Сидоренко К.С.

Харківських торговельно-економічний інститут

Київського національного торговельно-економічного університету

ЛІКВІДНІСТЬ ТА ПЛАТОСПРОМОЖНІСТЬ – ОСНОВА ЕФЕКТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Сучасний стан розвитку економіки України характеризується платіжною кризою. Це відображається на діяльності кожного підприємства: порушується своєчасність і повнота погашення зобов'язань щодо оплати праці, розрахунків з постачальниками; погіршуються взаємовідносини з партнерами; скорочуються обсяги капітальних вкладень.

Незважаючи на суттєві труднощі та перешкоди поступово впроваджуються такі ринкові механізми як конкуренція, вільне підприємництво, ринкове ціноутворення. За таких умов, щоб уникнути банкрутства та фінансової кризи, виникає потреба оцінити перспективу розвитку підприємства, спрогнозувати його майбутній фінансово-господарський стан та накреслити можливі шляхи попередження негативних явищ. У ринкових умовах кожен господарський суб'єкт повинен мати достовірну інформацію про ліквідність та  платоспроможність як свого підприємства, так і своїх партнерів.

Аналіз ліквідності та платоспроможності дозволяє визначити, наскільки ефективно здійснюється фінансовий менеджмент на підприємстві. Проте, як свідчать дослідження, теорія і практика аналізу ліквідності та платоспроможності в Україні знаходяться на стадії свого становлення. Більшістю підприємств подібний аналіз практично не здійснюється, що робить тему дослідження своєчасною та актуальною.

Питання теоретичного та методологічного обґрунтування понять «платоспроможність» і «ліквідність» розглядались у працях як зарубіжних, так і вітчизняних науковців та практиків, зокрема П. Ревентлоу, Е. Нікбахта, Й. Ворста, А. Гропеллі, В.В. Ковальова,  М.М. Крейніної,  Г.В. Савицької, А.М. Поддєрьогіна,  А.Д. Шеремета, І.О. Бланка, Л.А. Лахтіонової та інших. Завдяки роботам цих вчених сформульовано підґрунтя для подальших наукових досліджень.

 У деяких працях вітчизняних економістів поняття «ліквідності» та «платоспроможності» ототожнюються. Але слід звернути увагу на суттєву різницю між даними поняттями. Під ліквідністю будь-якого активу розуміють його здатність трансформуватися в грошові кошти, а ступінь ліквідності визначається тривалістю періоду часу, протягом якого ця трансформація може бути здійснена. Чим коротший період, тим вища ліквідність даного виду активу. Тобто ліквідність підприємства характеризує механізм перетворення фінансових або матеріальних активів у грошові кошти, з метою своєчасного виконання зобов'язань. Платоспроможність означає наявність у підприємства грошових коштів та їхніх еквівалентів, достатніх для розрахунків по кредиторській заборгованості, що потребує негайного погашення.

Таким чином, поняття платоспроможності і ліквідності дуже близькі, але друге більш містке. Від ступеня ліквідності балансу залежить платоспроможність підприємства. Разом з тим ліквідність характерна як для поточного стану розрахунків, так і на перспективу. Підприємство може бути платоспроможним на звітну дату, але мати несприятливі можливості в майбутньому, і навпаки.

Неефективна діяльність підприємства, насамперед збиткова діяльність, призводить до зниження ліквідності та платоспроможності. З іншого боку, низька ліквідність та платоспроможність не дають можливості забезпечити безперебійне постачання ресурсів, що тягне за собою простої виробництва з усіма негативними наслідками. Крім того низька ліквідність та платоспроможність підривають довіру до підприємства з боку банків, потенційних покупців та інших контрагентів, що значно знижує можливості залучення додаткових ресурсів та виходу з кризи. Тобто, низька ліквідність та платоспроможність, на фоні збиткової діяльності та недостатньої фінансової стійкості, становлять реальну загрозу існуванню підприємства.

Сутність ліквідності полягає в можливості підприємства в будь-який момент розрахуватися за своїми зобов'язаннями (пасивам) за допомогою (за рахунок) майна (активів), яке є на балансі, тобто в тому, як швидко підприємство може продати свої активи, отримати грошові кошти і погасити заборгованість перед постачальниками, і банком щодо повернення кредитів, перед бюджетом та позабюджетними централізованими фондами із сплати податків та платежів, перед працівниками з виплати заробітної плати тощо.

На сьогоднішній день розроблено та відпрацьовано достатньо методів проведення аналізу фінансового стану підприємства. Цей розвиток проходив в основному в країнах з розвинутою ринковою економікою.

Водночас, вітчизняна наука вносить свій вклад в дану область, пристосовуючи інструменти фінансового аналізу до вітчизняних умов, що характеризуються досить високими темпами інфляції, нестабільністю податкового законодавства та ін.

На деяких підприємствах, покращення показників ліквідності і платоспроможності буде можливо за умови запровадження наступних заходів:

1. Введення управління запасами підприємства з метою оптимізації запасів матеріалів, незавершеного виробництва та готової продукції. Оптимізація рівня запасів має вплинути на перерозподіл обігових коштів підприємства, в результаті чого очікується збільшення величини ліквідних грошових коштів та зменшення величини неліквідних виробничих запасів.

2. Проведення аналізу активів підприємства, що дозволяє виявити таке негативне явище, як збільшення дебіторської заборгованості підприємства.

3. Планування своєї фінансової діяльності та здійснення контролю за виконанням фінансових планів.

Таким чином, застосування запропонованих заходів стабілізації виробничого підприємства буде сприяти успішному вирішенню завдання підвищення ліквідності (фінансової стійкості) підприємства.