Економічні науки / 11. Логістика

Назарук Л.В.

Луцький національний технічний університет, Україна

Вибір логістичної стратегії підприємства в умовах кризового стану

Існуючий стан в Україні прийнято характеризувати як кризовий, адже починаючи з 2009 року в економіці спочатку намітилось скорочення обсягів виробництва та реалізації продукції, а пізніше, у 2011-2012 рр. розпочався період стагнації виробництва. Намагаючись оптимізувати бізнес в період кризи, багато підприємств відмовилися від власної логістики, віддаючи її на аутсорсинг, адже під впливом кризи відбулося значне зниження рентабельності логістичних проектів. Проте, це не дозволило оптимізувати витрати, а у багатьох випадках лише знизило ефективність функціонування, адже послуги з аутсорсингу коштують чимало.

Іншою причиною загострення ситуації стало порушення оптимізації взаємодії ланок логістичної системи підприємств в умовах посиленого тиску факторів внутрішнього та зовнішнього середовища, особливо між системами виробництва та збуту продукції.

Саме тому антикризове управління разом із логістичним управлінням повинні забезпечувати адекватну реакцію на кризові явища: тип та глибина кризового явища вимагає більшої або меншої “сили” реакції, що знаходить вираз у різних обсягах витрат: грошових, часових та людських ресурсів.

Стратегічний рівень управління логістичними процесами встановлює систему цілей і напрямів розвитку логістики підприємства та принципи оцінювання бізнес-процесів. Враховуючи загальну корпоративну стратегію, підприємства формують портфель функціональних стратегій. Логістична, як одна з функціональних, відображає напрям реалізації загальної стратегії за допомогою інструментів логістичного управління. Логістична стратегія визначає розвиток логістики, який торкається форм і засобів її реалізації на підприємстві міжфункціональної і міжорганізаційної координації і інтеграції [1, с. 188].

Визначальною ознакою обраної логістичної стратегії є її цілеспрямованість, а призначення полягає у побудові дієздатної організації, що має успішно функціонувати, долаючи непередбачені обставини, зростання конкуренції, внутрішні негаразди, здобувати все нові й нові позиції на ринку.

Серед існуючих логістичних стратегій, прийнято виділяти стратегію низьких витрат, яка супроводжується процесами стандартизації, що дає змогу досягти ощадності виробництва. Стандартизації підлягають не тільки окремі вироби, їх елементи, компоненти, сировина та матеріали, але й документи, процедури, організаційні структури тощо, що разом і забезпечує зниження витрат логістичних сиcтем. Ще однією стратегією, яка впливає на зниження витрат логістичних систем є логістична стратегія диференціації, яка співзвучна з маркетинговою стратегію розвитку і формуванням потреб потенційних споживачів і формує логістичні системи розміщення виробів в місці і в час, де і коли існує потреба. Загалом різноманітність форм і умов стосовно рівня логістичного управління, унеможливлює сформулювати типи логістичних стратегій, але їх можна диференціювати щодо вирішення базових логістичних проблем [1, с. 190]: стратегія інтеграції функцій і процесів; стратегія консолідації (транспорту, складів, запасів); стратегія зменшення, тобто ліквідація запасів; стратегія скорочення циклу; стратегія диференціації обслуговування клієнта; стратегія кооперації у відносинах “постачальник-споживач”; логістичний outsorcing; стратегія логістичних інновацій.

На сучасному етапі розвитку важливим є здійснення вибору логістичної стратегії із врахуванням кризового стану підприємства. Найоптимальнішим чином це реалізується щляхом побудови моделі управління логістичним розвитком підприємства. В основу побудови такої моделі повинно бути покладено два критерії: відношення промислового підприємства до кризового стану із врахуванням ступеня його прояву та рівень ефективності управління логістичними процесами.

Використання такої моделі шляхом встановлення положення підприємства дозволяє виділити наступні види логістичних стратегій:

І квадрант (легкий кризовий стан і ефективне управління логістичними процесами) – маркетингові логістичні стратегії (стратегія партнерства “виробник – дистриб’ютор”, стратегія VMI – управління постачальником запасами споживача, стратегія ECR – ефективна реакція на запити споживачів);

ІІ квадрант (сильний кризовий стан і ефективне управління логістичними процесами) – виробничі логістичні стратегії (стратегія виробничо-технологічної реструктуризації, стратегія реінжинірингу бізнес-процесів, стратегія інтеграції виробництва);

ІІІ квадрант (сильний кризовий стан і неефективне управління логістичними процесами) – організаційні логістичні стратегії (організаційно-управлінська реструктуризація логістичних процесів, стратегія реінжинірингу бізнес-процесів, стратегія ліквідації);

ІV квадрант (легкий кризовий стан і неефективне управління логістичними процесами) – фінансові логістичні стратегії (стратегія фінансової реструктуризації логістичних процесів, стратегія фінансового реінжинірингу логістичних процесів, стратегія фінансового контролю логістичних процесів).

Використовуючи модель управління логістичним розвитком підприємства в умовах кризи шляхом встановлення відповідності між стадією життєвого циклу підприємства, його розміром, результатами оцінки ефективності функціонування логістичних процесів підприємств харчової промисловості України нами рекомендовано наступні типи логістичних стратегій (табл. 1).

Про якість обраної логістичної стратегії буде свідчити рівень досягнення її задач: формування та ефективне використання ресурсів підприємства; виявлення найбільш перспективних напрямів інвестування і концентрація навколо них фінансових ресурсів; відповідність заходів діагностованому стану та можливостям підприємства; прийняття визначеного кола ризиків логістичної діяльності і спрямування дій на їх уникнення чи мінімізацію; створення та підтримка стратегічних резервів (наприклад, необхідного обсягу сировини та матеріалів); формування ієрархічної системи цілей логістичної діяльності та їх поетапне втілення; отримання синергетичного ефекту від здійснюваних заходів.

Таблиця 1

Рекомендовані типи логістичних стратегій для підприємств харчової промисловості України, що перебувають у кризовому стані

Підприємство	Стадія життєвого циклу	Діагноз ситуації	Ефектив-ність ло-гістичного управління	Квадрант логістичних стратегій	Рекомендований тип логістичної стратегії	Альтернативний шлях
ПАТ “Київ Хліб”	зрілість	легка криза	низька	І	Стратегія ECR – ефективна реакція на запити споживачів	Поліпшення якості логістичного сервісу
ПАТ “Концерн Хлібпром”	зрілість	легка криза	низька	І	Стратегія ECR – ефективна реакція на запити споживачів	Поліпшення якості логістичного сервісу
ПАТ „Оболонь”	зростання	легка криза	низька	І	Стратегія ECR – ефективна реакція на запити споживачів	Поліпшення якості логістичного сервісу
ПАТ “Гнідавський цукровий завод”	зрілість	легка криза	неефек-тивне	ІV	Стратегія фінансової реструктуризації логістичних процесів	Мінімізація загальних логістичних витрат
ПАТ “Горохівський цукровий завод”	зрілість	легка криза	низька	І	Стратегія VMI – управління постачальником запасами споживача	Поліпшення якості логістичного сервісу
ПАТ “Луцьк Фудз”	зростання	легка криза	низька	І	Стратегія ECR – ефективна реакція на запити споживачів	Поліпшення якості логістичного сервісу

Таким чином, використання матриці управління логістичним розвитком підприємства дозволяє віднайти оптимальний шлях вибору логістичної стратегії в умовах кризового стану.

Література

1. Редька В. С. Сутність та основні види логістичних стратегій та їхнє місце у системі управління підприємством / В. С. Редька. – [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/16034/1/27-Redka-187-191.pdf.