною структурою робочої сили, науково-технічним потенціалом, розвитком інформаційних технологій тощо.

2. Соціально-економічні відносини, що ґрунтуються на певній формі власності на засоби виробництва. Власність характеризує відносини між людьми щодо присвоєння засобів і результатів виробництва. Відносини власності є визначальними у структурі економічної системи, оскільки вони зумовлюють соціально-економічну специфіку даного суспільства. По-перше, вони визначають, хто реально володіє, користується і розпоряджається засобами виробництва, на чию користь розподіляється суспільне багатство; по-друге, вони визначають поділ суспільства на класи і соціальні групи, лежать в основі диференціації суспільства на багатих, середніх і бідних, оскільки багатство розподіляється відповідно до вкладених ресурсів, їх розмірів; по-третє, вони показують, хто має економічну владу і керує суспільством; по-четверте, вони значною мірою визначають систему економічних інтересів та специфіку економічних суперечностей, що виникають у різних господарських суб’єктів.

3. Техніко-економічні   відносини,   які   визначаються   рівнем розвитку техніки і технології та характеризують поділ праці і взаємовідносини   людей  у   процесі   виробництва.   Вони   є матеріально-речовим  змістом  виробництва  і  передбачають існування певних форм та методів організації праці на рівні окремих підприємств.

4.  Організаційно-економічні  відносини  -  це  відносини,   що стосуються    встановлення    ефективних    форм    організації економічних зв’язків між підприємствами, які проявляються у процесах спеціалізації, кооперації, комбінування, концентрації виробництва.

5. Господарський механізм — це сукупність форм, методів та систем управління господарством на макрорівні на основі використання   економічних   законів,   економічних   важелів, правових норм та інституційних утворень.

6.  Тип економічних зв’язків між господарськими суб’єктами. Цей елемент показує, яким чином переважно встановлюються економічні зв’язки: або через систему цін і ринків, або через адміністративно встановлені структури, або через довгострокові угоди, що укладаються між партнерами [12].

7. Конкуренція - є рушійною силою розвитку суспільства, головним інструментом економії ресурсів, підвищення якості товарів і рівня життя населення.

За умов вільного підприємництва конкуренція як рушійна сила прогресу здійснюється у різних формах: диверсифікації виробництва, підвищення якості і конкурентоспроможності продукції, у впровадженні науково-технічних досягнень у підприємницьку практику, зростання ефективності праці. Вона є об’єктивною передумовою економічного розвитку та кращого задоволення потреб населення.

Література:

1.            Смит А. Исследование о природе  и причинах богатства народов /А.Смит.- М.,1962.-359с.

2.            Рикардо Д. Начало политической экономии и налогового обложения /Д.Рикардо; [пер. с англ].- М.: Госкомстат-издат.-(Сочинения в 4 Т./Рикардо Д.;7.1).-1955.-395с.

3.            Томпсон А.А. Стратегический менеджмент. Исскуство разработки и реализации стратеги /А.А. Томпсон, А.Дж. Стрикленд; [пер. с англ.].-М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998.-576с.

4.            Шумпетер Й.П. Капитализм, социализм и демократия /Й.П. Шумпетер; [пер.с англ.].-М.: Экономика,1995.-540с.

5.            Хайне Г. Экономический образ мышления /Г.Хайне; [пер.с англ.].-М.: Новости,1991.-702с.

6.            Хайек Ф.А. Пагубная самонадеянность: ошибка социализма /Ф.А.Хайек; [пер. с англ.].-М.: Новости при участии издательства «Galaxy»,1992.-304с.

7.            Макконелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс: Принципы, проблемы и політика /К.Р. Макконелл, С.Л. Брю; [пер. с англ.]. Е.С. Иванова 11-го изд.-М.: Издательство «Республика»,1993.-785с.

8.            Портер М. Конкуренция: Учебное пособие; [пер. с англ.] /М. Портер.- М.: Издательский дом «Вильямс», 2001. - 495с.

9.            Азоев Г. Л. Конкурентные преимущества фирмы /Г.Л. Азоев.-М.,2000.- 459с.

10.        Юданов А. Ю. Конкуренція: теорія і практика./А.Ю. Юданов. - М.: Акаліс , 1998. - 384 с.

11.        Райзберг Б.А. Соверменный економический словарь /Б.А. Райзберг, Л.М. Лозовский, Б.А. стародубцева-М.: ИНФРА-М. 1996.-496с.

12.        Економічна система: сутність, структурні елементи і критерії класифікації [электронный ресурс]. Режим доступа: http://studentam.net.ua/content/view/5344/132/