*99614*
Дмитришен П.В., к.е.н. Хачатрян В.В.
Вінницький
торговельно-економічний інститут Київського Національного
торговельно-економічного університету, Україна
Використання бізнес-плану для антикризового управління підприємством
На сучасному етапі
розвитку склалося важке економічне становище для всієї економіки України.
Внаслідок загострення економічної кризи виробничий потенціал підприємств
повністю не використовується. Але й у такій скрутній ситуації шукаються шляхи
подолання економічної кризи. Проблемі протидії негативному впливу кризових явищ
присвячені статті багатьох економістів України. Це статті Лігоненко Л.О., П.
Гайдуцького, Рогач О.І., Михайлова Д.М., Данилишина Б.М. та Ланового В.Т. та багатьох інших.
Підприємства
зазнають великих труднощів у своєму подальшому розвитку та вдосконаленні. Світова економічна криза, значний спад виробництва
продукції, заборгованість по заробітній платі та пенсіях, нестача фінансових і
матеріальних ресурсів, їх подорожчання негативно впливають на результати роботи
підприємств. Тому вважаємо актуальною тему розробки практично дієвих
рекомендацій щодо подолання наслідків світової фінансової кризи за допомогою
управлінської діяльності.
Для поліпшення
діяльності підприємств існує ряд антикризових заходів управління підприємством.
Розробка заходів антикризового управління підприємством – це складний, тривалий
у часі і місткий фінансовий процес, який передбачає обов’язкове здійснення всіх
основних функцій управління: планування, організації, мотивації та контролю.
Сучасне планування
на підприємстві розглядається як процес впровадження та вдосконалення системи
бюджетування, яка передбачає формування взаємопов’язаних бюджетів, орієнтованих
на виконання бізнес-плану за найбільш ефективного використання ресурсів
підприємства, зниження витрат на сировину, витрат на оплату праці, накладних
витрат, і як результат, зниження собівартості продукції, оптимізація
використання грошових коштів, та зростання прибутку і рентабельності. [2].
Розробка
антикризового бізнес-плану в першу чергу повинна враховувати вимоги
законодавства про банкрутство підприємств, і спиратися на функціональний та
методологічний інструментарій контролінгу.
На нашу думку,
необхідно формувати на підприємствах
спеціалізовану робочу групу, яка б відповідала за виконання і реалізацію
окремих етапів санації чи реструктуризації підприємства та інших антикризових
заходів.
Кризовий
реінжиніринг бізнес-процесів пов’язаний з багатьма інструментами розвитку
ефективної діяльності підприємства. Одним із них є план фінансового оздоровлення
(бізнес-план), спрямований на відновлення платоспроможності і забезпечення
фінансової стійкості підприємства.
Рядом постанов Уряду
України (від 08.12.94р. № 67, від 19.09. 94р. № 645) Указом Президента України
від 09.03.95р., а також наказом Фонду державного майна України від 26.09.94р. №
301 бізнес-план прийнятий обов’язковим документом для підприємств щодо
одержання державної фінансової підтримки, приватизації і оформлення проценту в
банку.
Виходячи з обсягів
виробництва і продуктивності праці, в бізнес-плані проводиться розрахунок
чисельності працівників. Інженерно-технічні працівники та службовці
визначаються за штатним розкладом.
Для підприємства
основними заходами подолання неплатоспроможності рекомендується використовувати
наступні: заміна керівної ланки підприємства; швидка підготовка кадрів;
інвентаризація підприємства; оптимізація дебіторської заборгованості; зниження
витрат виробництва; продаж дочірніх фірм і часток у капіталі інших підприємств;
продаж незавершеного будівництва; оптимізація кількості персоналу і
забезпечення соціальних пільг для звільнених; продаж зайвого устаткування,
матеріалів і готових виробів на складі; конверсія боргів шляхом перетворення
короткострокових заборгованостей у довгострокові позики; прогресивні
технології, механізація, автоматизація виробництва; удосконалення організації
праці; капітальний ремонт, модернізація основних фондів, заміна застарілого устаткування,
придбання додаткових основних фондів; здача в оренду виробничих і складських
приміщень; зміна внутрішньої організаційної структури; зміна системи обліку і
контролю; кризовий реінжиніринг бізнес-процесів, які бажано здійснювати
використовуючи такий інструмент як бізнес-план.
Бізнес-план
відображає прогнозні фінансові результати розвитку підприємств, стратегію
фінансування , обґрунтування джерел, обсягів і термінів повернення інвестицій і
процентів по них.
Виторг від
реалізації продукції визначається на основі запланованих обсягів продажу по
роках і прогнозних цінах на одиницю продукції
Планування обсягів
продажу враховує результати маркетингових досліджень – розглядається очікуваний
щорічний приріст виробництва продукції, а також можливості підприємства щодо
максимального використання його виробничих потужностей. Оцінка приросту
виробництва продукції повинна виходити з аналізу перспектив розвитку галузі і
ретроспективних тенденцій розвитку підприємства.
Оцінка щорічного
росту цін на продукцію підприємства ґрунтується на макроекономічних і галузевих
дослідженнях, а також даних про ріст цін у минулі роки (для прогнозних
розрахунків використовуються дані Держкомстату).
Шляхом зіставлення
розрахункової потреби в додаткових інвестиціях і джерел фінансування (покриття)
цієї потреби визначається розмір необхідної фінансової підтримки. Як джерела
фінансування антикризових заходів, крім частини прибутку та відрахувань
амортизації розглядаються:
-
акціонерний капітал – коли передбачається збільшення
акціонерного капіталу протягом періоду реалізації проекту ( N років);
-
залучений капітал – коли передбачається використання
довгострокових кредитів і позик, короткострокових кредитів і позик ;
-
інші джерела фінансування, наприклад, поточні пасиви,
(такі як заборгованість по оплаті праці, по розрахунках з бюджетом і т.д).
На основі виробничої
програми, розрахованої за планом фінансового оздоровлення та прогнозу
фінансових результатів діяльності, формується модель дисконтованих грошових
потоків. Загальний результат від інвестицій розраховується як сума
дисконтованих грошових потоків, кожного року реалізації даного проекту і
поточної (дисконтованої залишкової вартості за межами планового періоду.
Контроль, як функція
антикризового управління, забезпечує нагляд і перевірку відповідності
функціонування підприємства встановленим показникам плану оздоровлення,
передбачає розроблення стандартів у вигляді певної системи кількісних
показників, що дають змогу перевірити результативність та ефективність окремих
антикризових заходів, своєчасно вносити зміни до розробленого плану фінансового
оздоровлення [2].
Отже, для покращення
діяльності підприємств необхідна структурна переорієнтація нашої економіки. Нам
треба випускати продукт, який буде конкурентоспроможним на світовому ринку.
Треба різко зменшити реалізацію на експорт сировини. Природні ресурси та
національні особливості дають нам широкі можливості для виготовлення
високоякісної та порівняно низької по собівартості сільськогосподарської
продукції. На нашу думку, потрібно спрямувати сировинні потоки на власні
підприємства.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ
ЛІТЕРАТУРИ:
1.
Заікіна О.О. Методичні особливості антикризового
управління підприємств // Харчова промисловість. – 2008. - №7 – С.141-144.
2.
Лігоненко Л.О. Антикризове управління підприємством:
теоретико-методичні заходи та практичний інструментарій. - К: КНЕУ, 2005.
3.
Лайко О.І. Посткризове регулювання фінансового стану
підприємств України // Сучасні проблеми економіки підприємств. – 2010. - №2 –
С.1-7.
4.
Тєлєтов
О.С. Бізнес-план :
навчальний посібник /
О.С. Тєлєтов. – Суми : Вид-во СумДУ, 2009. – 104 с.