Сорока М. О., ст. гр. ОА-О9-А

Колєно І. В. викладач кафедри фінансів Донецьк, ДонНУЭТ

Донецкий национальный университет экономики и торговли имени Михаила Туган-Барановского

Проблеми реформування пенсійної системи України та шляхи її вирішення

Надзвичайно суттєвою проблемою становлення економічного, політичного і соціального життя держави та українського народу є реформувааняя пенсійної системи України. Як нам відомо реформування відбуваються під впливом тих трансформаційних перетворень, які притаманні всій системі суспільних відносин нашої держави. Проте невирішеність деяких вагомих питань і загострення проблем у цій сфері - значною мірою є відбитком у якому перебуває економічна та політична система нашої країни.

Мета моєї статті полягає у вирішенні і пришвидшенні процесу реформування пенсійної системи України, впровадження термінових дій, що сприятимуть усуненню існуючих проблем. За допомогою нових, більш дієвих кроків ми зможемо збудувати міцну пенсійну систему та зміцнити економічну і політичну ситуацію в нашій країні. Відсутність науково обґрунтованої чи дослідженої на прикладах концепції реформування пенсійного забезпечення не дає змоги негайно вирішити ці проблеми, які уповільнюють процес реформування пенсійної системи і зумовлюють збереження старих, не адекватним сучасним умовам принципам солідарної пенсійної системи країни.

Тож я вважаю, що саме ми повинні знайти шляхи виріщення цієї проблеми, для того щоб покращити економічний стан держави та для того, щоб збудувати міцну країну для себе та майбутніх поколінь, залишити їм у спадок квітучи, незалежну та збагачену Україну.

Прийнятий "Закон про пенсійне забезпечення" та "Закон про недержавне пенсійне забезпечення", які були орієнтовані на розв'язання поточних проблем у цій сфері не змогли створити пенсійну систему, яка б відповідала вимогам пенсіонерів. Сьогодні підходи щодо вирішення проблем у цій галузі враховують розвиток економіки у майбутньому. Основна увага приділяється проблемі поєднання та узгодженості пенсійної та податкової систем. Це питання стало актуальним ще тому, що за новою концепцією розвитку України передбачається багато численне створення робочих місць. А за нашим законодавством сплатою пенсійних внесків дуже обтяжені роботодавці, що призводить до нелегальних виплат робітникам - "виплат заробітних плат у конвертах".

З огляду на це, необхідно ліквідувати диспропорцію сплати пенсійних внесків робітником та роботодавцем та забезпечити принцип паритетності у цьому питанні, як це є у високорозвинених країнах світу.

Тож потрібно терміново впроваджувати зміни саме в оподаткуванні які б заохочували робітників та роботодавців до накопичення та інвестування пенсійних заощаджень, які б в свою чергу слугували новими потужними вливаннями в економіку країни. До таких змін належать:

1. Зниження ставки оподаткування доходів фізичних осіб, що сприятиме :підвищенню доходів населення та їх легалізації і збільшенню пенсійних внесків.

2. Звільнення від оподаткування частину доходів фізичних та юридичних осіб, яка спрямовується в накопичувальну пенсійну систему.

3. Розроблення правового та економічного механізму залучення доходів, одержаних від легалізації та податкової амністій до пенсійних фондів.

Ситуацію у реформуванні пенсійної системи ускладнив також "Закон України про пенсійне забезпечення", який вступив в дію від 1.01.2004 року. За цим законом та за поправками, які згодом були внесені до цього закону передбачено, що розмір пенсії залежить від тривалості страхового стажу, середньої заробітної плати та індивідуального коефіцієнту заробітку, слід зазначити, що велика кількість населення має достатню кількість пенсійного стажу, але при цьому маленькі заробітки, що призводить до низького рівня населення.

Усвідомлюючи значимість соціального захисту пенсіонерів у нашій країні було впроваджено якісно новий рівень пенсійного забезпечення – недержавне пенсійне забезпечення, але необхідно зробити дуже важливі зміни, щоб це реформування принесло бажані результати. Для цього важливою умовою функціонування накопичувальної пенсійної системи повинно стати створення інфраструктури та механізмів ефективного інвестування пенсійних коштів, надійного їх захисту від ризиків втрати та знецінення. Для цього необхідно впровадити у дію такі процеси:

1. Виконувати правила інвестування пенсійних коштів, які мінімізують ризик і гарантують дохід.

2. Відпрацювати на прикладах програму розвитку ринку середньо і довгострокових боргових зобов'язань як одного з важливих інструментів інвестування пенсійних коштів та механізми гарантування виконання державою своїх боргових зобов'язань.

3. Сприяти розвитку ринку іпотечних фінансових інструментів, становленню інвестиційних фондів, вкладенню в них пенсійних коштів і наступному використанню при кредитуванні будівництва та придбанні житла.

4. Забезпечити виконання механізмів взаємодії учасників пенсійних фондів, банків, небанківських установ, що їх обслуговують.

5. Забезпечити та розробити механізми участі пенсійних фондів в Управлінні емітентами акцій, в які вкладені пенсійні активи та інвестування і пенсійні активи та інвестування пенсійних коштів в іноземні фінансові проекти.

6. Забезпечити фінансову стабільність установ, які приймають пенсійні внески.

Ці процеси дадуть змогу створити ефективну систему інвестування пенсійних коштів в розвиток економіки. А також сприятиме фінансовому зміцненню накопичувальної пенсійної системи і забезпеченню її стійкості з поступовим зближенням співвідношення між середніми розмірами пенсій і заробітної плати до 70%. Будуть усунуті чинники соціальної несправедливості перерозподілу коштів Пенсійного фонду на користь пільгових категорій.

Висновок: Таким чином подальше реформування пенсійної системи в Україні має спрямовуватися на теоретично і практично обгрунтоване дослідження цієї сфери. При вирішенні цієї задачі слід спиратися на ступінь задоволення потреб пенсіонерів з врахуванням показника темпів зростання економіки, витрат пенсійного фонду на їх забезпечення. Реформування пенсійної системи в складних і суперечливих умовах трансформування повинна враховувати вплив фінансових ризиків.

Я вважаю, що саме ці дії допоможуть поліпшити пенсійну систему України, тому, що вони надають реальний шлях вирішення існуючих проблем та зароджують надію на поліпшення економічного стану країни, що призведе до стабілізації багатьох сфер життєдіяльності населення.

Література

1. Конституція України - Закон України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 1996р. - № 30.

2. Про порядок введення в дію Закону України "Про внесення змін та доповнень в Закон України "Про пенсійне забезпечення" - постанова Верховної Ради України від 17 червня 1993року // ВВР. - 1993, №29, №44.