*100003*

К.е.н. Січко С.М., студентка 5 курсу спеціальності «Міжнародна економіка» Чабаненко О.С.

Миколаївський національний університет імені В.О.Сухомлинського,Україна

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИНИКНЕННЯ БЕЗРОБІТТЯ

Безробіття це складна соціально-економічна та політична проблеми суспільства. Масове безробіття може стати дестабілізуючим чинником, привести до застою, деградації окремих регіонів, соціальних потрясінь всього суспільства. Для повного усвідомлення цієї проблеми, в першу чергу, необхідно визначити найбільш значимі причини виникнення безробіття, важливо простежити еволюцію концепцій та теорії зайнятості і безробіття.

Досить широкий розгляд питань зайнятості і безробіття простежується в роботах класиків економічної науки - А. Сміта, Д. Рікардо, А. Р. Ж. Тюрго, Ф.Кене та ін.

А. Сміт стверджував, що діяльність людей, їх стремління визначаються їх власними інтересами, особистою вигодою. В умовах ринку та вільної конкуренції невидима рука забезпечує рівновагу і досконалість в суспільстві, досягнення індивідуального та загального блага. Стосовно зайнятості, це означає, що попит та пропозиція збалансовані, і повна зайнятість забезпечена. Тому втручання держави в сферу вільної конкуренції може привести до «шкідливих наслідків» [4; с.189].

Д.Рікардо сформулював закон трудової вартості, як самий загальний регулювальник ринкового господарства, вважав систему ринкового капіталізму найраціональнішою, здатною забезпечити повне використання ресурсів. Якщо в економіці і існує безробіття, то тільки добровільне [3; с.74].

Ж.Б. Сей вважав причиною безробіття надмірно високий рівень заробітної плати. Він стверджував, що сам процес виробництва товарів створює дохід рівний вартості вироблених товарів, тобто дохід, необхідний та достатній для закупівлі всієї продукції на ринку. Обмін продукту на продукт автоматично веде до рівноваги між купівлею і продажем, при умові, що одержувачі доходу повністю використовують його на ринку, а не направлять частину на заощадження. Заощадження, зменшуючи суму витрат на покупки, скорочують обсяг виробництва і зайнятість та приводять до конкуренції товаровиробників і зниженню цін, що стимулює зниження витрат виробництва, у тому числі і заробітної плати. При збереженні ставок заробітної плати утворюється надлишок робочої сили, відбувається зростання безробіття [1; с.158].

Томас Мальтус стверджував, що причина безробіття в надмірно стрімкому зростанні населення, що відбувається в геометричній прогресії, причому воно подвоюється через кожні 25 років, а кількість засобів існування збільшується лише в арифметичній прогресії. В результаті, на кожну душу населення з часом доводиться менша кількість засобів існування і це виступає причиною безробіття, голоду, бідності.

Швейцарський економіст Ж.Ш. Леонард Симон де Сисмонді – один з основоположників економічного романтизму, стверджував, що впровадження машин заради приросту прибутку призводить до утворення безробітних, а їх наявність погіршує положення тих, хто має роботу. Згодом Джеймс Мілль, Дж. Мак-Куллох, Джон Стюарт Мілль обґрунтували «теорію компенсацій»,за якою використання машин витісняє не лише робітників, але й капітал, що спрямовується в інші галузі промисловості, викликаючи потребу у робочій силі. Таким чином, впровадження нових машин призводить не до безробіття, а лише до перерозподілу робочої сили – відбувається «компенсація» [1; с.170-177].

Більш обґрунтоване пояснення причин безробіття при капіталістичному способі виробництва дав К. Маркс. На його думку, причиною безробіття є накопичення капіталу в умовах зростання органічної будови капіталу, обумовленого дією закону додаткової вартості [2; с.188-241]. Механізм дії закону полягає в наступному: збільшення інвестицій і розширення виробництва супроводжується вдосконаленням техніки, тобто в зростанні органічного складу капіталу і відносному зменшенні витрат на робочу силу в порівнянні з витратами на засоби виробництва. При швидкому накопиченні капіталу швидкими темпами збільшуватиметься попит на робочу силу, залежний від величини змінного капіталу. Проте може настати момент, коли попит на робочу силу перевищатиме пропозицію, в наслідок це стимулюватиме збільшення рівня заробітною плати, що веде до зменшення додаткової вартості та спричиняє уповільнення темпів накопичення капіталу. Як наслідок, скорочується приріст змінного капіталу, припиняється зростання попиту на робочу силу.

Економісти класичної політекономії, на наш погляд, сконцентрували увагу на вивченні дії чинників в довгостроковій перспективі. З цієї позиції, впровадження нових машин, засобів виробництва, технології і інформатики дуже перспективно, оскільки вони у величезній мірі збільшують число робочих місць в масштабі суспільства.

Представник неокласичної економічної теорії А.Маршалл причиною безробіття вважав споживчий попит, який впливає на попит на робочу силу. Послідовник А. Маршалла А. Пігу в своїй книзі «Теорія безробіття» (1933р.), причиною безробіття вважав недосконалу конкуренцію, яка діє на ринку праці і веде до завищення ціни праці. Суть його концепції в тому, що високий рівень заробітною плати стримується профспілками або державою, що порушує конкурентний ринковий механізм, як результат – працедавці не можуть запропонувати всім бажаючим роботу по необхідній ставці сплати праці. А. Пігу стверджував, що в ринковій економіці може бути лише добровільне безробіття [1; с.399].

Дж. М. Кейнса в своїй роботі «Загальна теорія зайнятості, відсотка і грошей» критикував концепцію добровільного безробіття А. Пігу та стверджував, що в ринковій економіці безробіття носить вимушений характер та основною причиною виступає відсутність синхронного споживання, зберігання та інвестицій [1; с. 350-351].

Основні положення його теорії зайнятості наступні:

1 Безробіття властиве ринковій економіці.

2 Ринок праці може знаходитися в стані рівноваги навіть за наявності безробіття, оскільки пропозиція праці залежить від номінальної заробітної плати.

3 Попит на працю визначається не ціною праці, а величиною ефективного попиту на товари та послуги.

4 Зростання інвестицій веде до збільшення первинної зайнятості в галузях, безпосередньо пов’язаних з інвестиціями, що впливає на галузі, які виробляють предмети споживання.

Отже, Кейнс стверджував, що ринкове капіталістичне господарство не має механізму автоматичного відновлення рівноваги в економіці, тому держава повинна забезпечити необхідний об’єм ефективного попиту [1; с.352-359].

Монетаристська школа, представником якої є М.Фрідмен , виходила з того факту, що у будь-який момент часу має місце деякий рівень безробіття, що володіє властивістю сумісності з рівновагою в структурі ставок реальної заробітної плати.

До 70-х рр. «крива Філліпса» характеризувала зворотну залежність між щорічною відносною зміною заробітної плати у грошовому виразі та зайнятості, але у кінці 60-х років зростання інфляції супроводжувалось зростанням безробіття, що зумовило глибоку стагфляцію, М.Фрідмен обґрунтував цю нестабільність «кривої Філліпса» [1; с.471].

Сучасна «крива Філліпса» визначається трьома показниками: 1) очікуваний темп інфляції; 2) відхилення фактичного рівня безробіття від природного рівня; 3) шоками зміни пропозиції, обумовленої зростанням цін на сировину.

Якщо ці показники звести до рівняння, то:

π = π^х-β*(u - u^x)+ε, (1)

де π- рівень інфляції; π^х – очікуваний темп інфляції; β- параметр, більше нуля; u - фактичний рівень безробіття; u^x - природний рівень безробіття; (u - u^x) - циклічне безробіття (знак "-" перед показником циклічного безробіття показує, що при високому рівні безробіття темп інфляції знижується); ε - коефіцієнт, що характеризує інфляцію витрат.

Монетаристи стверджують, що рух уподовж кривої відображає лише інфляцію попиту і ігнорує інфляцію витрат. Згідно ідеї природного рівня безробіття, коли фактичне безробіття знаходиться на природному рівні u = u^x, ринок праці приходить до рівноваги, рахуючи фактичний темп зростання цін рівний очікуваному π = π^х .Традиційна «крива Філліпса» справедлива лише для короткострокового періоду, вона - вертикальна і відповідає природному рівню безробіття. Чим вище очікуваний темп інфляції, тим далі крива віддаляється від початку координат. Природний рівень безробіття досягається, якщо циклічне безробіття дорівнює нулю [5; с.302-309].

Інституційно-соціологічний напрям, представниками якого є Т.Веблен, Дж. Комманс,У.Мітчелл, Дж. Гелбрейт, розглядає економіку як систему, де відносини між господарськими суб’єктами складаються під впливом економічних та зовнішньоекономічних чинників, серед яких виділяють техніко-економічні фактори.

Дж. Гелбрейт одну з основних причин безробіття виділяв недоліки освіти, в механізації, в структурній перебудові промисловості та інше [1;с.495]. Американський економіст Т.Веблен стверджував, що розвиток суспільства, соціально-економічні зміни - це результат конфлікту типів соціальних звичок, тобто основна причина безробіття заключається в інституціональних факторах: звичаях [5; с.320].

Узагальнюючи вищевикладене, можна сказати, що причини виникнення безробіття різноманітні, та вказувати на якусь одну – не можливо, тому що це не буде відображати дійсність. В кожен період розвитку економіки причини різні.

В даний час, економісти школи «неокласичного синтезу» (П.Е. Самуельсон, Р. Менк`ю, К.Л. Макконелл, С.Л. Брю та інші), вважають за необхідним взаємозв'язане використання ринкового та державного регулювання, для ринкової економіки виділяють наступні причини безробіття: дія закону про мінімальну заробітну плату, існування страхування по безробіттю, високий рівень заробітної плати (теорія ефективної сплати праці) та інше [1; с.420-421]. В пострадянських країнах виникнення безробіття - це результат приватизації, структурних перетворень, скорочення працівників державних підприємств.

Література:

1.Ковальчук В.Н., Лі Дзе Гао, Останкова Л.А. Світова економіка: історія та дослідники. Навч. посібник./ В.Н. Ковальчук , Лі Дзе Гао, Л.А. Останкова. - К.:Центр учбової літератури, 2011.-524 с.

2.Маркс К. Сочинения / К. Маркс, Ф, Энгельс.- том 1. - М.: Государственное издательство политической литератури, 1960. - 900 с.

3.Рикардо Д. Сочинения. Том 1.Начало политической экономии и налогового обложения // Перевод под редакцией М.Н.Смит. - М.: Госполитиздат, 1955. – электронный ресурс: http://publ.lib.ru/ARCHIVES/R/RIKARDO_David/_Rikardo_D..html

4. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов.Книга 1. / А.Смит. -М.: Наука, 1993.-257 с.

5. Юхименко П.І, Леоненко П.М. Історія економічних учень: Навч. посіб./ П.І.Юхименко, П.М.Леоненко. - К.: Знання-Прес, 2000. — 514 с. — (Вища освіта XXI століття).