К.е.н., доц. Левицький В.В.

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

Обґрунтування впливу структури управління організацією на адаптивно-організаційний механізм підприємства

Під структурою управління організацією розуміється упорядкована сукупність взаємопов’язаних елементів, що знаходяться між собою в сталих відношеннях та забезпечують їх функціонування й розвиток як єдиного цілого. Елементами структури є окремі робітники, служби та інші ланки апарату управління, а відношення між ними підтримуються завдяки зв’язкам, що прийнято поділяти на горизонтальні і вертикальні. Горизонтальні зв’язки носять характер погодження і є, як правило, однорівневими. Вертикальні зв’язки – це зв’язки підпорядкування, і необхідність в них виникає при ієрархічності управління, тобто. за наявності декількох рівнів управління, крім того, зв’язки в структурі управління можуть носити лінійний та функціональний характер. Лінійні зв’язки відображають рух управлінських рішень та інформації між так званими лінійними керівниками, тобто особами, які повністю відповідають за діяльність організації або її структурних підрозділів, функціональні зв’язки мають відповідати лінії руху інформації і управлінським рішенням тим або іншим функціям управління.

В рамках структури управління протікає управлінський процес (рух інформації і прийняття управлінських рішень), між учасниками якого розподілені задачі та функції управління, а отже – права і відповідальність за їх виконання. З цих позицій структуру управління можна розглядати як форму розподілу і кооперації управлінської діяльності, в рамках якої відбувається процес управління, направлений на формування ефективного адаптивно-організаційного механізму управління підприємством.

Таким чином, структура управління включає в себе усі цілі, розподілені між різноманітними ланками, зв’язки між якими забезпечують координацію окремих дій щодо їх виконання і, як наслідок, формування адаптивно-організаційного механізму управління [3]. Тому її можна розглядати як зворотну сторону характеристики адаптивно-організаційного механізму функціонування (як процесу реалізації структурних зв’язків системи управління). Зв’язок структури управління з ключовими поняттями управління підприємством – його метою, функціями, процесом, механізмом функціонування, людьми та їх повноваженнями, – свідчить про її величезний вплив на всі сторони управління [2]. Тому керівники усіх рівнів приділяють величезну увагу принципам і засобам формування структур, вибору типу або комбінації виглядів структур, вивченню тенденцій в їх побудові і оцінці їхньої відповідності меті, що вирішуються у кінцевому результаті за допомогою адаптивно-організаційного механізму управління.

Багатогранність утримання структур управління передбачає множинність принципів їхнього формування. Передусім структура повинна відображати мету і задачі організації, отже, бути підлеглою виробництву і змінюватися разом зі змінами, що відбуваються [1]. Структура управління повинна відповідати соціально-культурному середовищу, і при її побудові треба враховувати умови, в яких вона буде функціонувати та повинна сприяти формуванню соціально-економічної стійкості підприємства, як головної мети формування адаптивно-організаційного механізму управління. Практично це означає, що спроби сліпо копіювати структури управління, що діють успішно в інших організаціях, спрямовані на провал, якщо умови роботи відмінні.

Створення структури є важливим елементом в організаційній діяльності фірми. Вибір ефективної методики департаментації і формування усього комплексу організаційних структур – також життєво важливий елемент управління. Як правило, в таких корпораціях при ознаках існування недоліків у функціонуванні вищої ланки менеджмент вирішує питання щодо необхідності реорганізації управлінської структури та зміни системи використання адаптивних елементів підприємства.

У теорії менеджменту, що заснована на концепціях організаційної поведінки, структура підприємства розглядається як головний фактор, що визначає форми поведінки (діяльності) усього колективу та окремих його членів. У даному розумінні в організаційну структуру включаються такі управлінські поняття, як співвідношення відповідальності та повноважень, делегування повноважень, централізація й децентралізація, відповідальність і контроль, норми управління, організаційна політика фірми, моделі управлінських рішень, проектування загальних та індивідуальних завдань [2-3].

Таким чином, синтезуючи загальну характеристику організаційної структури, а отже й адаптивно-організаційного механізму управління підприємством, можна виділити декілька положень, що визначають її значимість:

· організаційна структура фірми забезпечує координацію всіх управління для формування адааптивно-органіаційного механізму управління;

· структура організації визначає права і обов’язки (повноваження і відповідальність) на управлінських рівнях;

· від організаційної структури залежить ефективна діяльність фірми, її виживання і процвітання, як перспектива – довгострокова соціально-економічна стійкість підприємства;

· структура, прийнята в даній конкретній фірмі, визначає організаційну поведінку її співробітників, тобто стиль управління та якісні – соціальні характеристики розвитку колективу підприємства.

Література:

1. Бреддик У. Менеджмент в организации : учебное пособие. – М. : “Инфра-М”, 2007. – 344 с.

2. Шекня С. В. Управление персоналом современной организации : учеб. пособие. – М. : Бизнес школа “Интел синтез”, 2006. – 300 с.

3. Чубаков Г. Стратегия ценообразования в маркетинговой политике предприятия. – 2006. – 224 с.