Ящук О.О.

Буковинська державна фінансова академія

М.Чернівці

 

 

Співпраця міжнародних фінансових організацій з Україною у сучасних умовах

 

 

У період світової фінансово-економічної кризи країни зі слабкою економікою постраждали найбільше. В Україні всі ланки фінансової системи опинилися у глибокій кризі, тому важливе місце займає фінансова підтримка з боку міжнародних фінансових організацій.

Проблеми економічної співпраці з міжнародними фінансовими організаціями, міжнародної економічної інтеграції країни досліджувались у працях українських та зарубіжних науковців. Це, передусім, роботи визнаних зарубіжних учених та фахівців Л.Бальцеровича, Г.Бірда, М.Голдстейна, Д.Кауфмана, М.Камдесю, Р.Солоу та ін. Серед вітчизняних дослідників слід вказати, насамперед, О.Білоруса, В.Бодрова, К.Врублевського, А.Гальчинського, Б.Губського, Б.Кваснюка, Л.Кістерського, Г.Климка, Д.Лук’яненка, В.Мунтіяна.

В сучасних умовах Україна зацікавлена в отриманні значних фінансових ресурсів з боку міжнародних фінансово-кредитних організацій для зменшення негативного впливу фінансового-економічної кризи на економічний та соціальний розвиток нашої держави. Саме тому, формування й реалізація економічної політики у сфері взаємодії з міжнародними фінансовими організаціями є одним із пріоритетних напрямів державного управління.  

Одночасно програми реформування окремих секторів економіки у межах проектів міжнародних фінансових організацій допомагають здійснювати структурну перебудову економіки, впроваджувати світовий досвід, сучасні конкурентоспроможні технології тощо. Слід зазначити, що програми співпраці з міжнародними фінансовими організаціями практично не мали обмежень щодо одержання можливих обсягів кредитних ресурсів. Як результат, діяльність міжнародних фінансових інституцій в Україні покриває майже весь спектр інституційних та економічних реформ [1].

Унікальну роль в сучасній світовій економіці відіграє Міжнародний валютний фонд (МВФ). У 2008 році в умовах несприятливої ситуації на світових фінансових ринках Україна звернулася до МВФ за фінансовою підтримкою. Результатом стало затвердження Радою директорів МВФ 5 листопада 2008  року програм “стенд-бай” обсягом близько 16,5  млрд. доларів США з метою допомоги Україні у забезпеченні фінансової та економічної стабільності. Метою програми є сприяння макроекономічній стабільності, зниження рівня інфляції, стабілізація вітчизняної фінансової системи в умовах глобальної кризи, відновлення довіри на фінансових ринках та структурна перебудова економіки в умовах погіршення зовнішньоекономічної кон’юнктури.  Протягом дії програми “стенд-бай” було отримано три транші загальним обсягом 10,6 млрд. дол. США, з яких 4,5 млрд. дол. США було спрямовано безпосередньо до Державного бюджету на фінансування фіскального дефіциту, у тому числі на погашення зовнішніх боргових зобов’язань Уряду України [5].

Перший транш кредиту на суму 3 млрд. спеціальних прав запозичень (СПЗ) Україна отримала 7 листопада 2008 року. Всі кошти надійшли до Національного банку України і були зараховані до золотовалютного резерву з метою використання їх для покращення стану платіжного балансу, підтримки обмінного курсу національної валюти та ліквідності банківського сектору[5]. За даними Міністерства закордонних справ України Другий транш на загальну суму 1,875 млрд. СПЗ було отримано 12 травня 2009 року. Кошти було розподілено наступним чином: 1 млрд. СПЗ отримало Міністерство фінансів для фінансування фіскального дефіциту, у тому числі на погашення зовнішніх боргових зобов’язань Уряду, 875 млн. СПЗ отримав Національний банк України для поповнення міжнародних резервів з метою регулювання платіжного балансу, підтримки обмінного курсу гривні та ліквідності банків. Третій транш за програмою було в повному обсязі зараховано на рахунок Державного казначейства України для вирішення питань підтримки бюджетного сектору.

       Отримані ресурси дозволили Уряду та Національному банку контролювати макроекономічну ситуацію, не допустити дефолт та дозволили не скорочувати фінансування соціальних видатків. Крім того, завдяки програмі МВФ, рейтинги України та її цінних паперів залишились на прийнятному рівні.

На думку МВФ, у центрі економічної програми України – всебічна консолідуюча стратегія, спрямована на гарантію фінансової стабільності. За прогнозами покращення фінансового становища почнеться з кінця 2010 р. і поглибиться в 2011–2012 рр. Відбудеться це завдяки структурним реформам податкової та пенсійної систем, суспільному адмініструванню; зміцненню газового сектора шляхом реформи внутрішніх цін, що допоможе виключити субсидування енергетики, водночас захистивши вразливі верстви населення за допомогою цільових соціальних програм.

Ще одна світова організація, що залишається для України найефективнішим інвестором, є Європейський банк реконструкції і розвитку(ЄБРР). Станом на початок 2010 року ЄБРР виділено понад 4,8 млрд. євро на реалізацію 194 проектів у приватному та державному секторах економіки України. Сьогодні за підтримки ЄБРР та ЄІБ на стадії реалізації знаходиться 8 інвестиційних проектів, сума позик ЄБРР за якими складає 494,9 млн. євро та 182 млн. дол. США та сума позик ЄІБ - 563,1 млн. євро. За даними Міністерства закордонних справ портфель проектів ЄБРР сконцентрований переважно у приватному секторі – близько 73% від усього обсягу фінансування – порівняно з 27% у державному секторі. 11% загального обсягу діяльності становлять операції з капіталом, 89% - операції з боргом. Найбільші сектори діяльності ЄБРР в Україні – сектор фінансових установ (27%), агробізнес (20%), промисловість та транспорт (по 15%) [6].

Допомога, яку надає ЄБРР, спрямована на економічне зростання, реформування та модернізацію транспортної галузі, енергетики, енергозбереження та розвиток муніципальної інфраструктури.

Також здійснюється співробітництво із Світовим банком. Так, з метою розвитку державного сектору реалізується проект “Модернізація державної податкової служби України-1” (сума позики - 40,0 млн. дол. США). Головною метою є забезпечення умов для добровільного виконання вимог податкового законодавства платниками податків та забезпечення повного, своєчасного збору всіх законодавчо встановлених в Україні податків і зборів; завоювання довіри суспільства України шляхом поліпшення прозорості, компетентності, передбачуваності та неупередженості діяльності Державної податкової служби; впровадження програми повної автоматизації всіх процесів адміністрування податків. Крім того, здійснюється реалізація проекту “Розвиток системи державної статистики для моніторингу соціально-економічних перетворень” (сума позики - 32 млн. дол. США).  Метою проекту є створення сталої системи державної статистики України шляхом її комплексного та системного реформування для більш повного задоволення потреб органів державного управління та інших користувачів у об'єктивній статистичній інформації щодо соціально-економічного розвитку країни, її регіонів, галузей та секторів економіки[7].

Отже, інвестиційні проекти фонду здійснюються в різних галузях економіки України. Проте, найбільше значення приділяється питанням приватизації та реформування фінансового сектору; розвитку експорту недержавних підприємств; підвищенню продуктивності аграрного виробництва; соціальному сектору. Активізується співробітництво України з Світовим банком у галузі енергозбереження, муніципальної та транспортної інфраструктури.

Таким чином, вирішення Україною важливих соціально-економічних завдань практично неможливе без її участі у міжнародному економічному співробітництві та співпраці із міжнародними фінансовими організаціями. Так, фінансові ресурси, що залучаються покликані пом’якшити економічні труднощі та дають змогу забезпечити у перспективі макроекономічне зростання. Крім того, некредитна діяльність міжнародних фінансових організацій забезпечує проведення ряду різноманітних досліджень у багатьох секторах економіки. Саме тому, співробітництво з міжнародними фінансово-кредитними організаціями є досить важливим для нашої держави, оскільки вирішує завдання не тільки зміцнення економічної безпеки, а й інтеграції у світове співтовариство.

 

Список використаних джерел

1.   Ковбасюк Ю. Участь Європейського банку реконструкції і розвитку в реформуванні економіки України / Ю. Ковбасюк // Економіка України. – 2002. – № 4. – С. 17-21.

2.   Рокоча О.І.  Міжнародні фінанси /  О.І. Рокоча, А.С.Філіпченко,  Т.С.Шемет.   - Київ: Либідь, 2003. – 784 с.

3.   Шатковська А.О. Членство України в міжнародних фінансових організаціях: основні форми співробітництва / А.О.Шатковська //  Економіка АПК. – 2006. - № 1. – С. 134-140.

4.    Юрій С. Управління зростанням на основі боргу і Україна / С. Юрій // Журнал європейської економіки. – 2007. - №1. – С. 6-27.

5.   Довідка про стан та перспективи співробітництва України з МВФ [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.mfa.gov. ua/mfa/ua/publication /content/2932.htm.

6.   Стан та перспективи співробітництва України з ЄБРР / [Електронний ресурс]. Режим доступу:  http://www.mfa.gov.ua/mfa/ua/publication/content/ 2931.htm.

7.   Стан та перспективи співробітництва України зі Світовим банком. /[Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.mfa. gov.ua/mfa/ua/рublication /content/2929. htm.