Вінницький фінансово-економічний університет

Магістра: Погребної Юлії Олександрівни

Стаття на тему:

РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА ТА ШЛЯХИ ЇЇ ПІДВИЩЕННЯ

В сучасних умовах господарювання показник рентабельності актуальний для великих підприємств, переважно виробничого характеру. В умовах ринкових відносин, постійно проходить врахування фінансового положення підприємства. Тобто, якщо темпи продажів підприємства падають, то потрібно вирішити чи зменшити відповідно до цього виробництво товарів чи підприємство повинно дотримуватись колишніх темпів розвитку, роблячи запас на майбутнє.

Методологічною основою проведеного дослідження є роботи таких провідних вітчизняних вчених - економістів як Короткевич О.В., Тітов М.В., Шарова А., Мазаракі А.А. та інших.

Метою статті є виявлення ефективних шляхів підвищення рентабельності підприємства. Основною задачею є дослідження сутності рентабельності, виявлення факторів, що впливають на цей показник .

Показники рентабельності характеризують ефективність роботи підприємства в цілому, тобто прибутковість різних напрямків діяльності виробничої, підприємницької, інвестиційної та окупність витрат. Фінансовий стан підприємства треба систематично й усебічно оцінювати з використанням різних методів, прийомів та методик аналізу. Неефективність використання фінансових ресурсів призводить до низької платоспроможності підприємства і, як наслідок, до зниження рентабельності підприємства. За даними фінансової звітності підприємств за 2011 рік [1] рівень рентабельності  їх операційної діяльності (відношення фінансового результату від операційної діяльності до витрат операційної діяльності) склав 3%, що відповідає показнику рентабельності за відповідний період минулого року. Серед видів економічної діяльності найвищий рівень рентабельності мають підприємства, що займаються фінансовою діяльністю (73%), а також підприємства торгівлі, з ремонту автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку (19,6%), в тому числі підприємства торгівлі автомобілями, їх технічне обслуговування та ремонт (26,8%).Рентабельність промислових підприємств області є нижчою проти середньо обласного показника і становить 2,2%. Найбільш рентабельними є підприємства хімічного виробництва (7,7%), з виробництва готових металевих виробів (7,7), а також підприємства добувної промисловості (5%) [3]. Значно нижчою є рівень рентабельності будівельних підприємств (1,8%), підприємств готельного та ресторанного бізнесу (1,5%), суб’єктів господарювання,які займаються діяльністю транспорту та зв’язку (1,3%). Підприємства, що пов’язані  з таким видом діяльності, як операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям за 2011 рік отримали збиток від операційної діяльності і як наслідок – рівень рентабельності їх операційної діяльності є негативним [2]. Рентабельність підприємства напряму залежить від його прибутку. Для одержання максимального прибутку підприємство повинне найбільше повно використовувати ресурси, що знаходяться в його розпорядженні. Збільшення випуску знижує витрати на одиницю продукції, тобто витрати на її виготовлення в розрахунку на одиницю продукції знижуються, а отже, знижується собівартість, що в остаточному підсумку веде до збільшення прибутку від реалізації продукції. Ну а крім цього, додаткове виробництво рентабельної продукції вже саме по собі дає додатковий прибуток [4]. Таким чином, при збільшенні випуску і, відповідно, реалізації рентабельної продукції збільшується прибуток у розрахунку на одиницю продукції, а також збільшується кількість реалізованої продукції, кожна додаткова одиниця якої збільшує загальну суму прибутку. Унаслідок цього, збільшення рентабельної продукції, що випускається, за умови її реалізації дає значний приріст обсягу прибутку. Важливо при визначенні показників прибутковості підприємства враховувати фактор інфляції. Адже періоди зростання інфляції створюють несприятливі умови для інвестиційної діяльності.

Можна зробити висновок, що рентабельність – це показник економічної ефективності виробництва підприємства, який відображає кінцеві результати його господарської діяльності. Рентабельність як показник дає уявлення про достатність чи недостатність прибутку порівняно з іншими окремими величинами, які впливають на виробництво та реалізацію та взагалі на фінансово – господарську діяльність підприємства. Щоб підвищити показник рентабельності, потрібно скоротити всі витратні статті, а саме: зменшити транспортні витрати; налагодити систему збуту; підвищити продуктивність праці; підприємству необхідно скоротити витрати на виробництво та реалізацію продукції. Необхідність поліпшення ефективності управління, підвищення прибутковості праці, ефективності виробництва, конкурентоспроможності підприємства вимагає проведення реструктуризації підприємства. Реструктуризація в широкому розумінні передбачає комплексність змін, а не зміну тільки однієї сфери функціонування; є постійним інструментом управління, а не реалізації одноразової цілі; може охоплювати майнові перетворення вона може бути спрямована на зміну; підлягає модифікації та коригуванню в ході реалізації. Вона може бути спрямована на зміну майна, структури виробничої програми, структури залученого капіталу, активів, доходів та витрат, структури персоналу, інформації або інших структур. Отже, підприємства повинні активно шукати всі можливі шляхи вдосконалення виробництва, підвищення конкурентоспроможності власної продукції, це і буде сприяти зростанню рентабельності підприємства.

Список літератури

1. Міністерство фінансів України //www.minfin.gov.ua/

2. Управління статистики у вінницькій області

3. Короткевич О.В. Рентабельність господарської діяльності підприємств: структура, рівень, динаміка. //Економіка підприємства 2008

4. Васильєв В.В. Шляхи підвищення результативності підприємств - 2007.