УДК 159.922:316.64:165. 242.2
Дмитрієнко Ю.М.,
канд. філос. наук, доцент, здобувач наукового ступеня доктора юридичних наук
Київського національного університету імені Тараса Шевченко
Дмитрієнко І.В.,
Харківський національний педагогічний університет імені
Г.С. Сковороди
ПРО ДЕЯКІ ТИПОВІ
ВЛАСТИВОСТІ ТА ЗАКОНОМІРНОСТІ СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТКУ ПРАВОВОЇ СВІДОМОСТІ ТА
КУЛЬТУРИ В КОНТЕКСТІ ЦИКЛІВ ЇЇ СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ
Акцентуючи увагу на сучасній
актуальній термінології, хотілося б зауважити, що наші дослідження [1] про
становлення та розвиток правової свідомості можна також цілком логічно
сприймати таким чином, що процеси розвитку, - це начебто обов’язкові процеси
позбавлення кризового циклу соціальної активності правової свідомості засобом
формування низького, середнього, високого та найвищого циклу соціальної
активності, зменшення абсолютної самостійності правосвідомості до відносної, а
процеси становлення презентують її зворотній
розвиток від найвищого циклу до кризового, збільшення відносної самостійності
до абсолютної. Насправді, як правило, процеси практичного розвитку і
становлення можуть відбуватися різночасно, одночасно, перманентно, як правило,
але необов'язково процеси розвитку відбуваються від кризового до найвищого
циклу соціальної активності, а процеси становлення – від найвищого до
кризового. Процеси становлення та розвитку можуть завершуватися, прериватися,
поновлюватися, відбуватися паралельно, узгоджено або антагоністично в силу
різних причин на будь-якому їх трансформативному етапі; презентуючи нашу модель
становлення та розвитку правової свідомості ми, перш за все, маємо на увазі
остаточні, кінцеві межі початку та завершення процесів становлення та розвитку
будь-якої правової свідомості як типово національної у теоретико-науковому,
абстрагованому модельному процесі. Принцип розвитку правової
свідомості має першоджерелами зміст діалектико-матеріалістичного його тлумаченняя:
кожному рівню детермінації правової свідомості відповідає свій тип (форма, цикл соціальної активності, самостійність та ін.) її розвитку (як
організм суб'єкта правосвідомості розвивається у процесі визрівання
психофізіологічних своїх підструктур, як правовий індивід - у процесі
діяльнісного нормативно-правового привласнення, як особистість - у процесі
перетворюючої нормативно-правової діяльності, її віддзеркалення у актах
правосвідомості як нормах статичного права. Разом з тим мається на увазі, що
організм, правового індивіда й правову особистість також пов'язує між собою
певна лінія правового розвитку як розвитку правової свідомості - як три
послідовні якісні стадії. Цей правовий розвиток як розвиток правової свідомості
розвиток не нагадує нормативно-регулятивне саморозгортання
психолого-правової сутності, він
виявляється похідним від розвитку біологічної та соціальної систем.
Повертаючись до виявлення суттєвих, але різних властивостей циклів
соціальної активності правової свідомості, зазначаємо, що їх у нас п’ять:
найвищий, високий, середній, низький та кризовий. Раніше ми неодноразово
уточнювали наші позиції щодо їх класифікації. Так, зараз додамо, що у
першооснові ми дану класифікацію циклів поклали відомі психолого-правові ідеї
про різні психічні рівні розвитку суб'єктів правової свідомості за О.
Лазурським [2], які у нас розширені з
трьох до п'яти (рівні психічного та психологічного розвитку суб’єктів правової
свідомості як особистостей: 1) кризовий цикл соціальної активності правової
свідомості, за якого існує кризовий,
незадовільнений рівень ідейно-світоглядного та нормативно-правового, з
домінантою ідейо-світоглядного рівня пристосування суб'єктів правової
свідомості як особистостей до соціального та правового середовища. За такого,
як правило, кризового пристосування задовільного сприйняття внутрішнього
середовища не відбувається, відбувається перманентно або досить умовно. Коли
пристосування відбувається перманентно та умовно, - маємо девіантну
(правоналаштовану, незлочинну) правову свідомість. Коли пристосування не
відбувається, - розвивається феномен делінквентної (неправоналаштованої,
злочинної) правової свідомості як негативної реакції на неправовий стан
законодавчої бази; 2) низький цикл соціальної активності правової свідомості, за
якого існує низький слабозадовільнений рівень ідейно-світоглядного, або
нормативно-правового пристосування суб'єктів правової свідомості як
особистостей до соціального та правового середовища. За такого, як правило,
низького слабозадовільненого пристосування та слабозадовільного сприйняття
внутрішнього ідейно-світоглядного і нормативно-правового середовища,
відбувається перманентне або низько умовне сприйняття нормативно-правової
дійсності як реальної цінності. Коли пристосування відбувається перманентно та
умовно, - маємо девіантну (правоналаштовану, незлочинну) правову свідомість,
коли низько-умовне – маємо мінімальне виконання приписів законів багатьма
суб'єктами правової свідомості, але переважають ідеологічні, політичні
домовленості замість прямого виконання норм права; 3) середній цикл соціальної активності
правової свідомості, за якого існує середній
або необхідний рівень задовільнення у ідейно-світоглядному, або
нормативно-правовому пристосуванні суб'єктів правової свідомості, з домінантною
нормативно-правового пристосування суб'єктів правової свідомості як особистостей до соціального та правового
середовища. За такого середнього або
необхідного рівня задоволення у ідейно-світоглядному, або нормативно-правовому
пристосуванні суб'єктів правової свідомості до внутрішнього соціумного
середовища, чинной нормативно-правовой бази дійсного сприйняття внутрішнього
ідейно-світоглядного і нормативно-правового середовища як реальної, перш за
все, нормативно-правової цінності. Пристосування відбувається більшою мірою
неперманентно та реально, - маємо маргінально-девіантну (маргінально-правоналаштовану,
маргінально-незлочинну) правову свідомість, коли девіантна правова свідомість
трансформується у типово правову, маємо
середньомінімальне виконання приписів законів багатьма суб'єктами
правової свідомості, але переважають як маргінально-ідеологічні, маргінально-політичні
домовленості, так рівно як
й маргінально - правове пряме виконання норм права; 4)
високий цикл соціальної активності правової свідомості, за
якого існує високий або достатній рівень задовільнення у ідейно-світоглядному,
або нормативно-правовому пристосуванні суб'єктів правової свідомості, зі
стійкою домінантною нормативно-правового пристосування суб'єктів правової
свідомості як особистостей до
соціального та правового середовища, але такого пристосування до правового,
законодавчого та культурно-правового середовища, коли видатні суб'єкти правової
свідомості як особистості більшою чи меншою мірою пристосовують, з
психолого-правової точки зору, зазначене внутрішне соціумне, суспільне та
правове середовище до себе своїми ідеями, знанними творами, коли їх ідеї використовуються для
прогресивної, перш за все, нормативно-правової трансформації соціуму,
суспільства та держави. Більш того, їх ідеї, ідеї їх відомих
філософсько-правових, методологічно-правових та інших творів, їх свідома професійна
діяльність стають основами, базами та стержневими елементами виникнення
Основних Законів, судових рішень та ін. Пристосування до зазначеного середовища та середовища до
себе відбувається більшою мірою постійно, та меншою мірою - перманентно, - маємо
стійку маргінально-девіантну (стійку маргінально-правоналаштовану, стійку
маргінально-незлочинну) правову свідомість, коли девіантна правова свідомість
швидко трансформується у типово правову, маємо
середньомаксимальне виконання приписів законів багатьма суб'єктами
правової свідомості, але переважають не маргінально-ідеологічні,
маргінально-політичні домовленості, а стійке маргінально-правове пряме, з домінантою до типового правового,
виконання норм права; 5) найвищий цикл соціальної активності правової
свідомості, за якого існує найвищий
або повнодостатній рівень задовільнення у ідейно-світоглядному, або
нормативно-правовому пристосуванні суб'єктів правової свідомості, зі стійкою
домінантною нормативно-правового пристосування суб'єктів правової свідомості як особистостей правового середовища, але
такого пристосування до правового, законодавчого та культурно-правового
середовища,
коли видатні суб'єкти правової свідомості як особистості більшою мірою пристосовують, з
психолого-правової точки зору, зазначене внутрішне соціумне, суспільне та
правове середовище до себе своїми ідеями, знанними творами, коли їх ідеї масово використовуються для прогресивної, перш за все,
нормативно-правової трансформації соціуму, суспільства та держави. Окрім того,
зазначені особи формують активні соціальні групи, прогресивні громадські
організації, партії, котрі актуально намагаються трансформувати та
трансформують соціум, суспільство та державу за світовими напрямками, взірцями
та традиціями. Пристосування
до зазначеного середовища та середовища до себе відбувається постійно, маємо
стійку правову свідомість, маємо
максимально можливе виконання
приписів законів багатьма суб'єктами правової свідомості, маргінально-ідеологічні,
маргінально-політичні домовленості не існують, відбувається стійке процесуальне
та статичне пряме правове виконання норм права.
CПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Дмитрієнко Ю.М.
Психологічні ідеї становлення та розвитку української правової свідомості //
«Ключові аспекти наукової діяльності (Poland, 07-15 січня 2011
р.» (Міжнародна науково-практична інтернет-конференція ООО «Руснаучкнига» (м.
Бєлгород, Росія), Міжнародна академія наук екології та безпеки життєдіяльності
(м. Нью-Йорк-Берлін-Москва-Пекін-Токіо), видавництво «Наука та освіта» (м.
Дніпропетровськ, Україна), Університета мислі (мм. Харків-Київ, Україна), Publishing House “Education and Science” s.r.o. (Чехія, м.
Прага), ТОО «Уралнаучкнига» (м. Уральск, Казахстан), ООД «Бял ГРАД-БГ» (м.
Софія, Болгарія), ООО «Научный вестник» (м. Гомель, Беларусь), Sp. z o.o. “Nauka і studia” (Przemysl, Poland)
27.08-05.09. 2010 г.: Publishing house Education and Science s.r.o, SCO: 27156877, Frydlanska 15/1314, Praha 8, MS v Praze, oddil C, vlozka, 100614). –
Режим доступу: http // www.rusnauka.com; Дмитрієнко Ю.М.
Психологічні ідеї А. Елліса у контексті становлення та розвитку
української правової свідомості //
«Ключові аспекти наукової діяльності (Poland, 07-15 січня 2011
р.» (Міжнародна науково-практична інтернет-конференція ООО «Руснаучкнига» (м.
Бєлгород, Росія), Міжнародна академія наук екології та безпеки життєдіяльності
(м. Нью-Йорк-Берлін-Москва-Пекін-Токіо), видавництво «Наука та освіта» (м.
Дніпропетровськ, Україна), Університета мислі (мм. Харків-Київ, Україна), Publishing House “Education and Science” s.r.o. (Чехія, м.
Прага), ТОО «Уралнаучкнига» (м. Уральск, Казахстан), ООД «Бял ГРАД-БГ» (м.
Софія, Болгарія), ООО «Научный вестник» (м. Гомель, Беларусь), Sp. z o.o. “Nauka і studia” (Przemysl, Poland)
27.08-05.09. 2010 г.: Publishing house Education and Science s.r.o, SCO: 27156877, Frydlanska 15/1314, Praha 8, MS v Praze, oddil C, vlozka, 100614). –
Режим доступу: http // www.rusnauka.com
2. Лазурский А. Ф.
Классификация личностей. – Л.: Госиздат, 1924. – 290 с.