*99655*

Сисюк Л.П., Виногородська Н.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут

Київського національного торговельного-економічного університету

Форми залучення міжнародних інвестицій в Україну

Інвестиційна діяльність відіграє визначальну роль в соціально-економічному розвитку  країни. Головним завданням держави є формування сприятливого інвестиційного клімату. Це викликано наявністю негативних факторів: макроекономічна нестабільність; криза у промисловості; нестабільність законодавства; низький рівень розвитку комунікацій; зростання зовнішнього боргу та наявність бюджетного дефіциту; низька виконавська дисципліна в органах влади та управлінні; низька платоспроможність більшості населення; нерозвиненість банків, страхового бізнесу, лізингу, фондового ринку, інвестиційних фондів; неврегульованість земельних правовідносин. Для зростання української економіки надзвичайно важливим є питання щодо залучення іноземного капіталу як джерела фінансування інноваційного процесу. Виходячи з цього можна сказати, що дана тема є досить актуальною в наш час. Метою даної статті є  визначення форм залучення міжнародних інвестицій в Україну.

Проблема залучення й ефективного використання іноземних інвестицій постійно привертає увагу науковців. Зокрема ці проблеми досліджували такі  економісти як Найдьонов В.С., Бутенко О.А., Кульнєва Г.М., Чабан В.Г., Абрамович І.В., Товстиженко О.В. та інші. 

Процес залучення іноземних інвестицій є доволі складним, на його ефективність впливають безліч факторів різного характеру (політичні, законодавчі, економічні, демографічні та інші). Тобто, на кількість іноземних інвестицій, які будуть залучатися в економіку будь-якої держави, впливає цілісний механізм чинників, які перебувають у нерозривному зв’язку між собою, вони й формують інвестиційний клімат у країні. Подолати негативні процеси, які блокують та перешкоджають залученню іноземних інвестицій в Україні, можливо лише на державному рівні[2, с.151].

Існує багато шляхів залучення іноземного капіталу для інвестування економіки країни. Найважливіші з них:

- прямі інвестиції через створення підприємств з іноземним капіталом, в тому числі спільних підприємств;

- портфельні інвестиції шляхом продажу іноземним резидентам і нерезидентам цінних паперів;

- кредити, позики та гранти міжнародних фінансових інституцій, країн, державних установ, міжнародних фондів, експортних агентств, банків тощо [1, с.120].

У світовому потоці прямих іноземних інвестицій на економіку України припадає близько 1%. Незначний потік прямих іноземних інвестицій можна пояснити тим, що серед європейських постсоціалістичних країн Україна сприймається як країна з найбільшим ризиком. За оцінкою Європейського центру досліджень ризик інвестицій в Україну становив 80% [3, с.63].

Обсяг прямих іноземних інвестицій є одним з показників, який характеризує ступінь інтеграції України у світове співтовариство і залежить від привабливості об’єкта інвестування. Так, приток прямих інвестицій в економіку України за даними Державного комітету статистики України, у 2009 році становив 5 млрд. 634,6 млн. дол. США, що відповідає 51,6 % надходжень 2008 року. З країн ЄС надійшло 4 млрд. 016,8 млн. дол. США (71,3% загального обсягу), з країн СНД – 1 млрд. 64,7 млн. дол. (18,9%), з інших країн світу – 553,1 млн. дол. (9,8 %). У той же час капітал нерезидентів зменшився на 941 млн. дол. [2, с.152].

Інвестиції до України надійшли зі 125 країн світу. До десятки основних країн-інвесторів, на які припадає понад 81% загального обсягу прямих інвестицій, входять: Кіпр – 8 млрд. 593,2 млн. дол., Німеччина - 6 млрд. 613 млн. дол., Нідерланди – 4 млрд. 002 млн. дол., Російська Федерація – 2 млрд. 674,6 млн. дол., Австрія – 2 млрд. 604,1 млн. дол., Сполучене Королівство – 2 млрд. 375,9 млн. дол., Франція – 1 млрд. 604,1 млн. дол., Сполучені Штати Америки – 1 млрд. 387,1 млн. дол., Віргінські Острови, Британські – 1 млрд. 371 млн. дол. та Швеція – 1 млрд. 272,3 млн. дол.[2, с.152].

Іноземні інвестиції для економіки країни мають велике значення, оскільки вони є джерелом капіталовкладень, причому у формі сучасних засобів виробництва, залучають вітчизняних підприємців до передового господарського досвіду, сприяють поширенню інновацій, збільшення продуктивності праці та підвищенню добробуту населення.

Отже, cвітова практика переконує, що без широкого залучення іноземного капіталу неможливо провести структурну перебудову економіки, скоротити технічну та технологічну відсталість економіки, забезпечити конкурентоздатність вітчизняної продукції на світовому ринку. Перехід на інноваційну модель розвитку означає насамперед пошук фінансових джерел для активізації інноваційної діяльності, наприклад іноземних інвестицій.

Список використаних джерел:

1. Олександренко І.В. Особливості іноземного інвестування в Україні / І.В.Олександренко // Держава та регіони, №5, 2008. – 120 с.

2. Пісьмаченко Л.М. Контроль та аудит іноземних інвестицій: необхідність і технологія здійснення / Л.М.Пісьмаченко // Держава та регіони №6, 2009. – 151-152 с.

3. Худавердієва В.А. Стратегія залучення іноземних інвестицій у економіку України / В.А.Худавердієва // Фінанси України, №6, 2010. – 63-64 с.