*99625*

Медведєва О.В., к.б.н.

Кіровоградський національний технічний університет

Медведєв О.А.

Кіровоградський інститут регіонального управління та економіки

Педагогічні аспекти формування екологічної свідомості студентів вищих навчальних закладів

Екологічні проблеми є одними з найактуальніших глобальних проблем людства. Ставлення людини до навколишнього природного середовища характеризується сьогодні низьким рівнем екологічної культури, що формує специфічні моделі поведінки щодо споживання природних ресурсів. Вирішення цих проблем співвідноситься з формуванням світоглядних рис особистості і тому належить до галузі педагогічних досліджень, вимагаючи змін у характері екологічної освіти. Розв’язання екологічних проблем без цілеспрямованої підготовки професійних кадрів до природоохоронної діяльності, формування екологічної свідомості майбутніх фахівців в умовах вищої школи неможливе.

Проблема формування екологічного світогляду останнім часом привертає все більше уваги науковців (Л.І. Большак, І. А. Воронцова, П. П. Полєщук, С. В. Размєтаєв, Ю. О. Саунова, Г.Г.Тараненко, Т.С.Троїцька, Г.В. Ярчук,), але закономірності та особливості формування екологічного світогляду студентів вищих навчальних закладів потребують додаткового вивчення.

Панування людини над природою породило серйозну екологічну проблему у всьому світі, змусивши людину шукати вихід із загрозливої ситуації, що склалася. У подоланні цієї проблеми має допомогти екологічно обґрунтоване природокористування та глобально орієнтоване мислення, яке можливе лише за умов масової екологічної грамотності. Екологічна освіта, незважаючи на її важливість і актуальність в України переживає кризовий період. Тому однією з найважливіших умов забезпечення реалізації цінностей екологічної культури є високий рівень екологічної свідомості, зміст екологічних знань, процес формування різних якостей екологічно вихованої особистості. Лише за цих умов суцільної екологізації суспільство зможе ефективно боротися з причинами екологічного неблагополуччя. Екологічна свідомість, крім всього іншого, формує активну громадянську позицію внаслідок того, що людина не може бути байдужою до оточення, в якому вона живе [1, 4].

Екологічні знання мають особливе значення для студентів вищих навчальних закладів як майбутніх природокористувачів. Опанування будь-якою професією повинно спиратись на пріоритетну роль екологічних знань і відповідних умінь, що дозволить прогнозувати наслідки своєї професійної діяльності. Крім того, це сприяє включенню самих студентів у креативну пізнавальну діяльність. Оптимальним шляхом екологічного виховання є формування екологічної культури в процесі навчання.

Відповідно до Концепції екологічної освіти України "екологічна освіта і
виховання – це неперервний процес засвоєння цінностей і понять, які
спрямовані на формування умінь і навичок, необхідних для осмислення та
оцінки взаємозв’язків між людьми та природою, і мають на меті засвоєння та
дотримання відповідних суспільних правил поведінки в навколишньому
природному середовищі”.

Важливість формування екологічної свідомості молоді та її закріплення повинне бути характерним не лише для вищих навчальних закладів, які готують фахівців в галузі екології, а й в інших галузях.

Освіта не повинна зупинятися на стадії простої поінформованості (навчання), а виходити на складні і проблематичні процеси виховання, цілеспрямованого формування особистості. Очевидно, що цей шлях не є простим. Багато чого залежить від доступності та якості екологічної інформації, способів її подання та спрямування.

Проблему екології соціального середовища не можна розглядати поза зв'язком з екологією внутрішнього світу людини, яка пов'язана з вихованням високоморальної особистості, екологічної свідомості, екологічної культури, екологічного мислення. Екологічну свідомість можна визначити як сукупність знань, уявлень людини про її взаємини, взаємозалежності, взаємодії зі світом природи. На цій основі формуються відповідне позитивне ставлення до природи, а також усвідомлення людиною себе як її частини [4].

Екологічна освіта на рівні вищої школи має бути спрямована на підготовку фахівців до практичного вирішення питань, пов’язаних з необхідністю підтримки прийнятної для життя якості природного середовища.

Слід визначити також, що в освітянському процесі майже не враховується багатий і цікавий досвід, накопичений різними школами "натуралістичного виховання" в минулому. Перш за все маються на увазі педагогічні концепції Я. Коменського, Ж. Руссо, Г. Песталоцці, К. Ушинського та ін.

Ідея принципу природовідповідності в педагогіці належить Я.А. Коменському, який вважав, що людина — це частина природи, яка живе за її законами. Якщо у природі все відбувається розумно і доцільно, то й процес виховання та навчання треба будувати природовідповідно.

Екологічна проблематика має свою специфіку, яка майже не враховується в навчальних програмах, насамперед вона має міждисциплінарний комплексний характер і не може зводитись до якоїсь однієї традиційної дисципліни.

Для ефективності процесу формування екологічної свідомості необхідно
задіяти різноманітні, насамперед, психологічні чинники, механізми та засоби,
які формуються у людини протягом усього її життя та сприяють формуванню
загального екоцентричного типу мислення, тобто необхідно визначити та
забезпечити процес екологічної освіти і виховання як цілісний та неперервний [2, 3].

Професійна свідомість та професійне мислення, які формуються у студентському віці, стають провідним чинником, що опосередковує вплив професійної освіти на розвиток екологічної свідомості особистості.

Отже, формування екологічної свідомості є складним і ще недостатньо дослідженим процесом. Екологічна свідомість поєднує в собі сукупність знань про навколишній світ, природоохоронні уміння, психічні дії, які забезпечують узагальнене й цілеспрямоване відображення зовнішнього світу, прогнозування їхніх наслідків, контроль та управління поведінкою особистості.

Головною специфічною рисою екологічної свідомості є те, що вона не утворюється стихійно, а виникає шляхом формування певних умов за допомогою екологічного виховання. Від рівня екологічної свідомості людства, в першу чергу молоді, залежить вирішення проблеми глобальної екологічної кризи, збереження природних умов існування цивілізації.

Література:

1. Пустовіт Г.П. Екологічна освіта учнів у позашкільних закладах: стан та перспективи //Екологічна освіта і виховання: досвід та перспективи. – К.: ВЕЛ, 2001. – С. 32–38.

2. Саунова Ю. О. Формування екологічної свідомості майбутнього учителя як провідна задача екологічної освіти та виховання: сучасні підходи до визначення поняття екологічної свідомості // Педагогіка вищої та середньої школи: Зб. наук. пр. – Кривий Ріг: КДПУ, 2005. – Вип. 11. – С. 192-199.

3. Троїцька Т.С., Тараненко Г.Г. Дидактичний аспект формування екологічної свідомості у професійній компетенції педагога.//Проблеми сучасної педагогічної освіти. – К.: 2005. - Вип. 8, ч. 2. - С. 17-19.

4. Ярчук Г.В., Большак Л.І. Навчальний процес як основа і засіб формування екологічної свідомості студентів. //”Гілея: науковий вісник": Збірник наукових праць.- К., 2009. Вип.29, С. 250-263.