Вживання англіцизмів в текстах сучасної української преси та реклами

*99026*

Филологические науки / 3.Теоретические и методологические проблемы исследования языка

К.ф.н. Кикоть В. М., Гриценко І. Ю.

Східноєвропейський університет економіки і менеджменту, Черкаси, Україна

Вживання англіцизмів в текстах

сучасної української преси та реклами

Радикальні зміни в соціально-економічній і суспільно-політичній сферах українського соціуму кінця XX ст. початку XXI ст. викликали "неологічний бум" на сторінках преси. Саме в цей переломний період є закономірними масові запозичення, що означають нові поняття. Газетно-публіцистичний стиль послуговується новими поняттями, які одночасно з'являються в багатьох авторів публікацій і справляють враження «колективного словника». У ньому чільне місце посідають назви нових явищ суспільного життя, нових предметів, кодексів [1, с. 184]. Гортаючи сторінки газети «Урядовий кур’єр», натрапляємо на «холдинг» та «холдингова компанія». Такі слова все частіше вживаються замість звичних українських слів і для більшості українців вони незрозумілі. Слово холдинг англійського походження має таке значення – компанія, що сама не має виробничих підприємств, а володіє акціями інших компаній. Тому замість речення найбільший будівельний холдинг країни – Київміськбуд цього року святкує свій 55-річний ювілей, можна сказати, що найбільша будівельна компанія країни Київміськбуд, яка сама не має виробничих підприємств, а володіє акціями інших компаній, цього року святкує свій 55-річний ювілей.

Орієнтація на іншомовні слова насаджується завзято і послідовно, що може ілюструвати зниження частоти вживання української лексики. Так, замість керівників з’явилися менеджери, плану прибутків і видатків установи – бюджет, повідомлень – СМС або меседжи, короткочасного піднесення промисловості й торгівлі – бум.

Переглядаючи статті українського журналу «Наталі», натрапляємо на слова, утворені афіксальним способом від слів англомовного походження, наприклад: комфортний – від англ. comfort – зручність; складні слова, такі як яхтсмен, бетмен, спайдермен, та складені: водії-рефрежератори, міні-спідниці, spa-курорти, spa-процедури, spa-центри та fashion-смак, fashion-винахід. Широкого вжитку набувають такі слова, як релакс – відпочинок; фреш – свіжий; інтерв’ю – співбесіда; тренд – тенденція; шопінг – купівля; шоу – вистава; дизайнер – художник-конструктор; мікс – поєднання; хіт – популярна пісенька; коктейль – англ. букв. півнячий хвіст; гід – провідник.

Навіть шукаючи кулінарний рецепт, можемо натрапити на такі слова, як пікнік – розважальна прогулянка компанією (звичайно із закускою на лоні природи); тост – підсмажений хліб, міксер – від анг. змішувати; джем – продукт з непротертих плодів або ягід, уварених у цукровому сиропі до желеподібного стану; бекон – малосальна свинина з туш спеціально відгодованих молодих свиней; стейк – страва з підсмаженої телятини; біфштекс англ., букв. шматки яловичини; кекс – коржик, пляцок. Пояснення цим поняттям можна знайти в лексичних шарах англійської мови чи просто на сторінках словників, але їх вживання говорить про мовленнєву «моду» на запозичення в сучасній українській мові. Багато носіїв української мови не розуміють значення цих слів чи з зусиллям здогадуються про них, відштовхуючись від контексту, але поява цих слів в українській мові необхідна для відбиття змін у суспільстві: як для позначення нових явищ, так і для вираження думок. Відкритість українського ринку для товарів іноземних виробників зумовила виникнення цілої мережі торговельних представництв, а відповідно й рекламних агенцій. Рекламні тексти стали обов’язковою складовою майже всіх друкованих видань.

Оскільки головною метою реклами є привернення уваги покупців, то у мові реклами часто трапляються слова, вживання яких не завжди виправдане. Оскільки на українському ринку багато імпортних товарів, то рекламодавці маскують усім зрозумілі речі іншомовними словами [2, с. 102]. Так, в одному з рекламних оголошень читаємо: ««ТОВ Євросервіс» постійно реалізує м’ясорубки, картоплечистки, овочерізки, кавомолки, фритюрниці, електросковороди, фрізери, кіоски». Характерним для рекламних оголошень є вживання запозичень паралельно із власне українськими відповідниками. На сторінках рекламних оголошень досить часто трапляються різні варіанти позначення однієї реалії за допомогою синонімів: CD-плеєр, програвач CD, програвач CD дисків, програвач компакт-дисків, програвач CD-дисків. Це свідчить про те, що мова намагається відшукати найкращий варіант для позначення існуючої реалії [2, с. 103].

Англо-американізми використовуються також у рекламі. Реклама несе в собі «ілюзію унікальності», тобто враження неповторності, значимості товару, що рекламується, чи певної послуги. Для створення такої ілюзії можуть використовуватись різні мовні засоби. Велику роль при цьому грають англо-американізми, незвичайність і нестандартність форми яких привертають увагу покупця. В усіх типах рекламних текстів (інформаційних, переконувальних) запозичення можуть успішно реалізувати функцію привертання уваги майбутнього покупця до вибору, що рекламується, яскраві рекламні об'яви з англіцизмами інтригують споживача: «Зараз у моді джемпери, міні- та максі-спідниці, шорти та топи... ».

Під час демонстрування реклами на телебаченні, увагу глядачів привертають не тільки Мс'Donald's з нетутешнім меню (гамбургер, фішбургер, чісбургер, чікенбургер, чікенмакнагетс, картопля фрі, шейк), а й назви телеканалів ICTV, BIZ-TV, MTV, Music Box UA, NewsOne, М-1, М-2, Enter фільм, з ток шоу, хіт-парадами, експрес-інформами, медіа та телемаркетами. Всі ці назви сприймаються як належне, і зараз кожен пересічний глядач, і разом з тим користувач мови, з п'яти років і до літнього віку, користується в повсякденному житті, так би мовити, "модними" словами, навіть не замислюючись про їх походження.

Література:

1. Русанівський В. М. Культура української мови / Русанівський В. М. –К.: Либідь, 2000. – 301 с.

2. Федорець С. А. Мова реклами як джерело поповнення іншомовної лексики / С. А. Федорець // Лінгвістичні дослідження: Науковий вісник. – Х.: ХДПУ, 1997. – Вип. 3. – С. 101-104.