Кирсанова Г.В., Котченко М.В., Криворучко Н.Л., Іжболдін О.О.

Дніпропетровський державний аграрний університет

Особливості розвитку рослин пшениці озимої залежно від передпосівної обробки насіння

Зернове господарство України є стратегічною і найбільш ефективною галуззю народного господарства. Однією з першочергових проблем, що стосується виробництва зернових в країні, є стабілізація щорічних валових зборів. Суттєве коливання урожайності основних зернових культур по сезонах вегетації призводить до нестабільності зерновиробництва в агропромисловому комплексі і економічної та соціальної напруженості. Тому особливого значення набуває підвищення агротехнологічної та економічної стійкості зернового господарства і його здатності протидіяти негативному впливу несприятливим природним та економічним факторам.

Вже понад 80 років в Україні, завдяки сприятливим природно-кліматичним умовам та винятковому значенню і різнобічному використанню, перше місце серед зернових культур за площами посіву постійно займає пшениця озима м’яка, яка формує до 50-60% валових зборів зерна у державі [1]. Як свідчать дані наукових установ і виробничий досвід, цілком реально в Україні вирощувати 40-50 млн. т зерна, яке могло б стати важливою статтею експорту і приносити стабільний прибуток державі. Тому надзвичайно актуальним є питання удосконалення технології вирощування пшениці озимої, з метою збільшення врожайності та стабілізації виробництва у різні за погодними умовами роки з обов’язковим зменшенням витрат на одиницю продукції.

В основі формування врожаю на всіх його етапах лежить здатність рослин пристосовуватися до постійно варіюючих факторів зовнішнього середовища. Звідси, технологія вирощування культури повинна бути адекватною цим змінам, тобто адаптивною.

Адаптування технології вирощування пшениці до конкретних умов актуально для сучасного стану сільського господарства, оскільки дозволяє не тільки повніше задовольняти потреби рослин, але і більш раціонально витрачати ресурси, одержуючи стабільно високі за рівнем та якістю врожаї зерна і найбільший економічний ефект.

При вирощуванні пшениці озимої важливу роль відіграють погодні умови, особливо, передпосівного та посівного періодів. Саме в цей час закладаються основи майбутнього врожаю, оскільки навіть сприятливі умови зволоження навесні, як правило, не завжди поліпшують стан озимої пшениці.

Багаторічною практикою доведено, що у степовій зоні найкращою продуктивністю та морозостійкістю характеризуються рослини, які до завершення осінньої вегетації встигають накопичити до початку зими достатню кількість пластичних речовин, завдяки чому краще протистоять несприятливим умовам як зимового, так і весняно-літнього періодів [2].

Останніми роками погіршення стану посівів озимих культур відбувається у результаті сукупності несприятливих факторів для перезимівлі. Посушлива друга половина літа і осінній період створюють несприятливі умови для отримання повних сходів, укорінення і оптимального розвитку озимих. Крім того, спостерігається нестача фосфору, калію, елементів редокс-систем рослин - сірки, міді, марганцю, цинку. Такі умови призводять до строкатості посівів озимого клину, затримки розвитку вторинної кореневої системи, знижують стійкість рослин до несприятливих умов зимівлі.

Тому пошук нових, альтернативних джерел покращення умов розвитку рослин на початку росту має виробниче значення. В зв’язку з цим, передпосівна обробка насіння є одним з найважливіших агротехнічних прийомів, які забезпечують збільшення врожайності та підвищення якості продукції рослинництва. 

Залежно від конкретних цілей насіння обробляється пестицидами, регуляторами росту рослин, макро- і мікроелементами, інокулюється препаратами корисної мікрофлори. 

Багато науковців зазначають, що при застосуванні на озимій пшениці регуляторів росту підвищується імунна система рослин, стійкість посівів до понижених і високих температур, посухи та до ураження хворобами і шкідниками. Під їх впливом краще розвивається коренева система рослин, збільшується маса коренів, глибина їх проникнення в грунт, що дає змогу повніше використовувати запаси вологи і поживних речовин та адаптуватись до несприятливих умов навколишнього середовища. Підкреслюється, що обробка насіння та обприскування рослин кращими вітчизняними регуляторами росту (агростимулін, емістим та ін.) сприяє підвищенню врожайності озимої пшениці на 10-20% та поліпшенню якості зерна. За даними Генічеської дослідної станції Інституту зернового господарства УААН, обробка насіння і посівів пшениці стимулятором росту Триман підвищувала її врожайність на 2,4-6,1 ц/га, або на 4,1-10,5% [3].

Наші дослідження проводили в 2011-2012 роках в умовах навчально-наукового центру ДДАУ. Мета проведення досліджень полягає у підвищенні урожайності та покращенні якості зерна пшениці озимої м’якої шляхом удосконалення технології її вирощування із залученням економічно вигідних та екологічно безпечних препаратів для передпосівної обробки насіння пшениці озимої.

Об’єкт досліджень – процеси формування густоти стояння рослин, кореневої системи, асиміляційного апарату пшениці озимої залежно від передпосівної обробки насіння та кліматичних умов вирощування в умовах північної підзони Степу України.

Предмет досліджень – пшениця озима сорт Співанка, препарати для протруєння насіння Антал, Емістим С, Гумат К.

Польовий дослід включав варіанти: обробка насіння препаратами Антал, Емістим С, Гумат К та контроль (без обробки насіння).

Облікова площа ділянки 25 м², повторність досліду триразова. Попередник – чорний пар. Загальний мінеральний фон – тукосуміш N₃₀Р₃₀К₃₀ кг/га д. р., що вносили локально в передпосівну культивацію та підживлення навесні по таломерзлому грунту N_30. Норма висіву 5 млн шт./га.

Основи продуктивності пшениці озимої закладаються на початку росту рослин. У цей час з'являються сходи, відбувається кущіння рослин, формується коренева система, визначається густота посіву, починає створюватись структура агроценозу, формується морфобіотип рослин і їх зимостійкість, закладається урожайний потенціал посіву. Важливою особливістю осіннього періоду є те, що в цей час починає формуватися агробіоценоз як система. Від якості посіву, яка буде закладена восени, значним чином залежить подальший розвиток посіву і кінцевий результат.

Основну роль при проростанні насіння, при задовільному і доброму забезпеченні тепловим ресурсом, відіграє вологість ґрунту. Агрометеорологічні умови для сівби та осінньої вегетації пшениці озимої під урожай 2012 року через аномально тривалу суху погоду склалися вкрай несприятливими. Сума опадів за період: друга половина серпня – жовтень 2011 року склала 35 мм або 39% норми. Лише по парах запаси продуктивної вологи в грунті на час сівби були задовільними і склали 20 мм в орному шарі грунту. В подальшому агрометеорологічні умови для осінньої вегетації пшениці озимої склалися вкрай несприятливими через аномально тривалу суху та прохолодну погоду. Середня температура повітря виявилась на 1,5-2,5⁰С нижче середньої багаторічної.

Між тим, на час припинення осінньої вегетації рослини були в доброму стані, а препарати, які використовувались для обробки насіння, вплинули на початковий ріст рослин.

Встановлено, що висота рослин на контрольному варіанті була на 1,01-11,25 % меншою в порівнянні з варіантами, де проводили передпосівну обробку насіння (табл. 1).

Таблиця 1

Біометричні показники рослин пшениці озимої Співанка на час припинення осінньої вегетації по чорному пару залежно від передпосівної обробки насіння

Варіант	Біометричні показники
	маса 100 повітряно сухих рослин, г	висота, см	коефіцієнт кущіння	кількість вузлових коренів, шт.	глибина залягання вузла кущіння, см
Контроль	21,8	15, 55	1,93	5,5	2,2
Антал	27,8	15, 72	2,0	5,7	2,4
Емістим С	29,1	17,25	2,05	6,2	2,4
Гумат К	30,4	17,3	2,25	6,2	2,5

Процеси росту й розвитку рослин у цілому значною мірою залежать від формування та діяльності кореневої системи, яка відіграє одну з вирішальних ролей у процесі постачання рослинам вологи та нагромадження сирої й сухої речовини. Коренева система рослин здатна засвоювати з ґрунту необхідні для життєдіяльності рослин поживні елементи та вологу. Проникаючи у глибокі шари ґрунту, корені здатні певною мірою подрібнювати ґрунтові агрегати, надаючи ґрунтовому субстрату дрібногрудкувату структуру, яка є найбільш оптимальною для більшості рослин.

Основна частина ризосферної (кореневої) зони у злакових культур розміщена в орному шарі ґрунту 0-30 см. У цій зоні відбувається максимальне споживання ґрунтової вологи та мінеральних речовин зерновими культурами. Найбільш активно цю функцію виконують вузлові корені.

За результатами наших досліджень передпосівна обробка насіння сприяла збільшенню кількості вузлових коренів. Максимальна їх кількість сформувалась в посівах де насіння перед сівбою обробляли препаратами Емістим С та Гумат К – 6,2.

Дослідами встановлено, що найбільш розвинутими рослинами озимої пшениці на час припинення осінньої вегетації виділялись посіви, де було насіння перед сівбою було оброблено Гуматом К. На цьому варіанті вегетативна маса 100 повітряно сухих рослин була на 39,4% вище за контроль.

Отже, передпосівна обробка насіння пшениці озимої сприяє покращенню стану посівів восени, а також забезпечує підвищення зимостійкості рослин.

Список використаної літератури

1. Литвиненко М.А. Сортова політика як важливий фактор підвищення ефективності виробництва зерна озимої пшениці. /Посібник українського хлібороба. -2012. – С.157-159.

2. Задонцев А.И., Бондаренко В.И., Нестерец В.Г. Зимостойкость и продуктивность озимой пшеницы в зависимости от сроков сева // Вестник с.-х. науки. – 1972. - № 4. – С. 24-29.

3. Нетіс І.Т. Посухи та їх вплив на посіви озимої пшениці. – Херсон: Айлант. 2008. – 250 с.