*95868*

Економічні науки / 4.Інвестиційна діяльність і фондові ринки

к.е.н., доцент Поліщук О.А., Ковель О.М.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

ВПЛИВ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ СТРАХОВИХ КОМПАНІЙ

НА РОЗВИТОК ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Постановка проблеми. Фінансування економіки України за рахунок інвестицій страхових компаній з кожним роком набуває все більшого значення. З цього приводу аналіз розвитку страхового ринку України як перспективно нового та додаткового напряму залучення фінансових ресурсів для економіки країни досліджено було, ще недостатньо. Діяльність страховиків як інвесторів в економіку України є досить привабливою, особливо коли вони постануть у ролі постачальників інвестиційних ресурсів.

Аналіз останніх досліджень. Питанням інвестиційної діяльності страхових компаній на страхового ринку досліджували такі вітчизняні й закордоні науковці й фахівці, як В. Базелевич, П. Алексєєв, Н. Нікуліна, С. Березіна, Т. Яворська, М. Александрова, В. Поровозник, О. Гвозденко, О. Гаманкова, Ю. Воробйов та інші, проте питання щодо потенціалу страхових компаній як інвесторів в економіку України на сьогодні лишається невирішеним і потребує подальшого дослідження даного питання.

Метою статті є розгляд інвестиційного потенціалу страховиків України та їх можливий вплив на інвестиційний клімат та на економіку країни. Останнім часом страхові компанії перетворились на потужні фінансово-кредитні інститути та перестали займатись тільки страховою діяльністю а й роблять вагомі зусилля у інвестиційній діяльності.

Виклад основного матеріалу. В розвинутих країнах світу, таких як Німеччина, Великобританія, Франція США, Японія, Канада страховий сектор є важливою ланкою в економіці, де страхові компанії за розміром загальних активів перебувають після банківського сектору на другому місці. У цих країнах страхові компанії входять до числа провідних інституційних посередників які за обсягами інвестиційних вкладень перевищують загальновизнаних інституціональних інвесторів - банки й інвестиційні фонди. Саме у цих страхових компаніях основний та найбільший прибуток надходить саме від інвестиційної діяльності а потім вже від страхової діяльності. Страховики акумулюють значні кошти які надійшли їм від страхової діяльності у вигляді страхових та пенсійних внесків, та в подальшому розміщують їх на фінансових ринках, тим самим підтримуючи економіку їх держав.

Як фінансові посередники, страхові компанії в системі кругообігу капіталу між його постачальниками і споживачами на фінансовому ринку, виконують такі функції:

– консолідують заощадження індивідуальних інвесторів у єдиний пул і подалі вкладають накопичений капітал в різні проекти згідно з диверсифікацією активів;

– забезпечують рівновагу на ринку капіталів через погодження пропозиції й попиту на фінансові ресурси. За рахунок масштабів діяльності й портфельного управління активами гармонізують відносини між постачальниками та споживачами інвестиційного капіталу;

– перерозподіляють і зменшують фінансові ризики між консервативними та агресивними учасниками ринку;

– забезпечують підвищення ліквідності фінансових вкладень шляхом професійного портфельного управління активами.

Тобто найголовніше завдання страхових компаній як фінансових посередників – спрямувати рух капіталу до ефективних споживачів [1].

У сучасній економічній літературі ряд науковців ставлять інвестиційну функцію в один ряд з іншими функціями, які виконують страхові компанії. Зокрема М. Александрова під час розгляду функцій страхування виокремлює інвестиційну функцію, котра передбачає вкладення тимчасово вільних коштів страховика в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності з метою отримання прибутку [2]. О. Гвозденко зазначає, що основним джерелом отримання прибутку для страхової організації більшості цивілізованих країн є не стільки збір страхових платежів, скільки інвестиційна діяльність, тобто вкладання частини тимчасово вільних коштів резервного страхового фонду в прибуткові науково-технічні проекти, комерційні угоди та різноманітні цінні папери [3]. Практично, на роль та значення інвестиційних та страхових операцій у страховому бізнесі є різні погляди. Одна з них ґрунтується на тому, що основним завданням страхової компанії є надання страхових послуг, а тому інвестиційна діяльність має вторинне значення [4].

Так, на думку Т.В. Яворської, страхові інвестиції – вкладення коштів страхових компаній в об’єкти інвестування з метою отримання прибутку. Страхові інвестиції втілюють у собі істотні риси інвестицій взагалі та мають свої особливості прояву [5].

Капітал страховиків перебуває у грошовій формі переважно на стадії його залучення. У подальшому в процесі здійснення інвестиційної діяльності частина грошових коштів трансформується в активи, формуючи таким чином інвестиційний портфель страховика. Його склад, структура, обсяг, сама можливість формування портфеля шляхом участі в інвестиційному процесі визначаються, зокрема, кількісними та якісними характеристиками інвестиційного потенціалу страхової компанії [1].

На думку А.В. Василенка, інвестиційний потенціал страхової компанії – це сукупність грошових коштів, які є тимчасово або відносно вільними від страхових зобов’язань і використовуються для інвестування з метою отримання інвестиційного доходу [1].

Основними складовими інвестиційного потенціалу страхової компанії є кошти страхувальників і власний капітал. Формування власного капіталу здійснюється за рахунок внесків акціонерів або учасників з подальшим відрахуванням до резервів і фондів за умови формування додаткового фінансового результату від страхової, інвестиційної та інших видів діяльності [1]. У практичній діяльності багатьох страхових компаній, у тому числі й зарубіжних, фінансові інвестиції є пріоритетним напрямком інвестування й передбачають вкладення в цінні папери, у статутні капітали суб’єктів господарювання, депозитні вкладення [5].

На 30 жовтня 2011 р. у загальній структурі активів вітчизняних страхових компаній левову частку займають банківські вклади 5740,7 млн. грн., що засвідчує що вітчизняні страховики практично не здійснюють інвестиційну діяльність та вкладають інвестиції в економіку України. Інвестиції в економіку України за напрямами, визначеними Кабінетом Міністрів України становлять 10,9 млн. грн., що становить 0,1% від суми активів страхових компаній (рис. 1). Третє місце за розміром вкладень вітчизняних страховиків становлять вклади у цінні папери які становлять 16% від структури активів усіх страховиків України, проте ще до 2009 року вклади у ціні папери займали перше місце у структурі активів.

Рис. 1. Структура активів, якими представлено кошти страхових резервів, станом на 30.06.2011 (млн. грн.)

Вибір напрямів для інвестування вітчизняними страховиками дещо відрізняється від підходу їх іноземних колег. Наприклад, у світовій практиці активи інституційних інвесторів лише на 4–7% формуються за рахунок банківських інструментів, тоді як основна частина коштів інвестується в акції (близько 60 %) та боргові цінні папери (близько 25 %) [6].

Важливе значення має інвестиційна діяльність страхових компаній і на макрорівні, виступаючи одним з основних факторів забезпечення ефективного функціонування. А також інвестиційна діяльність страховика на макрорівні полягає в тому, що є можливість мобілізувати великі обсяги капіталу які були отримані шляхом внесення страхових внесків страхувальниками, які дають можливість перерозподілу вільних ресурсів на фінансових ринках, а також підвищити загальної ефективності економіки та забезпечення її конкурентоспроможності на макрорівні.

Основними причинами які тим чи іншим чином впливають на пасивні дії страхових компаній України щодо інвестиційної діяльності є наступними:

1) відсутність джерел фінансування інвестиційних програм;

2) велике податкове навантаження на учасників інвестиційного процесу;

3) політична ситуація в країні – яка не придає впевненості у подальшій інвестиційній діяльності страховим компаніям;

4) законодавча малозахищеність учасників інвестиційного процесу;

5) часта зміна законодавства – яка спричиняє не розуміння тих чи інших законів керівників страхових компаній;

6) недовіра до фінансових посередників, внаслідок якої кошти бізнесу не інвестуються в економіку;

7) відсутність у страхових компаніях висококваліфікованих працівників які безпосередньо займаються впровадженням інвестиційної діяльності;

8) низька привабливість цінних паперів у зв’язку з нестабільністю курсу грошової одиниці України та низькою її дохідністю;

9) відсутність чіткої концепції держави з питань регулювання інвестиційної політики;

10) відсутність системи страхових інвестицій.

Висновок. Отже, здійснення страховими компаніями страхових інвестицій є рушієм економічного зростання, джерелом фінансування економіки країни. На подальший розвиток інвестиційної діяльності страхових компаній вагомий вплив повинна здійснювати держава шляхом чіткого визначення принципів та механізмів інвестування й засад оподаткування учасників інвестиційного процесу.

Література:

1. Василенко А. В. Інвестиційна стратегія страхових компаній : навч. посіб. / А. В. Василенко – К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2006. – 168 с.

2. Александрова М. М. Страхування : навч.-метод. посіб. / М.М. Александрова. – К., 2002. – 208 с.

3. Гвозденко А. А. Основы страхования : учеб. / А.А. Гвозденко. – М., 1995. – 228 с.

4. Поровозник В.О. Активізація інвестиційної діяльності страхових компаній в умовах економічної кризи / В. О. Поровозник // Стратегічні пріоритети. – 2009. – № 3. – С. 165 – 171.

5. Яворська Т. В. Сутність, види та функції страхових інвестицій / Т.В. Яворська // Економіка і регіон. – 2009. – № 1. – С. 192 – 195.

6. Орланюк-Малицкая Л. А. Платежеспособность страховой организации / Л. А. Орланюк-Малицкая. – М., 1994. – 151 с.

7. Звіт Держфінпослуг за I півріччя 2011р. - http //www.dfp.gov.ua. – 2011.