Григорівський О.В., науковий керівник Кравчук В.С.

Сучасний стан бухгалтерського обліку в Україні

 

Успішний економічний і соціальний розвиток України значною мірою залежить від реорганізації  механізму господарювання, удосконалення системи управління в країні. Інформація бухгалтерського обліку є основною базою, яку використовують для управління діяльністю підприємств усіх форм власності. 

Становлення ринкової економіки в Україні потребує перегляду й реформуван­ня усієї системи економічних знань у вітчизняній науці, починаючи з економічної теорії і закінчуючи бухгалтерським обліком.

Проблема уніфікації бухгалтерського обліку та фінансової звітно­сті досить актуальна в Україні, оскільки зростання ролі інтеграції економіки по­требує деякої однотипності та прозорості принципів формування і розрахунку прибутку, бази оподатку­вання, інвестування та капіталізації активів, методи­ка та організація яких у різних країнах різна [1].

Ви­рішення її потребує відповідних змін у різних сферах економічної діяльності, в тому числі в економічному аналізі, статистиці, бухгалтерському обліку, аудиті. Саме на її вирішення і були спря­мовані прийняті Програма реформування бухгал­терського обліку, затверджена постановою Кабіне­ту Міністрів України від 28.10.98 р. -V» 1706, За­кон України "Про бухгалтерський облік і фінан­сову звітність в Україні від 16.07.99 р №996-XIV, тридцять чотири  положення (стандартів) бухгал­терського обліку, розроблених відповідно до між­народних стандартів бухгалтерського обліку. Фактично розроблення і впровадження закону і положень відбулися без поперед­нього наукового обґрунтування.

На сьогодні не всі питання, що стосуються уніфікації бухгалтерського обліку та фінансової звітності, вирішені, хоча деякі з них були висвітлені в роботах С. Голова,. Ф. Бутинця, Я. Соколова Л. Сафонова, О. Чечуліна, Н. Сушко. Це стосуються насамперед розробки нових методичних підходів щодо забезпечення уніфікації економічного аналізу та визначення основних шляхів удосконалення бухгалтерського обліку в Україні з урахуванням міжнародного досвіду [3].

Сучасний бухгалтерський облік в Україні має ряд особливостей порівняно з традиційною практикою облікових записів та їх систематизації:

1.На організацію обліку на підприємстві значно впливають умови зовнішнього економічного середовища.

2.Чітко визначається тенденція ведення обліку і складання звітності в прогностичних цілях.

3.Бухгалтерська інформація в сучасному виробництві відіграє важливу організуючу роль, і тому може реєструватися як реальна цінність (нематеріальний актив, ноу-хау). Однак такою вона стає не автоматично, а в результаті пристосування її до потреб конкретних користувачів облікової інформації.

4.В Україні на сьогодні бухгалтерський облік спрямований на дотримання норм податкового законодавства [2].

В сучасних умовах в Україні необхідно організувати нову систему бухгалтерського обліку. Це дасть можливість:

- своєчасно надавати докладну, достовірну і змістовну інформацію і внутрішнім, і зовнішнім її користувачам;

-   здійснювати докладний і повний облік усіх операцій;

-   забезпечити єдність підходів до ведення бухгалтерського обліку.

Але співробітництво України з міжнародними організаціями, фінансовими установами, діяльність на валютних фондових та інвестиційних ринках потребують відкритості та прозорості інформації з економічних питань, зокрема з питань бухгалтерського обліку, відповідності міжнародним стандартам. Отже, виникла чергова потреба в організації системи обліку.

Таким чином, в області організації і регулювання бухгалтерського і податкового обліку в наший країні склалося положення, що вимагає усунення ряду недоліків. В цілях приведення національної системи бухгалтерського обліку у відповідність з вимогами ринкової економіки і міжнародних стандартів фінансової звітності, тому реформу слід проводити по наступних основних напрямах:

- вдосконалення нормативно-правового регулювання. Мета нормативного регулювання бухгалтерського обліку полягає в забезпеченні доступу всіх зацікавлених користувачів до інформації про діяльність господарюючих суб'єктів. При цьому необхідно забезпечити несуперечність національної системи бухгалтерського обліку загальновизнаним в світі підходам, сформувати модель співіснування і взаємодії системи оподаткування і системи бухгалтерського обліку. Необхідно ввести процедури коректування бухгалтерської звітності у зв'язку з інфляцією, переглянути допустимі способи оцінки майна і зобов'язань, створити механізми забезпечення відвертості бухгалтерської звітності. Дані процедури передбачені Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, проте на практиці застосовуються досить рідко;

- вдосконалення методичного і кадрового забезпечення. У сучасних умовах бухгалтер повинен з "лічильника", що фіксує факти фінансово-господарської діяльності і що підраховує її підсумки, перетворитися на аналітика, брати участь в управлінні фінансами підприємства, доводити до зведення керівника очікувані фінансові наслідки по майбутніх договорах, рекомендувати шляхи поліпшення фінансового стану підприємства. Для цього необхідно провести відповідні зміни в роботі з підготовки і підвищення кваліфікації фахівців в області бухгалтерського обліку. Потрібне розширення і поліпшення якості підготовки кадрів в установах середньої спеціальної і вищої освіти, де реалізуються довгострокові програми, а також створення системи професійної прискореної освіти, яка могла б забезпечувати короткострокові програми підготовки і перепідготовки бухгалтерів. У даному напрямі можлива організація представницьких професійних об'єднань, на базі яких можна було б сформувати систему професійної атестації бухгалтерів і аудиторів, розробити норми професійної етики, організувати суспільний контроль за професійною діяльністю [3].

На нашу думку, для нормального функціонування в будь-якій структурі ринкової економіки конче необхідно, щоб учасники, приймаючи рішення, мали правдиву й об‘єктивную інформацію про майно, грошовий та фінансовий стан, результати роботи (прибуток, доход або збитки), а також про систему їх формування. Таку інформацію надає система обліку. Але ця інформація повинна бути зрозумілою не лише тій людині, яка її зібрала, а й іншим: потенційним інвесторам та податковим органам. Для цього використовуються стандарти бухгалтерського обліку, а оскільки Україна працює на світовому ринку, то вона має відносини з закордонними інвесторами та партнерами, а отже є необхідність у тому, щоб вони теж могли "прочитати" цю інформацію.

Отже, чинні методологія та організація бухгалтерського обліку в Україні недосконалі. І тому доцільно використати досвід зарубіжних країн з урахуванням національних особливостей. Зокрема, одним із шляхів узгодження податкового і бухгалтерського обліку є запровадження максимально однотипного обчислення прибутку до оподаткування в податковому і бухгалтерському обліку або розробка певної перехідної таблиці, яка б дала змогу перейти від балансового прибутку до прибутку в податковому обліку. Реалізація запропонованих заходів сприятиме вдосконаленню методології та організації бухгалтерського обліку й аналізу в Україні та наближенню їх до міжнародних.

Список використаної літератури:

 

1.     Ловінська Л. Г.  Уніфікація термінології бухгалтерського обліку передумова створення національної системи бухгалтерського обліку в Україні // Фінанси України. – 2008. – №8.  

2.     Нишенко Л. Порівняльний аналіз і перспективи розвитку міжнародних систем бухгалтерського обліку //  Бухгалтерський облік і аудит. – 2009. – №8.

3.     Павленко А. Ф.  Проблеми розвитку бухгалтерського обліку в Україні //  Бухгалтерський облік і аудит. – 2009. – №5.