*99864*

Мастепан О.В., Mастепан А.М., , Автомобільно-дорожній технікум ДонНТУ,

Меркулов І.Ю., маг., Автомобільно-дорожній інститут ДонНТУ,

м. Горлівка

Розробка методики оцінки рівня підготовки випускників навчальних закладів для автосервісних підприємств

Раціональна побудова системи підготовки випускників для автосервісу є об'єктивною необхідністю управління в умовах конкуренції, тому що нераціональна система навчання виступає фактором, що обмежує процес отримання необхідних для роботи знань, оперативне реагування на зміну попиту на фахівців, своєчасне відновлення технологій, і, у цілому, розвиток підприємств автосервісу. Підвищення рівня підготовки, часто стає провідним критерієм ефективного функціонування підприємства.

Розвиток автомобільного транспорту і, відповідно, автосервісу висунув підвищені вимоги до підготовки інженерно-технічних працівників для галузі.

Інтеграція країни в європейські економічні структури призводить до специфічних та актуальних для нашої країни проблем. Однією з таких проблем є необхідність підвищення рівня підготовки фахівців відповідно до вимог Болонського процесу.

Проблема встановлення взаємозв'язку інформації та знань з інноваційною діяльністю підприємств вирішують у своїй роботі О.В. Пархоменко та В.А. Пархоменко [1]. А.М. Колот визначив ключові оцінки рівня знань [2].

Однак, розглядаючи вимоги до підготовки і оцінки випускників навчальних закладів і працівників підприємств, дослідники не пов'язують оцінку з якістю роботи майбутніх фахівців. Частіше виділяють вимоги до якості робочої сили. При цьому кадровий склад аналізується виходячи з характеристик статі, віку, освіти, стажу роботи та інших соціально-демографічних ознак [3, 4].

Вимоги до якості системи підготовки повинні бути чітко встановлені у вигляді характеристик або показників, що піддаються спостереженню та допускають оцінювання їх інститутом або технікумом. Характеристика може бути кількісною (піддаватися виміру) чи якісною (піддаватися порівнянню).

Важливим і логічним є питання ефективності навчання.

Моніторинг якості та ефективності навчання розглядається як модернізована контрольна функція викладацького складу навчального закладу. Він забезпечує зворотний зв’язок, надаючи необхідну інформацію для коригування й прогнозування освітніх процесів та внесення змін в навчальні плани і програми підготовки відповідно до вимог виробництва.

Результативність навчального процесу повинна розглядатися як інтегральна оцінка ступеня забезпечення досягнення рівня навчального процесу відповідно до сучасних вимог державних органів та ринку праці.

Дуже часто характер навчання має відірваність навчального процесу від виробничої діяльності підприємства, специфіки виробничого процесу, завдань і цілей підприємства. Це призводить до того,що сформовані у ході навчання навички, випускник не буде використовувати в роботі, або буде використовувати їх неефективно.

Моніторинг якості та ефективності навчання в навчальному закладі повинен здійснюватись з залученням фахівців підприємств, де будуть працювати випускники. Заключним етапом оцінки повинен стати комплекс заходів по організації і удосконаленню навчання і оцінці його результатів, серед яких основними є:

виявлення потреби фахівців для галузі в регіоні в довгостроковій перспективі;

планування процесу навчання;

організація навчального процесу;

оцінка ефективності навчального елементу в загальній системі освіти;

оцінка ефективності навчального плану і робочих програм.

З урахуванням підходу Блума [2] економіко-математичну модель оцінки індивідуального професійного рівня випускника можна описати рівнянням лінійної багатомірної регресії, яке має наступний вигляд:

, (1)

де – залежна випадкова величина;

− коефіцієнти рівняння регресії;

– незалежні випадкові змінні;

− вільний член рівняння.

Використання методики оцінки професійного рівня зводиться до виконання наступних етапів:

1. Аналіз штатного розпису підприємств автосервісу і встановлення переліку первинних посад, які можуть посідати випускники навчального закладу.

2. Визначення методом експертного опитування рангів посад, які може займати випускник з позиції їх значущості.

3. Розподіл посад на однорідні групи за напрямками майбутньої роботи випускника: ремонт автомобілів та агрегатів, технічне обслуговування, малярні, кузовні роботи, матеріально-технічне забезпечення тощо.

4. Затвердження переліку ознак і характеристик, яким повинен відповідати випускник (уміти аналізувати, удосконалювати і розробляти технологічні процеси, мати навички організовувати виробничий процес і уміти проводити економічні обґрунтування виробничих і технологічних рішень) за кожною групою.

5. Експертна оцінка значимості ознак і характеристик за однорідними групами майбутніх посад. Результатом даного етапу має стати визначення коефіцієнтів -ї групи посад (). Узгодженість думок експертів і невипадковий характер згоди необхідно перевірити за допомогою коефіцієнта конкордації і статистичного критерію хі-квадрат К. Пірсона.

6. Визначення показників -ї ознаки необхідних для успішної професійної діяльності -ої групи випускників в частках().

7. Розрахунок суми балів , відповідної оптимальної моделі працівника -ї професійної групи, здійснюється за формулою:

. (2)

8. Розрахунок суми балів , набраної конкретним випускником -ї професійної групи, проводиться за формулою:

, (3)

де − оцінка, відповідна рівню значимості -ї ознаки -ї групи -го робітника.

9. Розрахунок індивідуального рівня -го випускника –ї професійної групи проводиться за формулою:

. (4)

Ознака професійності випускника – кваліфікація є показником комплексним.

Перелік посилань

1. Пархоменко О.В., Пархоменко В.А. Взаємозв’язок економіки інформації і знань з інноваційною економікою. – Молодь і ринок, №7-8, 2008. – С.18-21.

2.Колот А.М. Інноваційна праця та інтелектуальний капітал у системі факторів формування економіки знань // Економічна теорія, №2, 2007.– С.3-13.

3. Щёкин Г.В. Основы кадрового менеджмента: Учебник. – 5-е изд., стереотип. – К.: МАУП, 2004. –280 с.

4. Перевозчиков В. А. Повышение качества рабочей силы предприятий сервисного обслуживания на основе совершенствования мотивационного механизма//автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата экономических наук. – М.: 2007. – 24 с.