*99874*

Біологічні науки/структурна ботаніка

Пюрко О.Є., Сидорова В.М.

Мелітопольський державний педагогічний університет

імені Богдана Хмельницького

СТРУКТУРНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЛИСТКА ТА КВІТКИ Nymphaea alba L.

Флора нашої планети нараховує до 300 тис. видів вищих спорових та квіткових рослин. 25-30 тис. видів знаходяться під загрозою зникнення, кожний десятий вид вищих рослин потребує охорони. Немало рідких, ендемічних, реліктових видів і у флорі України. Офіційно на її території підлягає охороні 230 видів вищих судинних рослин. Кожний біологічний вид – неповторне творіння природи. Але досить часто людина знищує ці творіння бездумно, не турбується про наслідки [2,3]. Одним з важливіших факторів, що порушує рівновагу екосистеми, є «рекреаційний процес». Мова іде про збирання квітів. При цьому більш за все страждають рідкісні рослини, які занесені до Червоної книги. Однією з найкрасивіших рослин водоймищ України можна назвати Nymphaea alba L.. Nymphaea alba L. – єдина рослина, яка мільйони років без будь-яких морфологічних змін існує у флорі України, але інформації про структурну характеристику вегетативних органів цієї рослини у літературі майже не наведено [1,4,5]. В зв’язку з тим, що Nymphaea alba L. потребує бережливого ставлення та в останні роки застосовується як декоративна рослина в штучних водоймах, вивчення її структурної характеристики набуває все більшої актуальності. Тому метою нашого дослідження було вивчення структурних особливостей органів дослідної рослини.

Наші дослідження довели, що листок округлий, цільнокраїний, форма основи листкової пластини серцевидна, має розміри: ширина 130 (181) мм, довжина центральної жилки – 165 (198) мм. З обох боків листок вкритий одношаровим епідермою, яка захищає листок від висихання, проникнення мікроорганізмів та пошкоджень. Верхня епідерма складається із одного шару живих, щільно зімкнутих клітин, які мають звивисті обриси. Товщина стінок неоднакова: зовнішні стінки товщі антиклінальних і внутрішніх. Розміри верхньої епідерми складають 11,5 мкм. Продихи представлені двома замикаючими клітинами бобовидної форми і продиховою щілиною. Продиховий апарат аномоцитного типу. Розташовуються тільки на верхньому епідермісі в кількості 570-648 шт./мм². Листок епістоматичний. Нижня епідерма займає 9,9 мкм і має клітини більшого розміру на 5-7%, із звивистішими контурами. Клітини нижньої епідерми утворюють неразголужені трихоми. Між верхнім і нижнім епідермальними шарами розташовується мезофіл, який представлен стовбчастою та губчатою паренхімами. Клітини палісадного мезофілу мають продовгувату форму. Розташовуються в три щільні слої під верхнім епідермісом. Губчаста паренхіма прилягає до нижнього епідермісу, представлена пухко розташованими клітинами округлої форми. Міжклітинники досить великі й утворюють аеренхіму, яка виконує функцію вентиляції. Аеренхіма представлена великими округлими клітинами. В полості міжклітинників спостерігаються ідіобласти у вигляді астросклереїд - живих жорстких зірчасто-розгалужених клітин, які мають первинну і потовщену вторинну лігніфіковані оболонки. Судинні пучки закриті, колатеральні, слабко виражені. З верхнього боку укриті ксилемою, з нижнього – флоемою (рис. 1).

Рис. 1. Кількісно - анатомічна будова листка Nymphaea alba L. (мкм): 1 - верхня епідерма, 2 - нижня епідерма, 3 - палісадний мезофіл, 4 - губчастий мезофіл, 5 - аеренхіма, 6 - СВП.

Доведено, що квітки одиночні, діаметром – 21-25 см, сидячі, двостатеві. Чашечка актиноморфна, не опадаюча, складена з чотирьох окремих зелених чашолистків (розмір: довжина 3,1-3,4см, ширина 1,1-3,1см), зрослолиста, пентациклічна, приквітники відсутні, квітколоже опукле. Чашолистки знизу зелені, зверху зеленувато-білі. Віночок утворює внутрішню частину подвійної оцвітини, вільнопелюстковий. Пелюстки забарвлені в білий кольор, вільні; крупні з країв, до середини стають все дрібніші і дрібніші. На малих пелюстках з’являються жовті кінчики, які переходять в тонкі тичинки з пилковими мішечками. Андроцей зрослий, представлений великою кількістю тичинок, які розташовуються по спіралі, примітивного типу. Пильовики дуже довгі, занурені в стерильну тканину тичинок. Для латаття характерні лінійні нитки внутрішніх тичинок, жовта і плоска маточка. Гінецей синкарпний (краї кожного з плодолистиків зростаються між собою, плацентація центрально-кутова) з 5 – 35 кондуплікатних плодолистиків.

Дане дослідження має велике практичне значення та експериментальний характер. Не зважаючи на те, що Nymphaea alba L. розповсюджена в основному в Європі, Західному та Східному Сибіру, Середній Азії та в Закавказзі – переважно у лісовій та степовій зонах, вона дуже добре пристосувалась і в Північній Україні. Морфологічні ознаки Nymphaea alba L. обумовлені екологічними факторами середовища існування та кліматичних умов.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.

1. Arber A. Goethe’s botany. The meta-morphosis of plants (1790) and Tobler’s Ode to Nature (1782) with an intriduction and translation by Agnes Arber // Chronica Botanica. Vol. 10. P. 66-124.

2. Крупкина Л.И. Nymphaeceae Salisb. -- Кувшинковые // Флора Восточной Европы. Т. 10. 2001. С. 25-30.

3. Лисицына Л.И., Папченков В.Г., Артеменко В.И. Род Nymphaea L. – Кувшинка // Флора водоемов Волжского бассейна. Спб., 1993. С. 136-137.

4. Heslop-Harrisson J. Nymphaea //J. Ecol. - 1955. - Vol. 43. - P. 719-734.

5. Uotilla P. Nymphaea L. //Flora Nordica. - 2000. - Vol. 2. - P. 216-221.