Конференція: «Актуальні наукові розробки -2013»

Екологія/екологічний моніторинг

 

 

Косенчук Н.П., Косенчук О.Л.

ВСП «Ногайський коледж ТДАТУ», Україна

 

Розміщення гнізд сороки та грака  в  м.Приморську Запорізької області

 

   МЕТА ДОСЛІДЖЕНЬ: моніторинг розміщення гнізд сороки та грака в           м. Приморську Запорізької області.

   АКТУАЛЬНІСТЬ ДОСЛІДЖЕНЬ: воронові птахи є важливим складником міських орнітокомплексів. Данні про динаміку їх чисельності по сезонах і просторове розміщення, стан морфофізеологічних показників, зокрема пір'яних вбрань вже з успіхом використовується у ряді великих міст Україні і СНД з метою біоіндикації і  моніторингу довкілля. Тому при вивченні орнітофауни міст особливе значення слід приділяти таким важливим синантропним видам-урбофілам як воронові. Більшість антропогенних ландшафтів України являє собою неякісні і нестійкі екосистеми, які включають компоненти, не прилаштовані один до одного що постійно змінюються [1].  Еволюційні процеси на таких територіях відбуваються прискореними темпами. А завдяки пластичності деяких представників воронових, багато порожніх екологічних ніш в таких системах з успіхом займаються.

   ЗАВДАННЯ  ДОСЛІДЖЕНЬ: проаналізувати  розміщення гнізд сороки та грака в м. Приморську Запорізької області – як основних представників родини воронові (Corvidae) в регіоні.

   МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ: облік воронових птахів проводився у вересні 2012 року на лінійних маршрутах по вулицях міста і його околиць, парки обстежувалися повністю [5]. Облік проводився в не гніздовий період, тому його показники не можуть відображати реальну чисельність пар що гніздяться. Сорока (Ріса ріса) -  птах з ряду горобцеподібних (Passeriformes) родина воронові (Corvidae). В Україні звичайний осілий птах на всій території. В Запорізькій області сорока заселилася, в 1962р.[2]. Гніздо сороки кулястої форми, побудовано з сухих гілочок і прутиків, з бічним входом, зазвичай сороки будують декілька гнізд, з яких займають лише одне [4]. Безпосередньо чисельність її в м.Приморську постійно зростає. Інтенсивність пішохідного і транспортного руху на вулицях обумовлює висоту розміщення гнізд сороки. Так висота розміщення гнізд сороки, в Приморську, коливається від 3 до 25 метрів, близько 60% всіх гнізд знаходяться на узбіччі доріг на висоті 15-20м. Основна маса їх зосереджена в районі приватного сектору. Щільність гніздовій досягає в житлових районах 5-10 гнізд/км2, в парках і приватному секторі – до 10-15гнізд/км2. Загальна чисельність - орієнтовно 200-300 пар. Характерні гніздові дерева: тополя, береза, клен (Мал.1, графік а).  Грак (Corvus frugilegus) - птах з ряду горобцеподібних (Passeriformes) родина воронові (Corvidae). В Україні звичайний зимуючий птах на всій території. У населених пунктах біля старих доріг на деревах часто зустрічаються «грачевники» — колоніальні поселення, що складаються з десятків гнізд, які використовуються багато років [4]. В Приморську грак гніздиться колоніями (нами нараховані 4 колонії) далеко від міста, найближча колонія знаходиться в 6 км, в районі міського звалища. Чисельність її протягом останніх двох років скоротилася з 300 до 270 особин (усне повідомлення керівника орнітологічного гуртка Приморського РЦДТ Мартищенко В.А.) через несанкціоновані вирубки дерев місцевими жителями. Щільність гніздовій сягає в житлових районах 5-10 гнізд/км2, в парках та передмісті – до 26гнізд/км2. Крім того нами виявлено 5 мікро-колоній грака по 3-5 гнізд і 4 поселення по 2 гнізда. Всі вони знаходяться в зеленій зоні міста. Висота розміщення гнізд коливається від 8 до 30м. Основна їх частина (65%) знаходиться на висоті 15-20м. Загальна чисельність грака - орієнтовно 800-900пар. Характерні гніздові дерева: тополя, дуб, береза, ясен (Мал.1, графік б). 

 

 


50            48,0                                                                                                         а

 


40

 

30

                                        15,5

20                                                                                                                        12,7

                                                    8,2

10                              6,1                                5,8                              3,6

 


 0          тополя        ясен           клен        осина        береза         кущі           інші

                                                                                                                            види

 

 


30                                              26,9

                                                                   25,3

25                                                                                                                            б

 

20                            9,8

            12,7

15

                                       

10                                                                                                                        

                                                                                      5,5

5                                                                                                     3,8              2,2         3,8

 


 0         ясен         береза        тополя        дуб           клен          в’яз          осина     інші

                                                                                                                                     види   

 

      Мал.1. Частка гнізд на певних видах дерев (в %): а – сороки, б – грака

 

 

ВИСНОВКИ:

 

         За отриманими даними можна зробити наступні висновки.

 

1. Сорока є більш пластичним видом, здатним швидше адаптуватись до нових умов  навколишнього середовища.

2. Низька щільність гніздування грака в м. Приморську Запорізької області викликана постійним фактором турбування та початок формування нових колоній, мікроколоній та поселень свідчить про високі адаптаційні можливості цього виду.

3. Одним з факторів, які сприяли різкому збільшенню чисельності воронових в містах було їх озеленення і тополя найбільш підходила для будівництва гнізд тому аналізуючи результати досліджень слід чекати подальшого зростання чисельності цих видів внаслідок зростання зелених насаджень в місті, особливо пірамідальної тополі (Populus pyramidalis), та завдяки високій екологічній пластичності воронових, відсутності природних хижаків, турбування з боку мисливців і наявності багатої кормової бази у всі пори року.

 

РЕКОМІНДАЦІЇ:

 

1.В сучасній науковій літературі особливо часто та багато йдеться про екологічні проблеми глобального рівня. Однак переважна кількість екологічних проблем починається з локального та регіонального рівня. Саме тому було б більш доцільним зосередити «левову» частку екологічних досліджень на локальному та регіональному рівні.

2. При вивченні орнітофауни малих міст особливе значення слід приділяти таким важливим синантропним видам-урбофілам як воронові.

3. Висока чисельність воронових (зокрема сороки та грака) та їх контакт зі сміттєзвалищами та з іншими видами птахів в різних екосистемах, а також тісний контакт  з людиною і його помешканням являє собою великий епізотичний та епідеміологічний потенціал і тому потребує відповідної програми моніторингу      і управління даними видами [3].

4. В якості практичних рекомендацій по використанню результатів наших наукових пошуків рекомендуємо матеріали наших досліджень   використовувати на заняттях орнітологічних, екологічних та природоохороних гуртків.

 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ  ДЖЕРЕЛ:

 

1. Дзизюк А.И, Войтович А.И Сравнение гнездового распределения грача и сороки в городах Запорожье и Хмельницкий. Материали 3-ї конференції молодих орнітологов Украини. Чернівці, 1998. с 43-47

2.Кародобри Т.В. Мониторинг гнездящихся врановых птиц в г.Мелитополе и его окрестностях. Ма-лы юбилейной международной научной конференции, посвящонной 20-летию Азово-Черноморской рабочей группы. Одесса «АстроПринт»2000г. с39

 

3.Корбут В.В.(1992): Стратегия существования врановых в современной среде обитания. Экологические проблемы врановых птиц: Ма-лы 2-го совещания. Ставрополь с.18-21

4.Михеев А.В. Биология птиц. – полевой определитель птичьих гнезд. – М.: Цитадель, 1996. –с. 460

5.Равкин Е.С., Челинцев Н.Г. Методические рекомендации по комплексному маршрутному учету птиц. М.: Изд. ВНИИ Природа, 1990, с. 33