*99773*

ВДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ ТА КОНТРОЛЮ ВЛАСНИХ НАДХОДЖЕНЬ БЮДЖЕТНОЇ УСТАНОВИ

Швець Ю.В.

Студентка Харківського національного економічного університету

 

У статті розглянуті питання обліку та контролю надходжень за надання платних послуг бюджетними установами, а також надано рекомендації щодо вдосконалення контрольних заходів, які сприятимуть збільшенню кількості надходженнь таких коштів.

В статье рассмотроны вопросы учета и контроля поступлений за предоставление платных услуг бюджетными учреждениями, а также предоставлены рекомендации, которые касаются контрольных мероприятий, способствующим увеличению поступлений таких средств.

The article considers questions of accounting and control of additional resources for the granting of requiring payment services by budgetary establishments and provides recommendations that relate to control measures that will promote the efficient flow of these funds.

Ключові слова: бюджетні установи, кошторис, спеціальний фонд, власні надходження бюджетних установ, контроль.

 

Постановка проблеми. Для розуміння важливості обліку і контролю, необхідно зазначити, що близько 90 % крадіжок в особливо великих розмірах було вчинено через безконтрольність обліку та фінансової звітності. Тому, виникає необхідність удосконалення обліку і контролю в бюджетних установах, у тому числі прийомів і способів перевірки правильності складання кошторисів бюджетних установ та їх виконання, що дозволить заощадити бюджетні кошти. Власні надходження бюджетних установ є основною складовою спеціального фонду бюджетної установи, яка потребує особливої уваги та контролю.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню цих проблем приділили увагу у своїх працях провідні вітчизняні та зарубіжні вчені, такі як В. М. Опарін, В. І. Малько, С. Я. Кондратюк, О. Д. Василик, К. І. Павлюк, П. Й. Атамас, Р. Т. Джога, С. В. Свірко, Л. В. Панкевич та ін.

Сьогодні актуальність платних послуг підвищилася, так як бюджетників у поточному році не забезпечили коштами в повному обсязі. Тож їм просто необхідно здавати в оренду вільні приміщення, надавати платні послуги. Щоб розібратися з обліком платних послуг, які надають бюджетні установи, О. Переверзєва пропонує бухгалтеру вести облік не тільки фактично отриманих сум, а й нарахованих [1]. Рух цих коштів контролює сама установа. Отже, існують певні труднощі в процесі обліку та контролю власних надходжень бюджетної установи, що й підтверджує актуальність обраного напряму дослідження.

Мета статті полягає у обґрунтуванні теоретичних засад та розробці рекомендацій щодо вдосконалення обліку та контролю власних надходжень бюджетних установ.

Результати дослідження. Згідно з діючим законодавством, кошторис бюджетної установи – це основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов'язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень [4].

Кошторис має такі складові частини: загальний фонд, який містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією видатків бюджету на виконання бюджетною установою основних функцій або розподіл надання кредитів з бюджету за класифікацією кредитування бюджету; спеціальний фонд, який містить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету, в тому числі за рахунок власних надходжень, на конкретну мету та їх розподіл за повною економічною класифікацією видатків бюджету на здійснення відповідних видатків згідно із законодавством, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов'язаних з виконанням установою основних функцій, або розподіл надання кредитів з бюджету згідно із законодавством за класифікацією кредитування бюджету.

Починаючи з 2000 року, усі позабюджетні кошти установ і організацій, що утримуються за рахунок асигнувань з державного або місцевого бюджетів, включаються до спеціального фонду бюджету як власні надходження цих установ та організацій і відповідні спеціальні видатки.

До спеціальних коштів бюджетних установ відносяться доходи від позабюджетної діяльності, надходження яких передбачене відповідними нормативно-правовими актами. Доходи від надання платних послуг зараховують до спеціального фонду кошторису бюджетної установи як власні надходження.

Відповідно до детального переліку спеціальних коштів бюджетних установ і організацій затвердженого постановою КМУ від 17.05.2002 р. № 659 під назвою «Перелік групп власних надходжень бюджетних установ, вимоги щодо їх утворення та напрями використання» , кошти від платних послуг, які надають бюджетні установи утворюють першу групу власних надходжень і включають: плату за послуги, які надають бюджетні установи відповідно до їх функціональних повноважень. Тобто це плата за послуги, пов’язані з виконанням їх основних функцій та завдань, та послуги, пов’язані зі створенням умов для початку реалізації інфраструктурних проектів; надходження від господарської та виробничої діяльності. Це кошти, отримані бюджетними установами від господарсько-виробничої діяльності допоміжних, навчально-допоміжних підприємств, господарств, майстерень тощо; квартирна плата і плата за гуртожиток; від працевикористання спецконтингенту; комунально-побутові та інші надані послуги тощо; плату за оренду майна бюджетних установ;  надходження від реалізації майна. До цієї підгрупи належать кошти, отримані від реалізації необоротних активів (крім будівель і споруд) та інших матеріальних цінностей, у тому числі списаних, за здані як брухт і відходи чорні, кольорові, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння [2].

У сучасних умовах питома вага спеціальних коштів у кошторисі доходів і видатків окремих установ значна, тому важливого значення набуває правильно організований облік цих коштів, завдання якого полягає у контролі за повним і своєчасним надходженням та оприбуткуванням коштів спеціального фонду.

Отже, на думку автора, бюджетні установи, що мають широкий спектр платних послуг, мають вести їх окремий облік. Це забезпечить прозорість розрахунків та достовірність облікових даних. Зокрема, керівництву бюджетної установи, організовуючи облік спеціальних коштів, слід враховувати вимоги міжнародних стандартів обліку. До тогож необхідним є розробка і впровадження державних стандартів надання бюджетних послуг. Такі позитивні впровадження дозволять не лише покращити методологію обліку, а й підвищать прозорість фінансової звітності та поліпшать роботу контролюючих органів.

Головною проблемою органів фінансового контролю є те, що вони фіксують допущенні порушення, тоді як їх потрібно передбачати й попереджати, тобто приділяти увагу не лише поточному, а й попередньому контролю. У зв’язку з цим підвищується роль контрольних функцій обліку. Контрольні функції обліку мають бути безпосередньо пов’язані з усією обліковою роботою — оформленням, прийманням і обробкою документів. Контроль повинен передбачати в першу чергу порядок перевірки: виконання постанов, розпоряджень і вказівок державних органів і вищих організацій; дотримання встановлених нормативів витрат; дотримання строків платежів; дотримання правильності і своєчасності приймання і відпуску товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ); дотримання правильності витрачання фонду оплати праці; дотримання збереження майна, ТМЦ, грошових коштів у місцях їх зберігання та використання; дотримання правильності обліку розрахунків [5].

У вказаних напрямах необхідно здійснювати попередній, поточний і подальший контроль. Бухгалтерський облік не може бути ефективним, якщо не виконує контрольної функції. Але поряд з тим система контролю не повинна завдавати додаткової роботи, ускладнювати документообіг.

Тож, на думку автора, невід’ємним у системі обліку і контролю, вцілому в загальній системі управління бюджетною установою, має бути внутрішній контроль, представлений спеціалізованою службою.

Вся система нормативно-правових актів внутрішнього фінансового контролю за доходами та видатками бюджетних організацій має вибудовуватися з урахуванням таких основних вимог: 1. відсутність у нормативно-правових актах внутрішнього фінансового контролю суперечностей (у тому числі невідповідності у назвах, термінології тощо), дублювання один одного. Виконання цього принципу в цілому має бути забез­печене чіткою концепцією і правилами побудови системи правового регулюван­ня внутрішнього фінансового контролю; 2. з'ясування обов'язковості застосування, порядку розроблення й узгодження нормативно-правових актів внутрішнього фінансового контролю.

Таким чином, функціонування внутрішнього контролю забезпечить ефективне використання бюджетних ресурсів та зміцнення фінансової дисципліни, підвищення оперативності реагування на виникнення або загрозу виникнення фактів неефективного використання державних ресурсів та фінансових порушень.

Висновки та напрямки подальших досліджень. В ході дослідження було надано рекомендації щодо вдосконалення обліку та контролю власних надходжень бюджетних установ. В результаті чого можна зробити наступні висновки: по-перше, в рамках бюджетного процесу в Україні виникла необхідність вдосконалення системи договірних відносин про надання послуг за рахунок бюджетних коштів, визначення переліку бюджетних послуг за галузевими принципами та розробка і впровадження державних стандартів надання бюджетних послуг; по-друге, поліпшення методології бухгалтерського обліку і звітності дасть змогу модернізувати систему бухгалтерського обліку та звітності у державному секторі, створить передумови для організації внутрішнього і зовнішнього аудиту за міжнародними стандартами; по-третє, маючи широкий спектр платних послуг, доречно вести їх окремий облік, що забезпечить прозорість розрахунків та достовірність облікових даних та сприятиме підвищенню ефективності використання бюджетних коштів. При цьому контрольні функції обліку мають бути безпосередньо пов’язані з усією обліковою роботою — оформленням, прийманням і обробкою документів.

Як напрямок подальших досліджень, слід вказати на необхідність розробки проектів визначених документів.

Література

1. Переверзєва О. Облік платних послуг бюд жетних установ / О. Переверзєва // Все про бухгалтерський облік. — 2009. — № 27. — С. 41–44. 2. Перелік груп власних надходжень бюджетних установ, вимоги щодо їх утворення та напрями використання / Постанова Кабінету Міністрів України від 17.05.2002 р. № 659 [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http: //www.min.gov.ua. 3. Плескач В. Л. Фінансовий контроль у контексті трансформаційних процесів економіки / В. Л. Плескач, К. С. Жадько // Фінанси України. — 2009. — № 6. — С. 85–92. 4. Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ / Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002р. №228 [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http:// zakon1.radа.gov.ua. 5. Прохорова О.С. Загальні підходи до планування, обліку та контролю власних надходжень бюджетних установ / О.С. Прохорова // Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу. – 2010. - №2(10). – С. 137-141.