Артюхов М.Я.

Науковий керівник: Новожилова Л.В.

Миколаївський національний університет імені В.О.Сухомлинського

Конкурентоспроможність санаторно-курортних послуг Автономної республіки Крим

За останні роки простежується тенденція спаду попиту на ринку санаторно-курортних послуг в. Все більше українців обирають Туреччину, Грецію, Іспанію та Хорватію замість відпочинку на місцевих курортах. Туреччину стала першою країною по прийнятим туристах з України за останній рік. Не зважаючи на ті, що останній година знизилась якість послуг, але це було компенсовано зниженням цін та різними бонусами.

На другому місці, опинилась Греція, яка була навіть дешевше Туреччини. Завдяки економічній кризі отримати візу стало набагато легше, що і спонукає наших громадян обирати закордонні курорти.

Хорватія та Чорногорія здатні приймати велику кількість туристів та не вимагають віз від українців, що послужило збільшенню туристів у ці країни.

У Криму співвідношення «ціна-якість» не рівнозначна, тому туристи шукають інші, більш вигідні умови за кордоном. Однак, на південний берег Криму (ПБК) приїжджають відпочивати громадяни Росії та Білорусії.

Результат опитування відпочиваючих, який проводила «Асоціація курортів Криму» з червня по вересень в курортних містах, рекреаційних закладах, на залізничному вокзалі Сімферополя, показав, що в 2012 році відпочинок в Криму на відмінно оцінило 72,73% респондентів, 22,24% гостей півострова відпочили на четвірку, задовільно оцінили перебування в Криму 4,45% відпочиваючих, а 0,58% опитаних поставили відпочинку в Криму двійку.

В минулому році ці показники були відповідно 84,61%, 10,68%, 3,92%, 0,79%. Була виявлена впевнена тенденція до збільшення показника відповідності ціни та якості: 2006 р. - 77,8%, 2007 р.- 79%, 2008 р.- 80,85%, 2009 – 84,4%. Найвищий показник був зафіксований у Севастополі – 89,74% та Миколаївці – 87,37%. Опитування показало, що в майбутньому повернутися у кримські здравниці планують – 81,7% відпочиваючих. Хоча, якщо порівнювати з минулим роком, цей показник знизився на 4,3% [1].

Отже, порівняємо один із найголовніших чинників конкурентоздатності у туристичному бізнесі – ціну.

Середні ціни у приватному секторі коливаються від 60 до 300 гривень з людини за добу. Відпочинок у міні-готелі чи пансіонаті буде приблизно коштувати 200-500 гривень, а у санаторії від 270 гривень за стандартний номер для однієї людини. На ринку дитячого відпочинку ситуація така: наметовий табір обійдеться для однієї дитини від 60 до 180 гривень за добу, у оздоровчому таборі буде коштувати від 320 до 395 гривень, а у туристичному комплексі за одну добу – 350 грн.

Також, відпочиваючі відмічають, що здравниці покращують умови для сімейного відпочинку: будуються дитячі майданчики, басейни, з’являються зелені насадження, обладнуються місця для відпочинку. Однак в той же час, по даним опитування, однією із проблем в цьому році є стандартний підхід здравниць, щодо організації дозвілля, розважальних заходів, як дорослих, так і дітей. Під час опитування було охоплено 568 курортних закладів. Всього опитано 3 338 людей. Похибка становить від 2 до 4% [1]

На конкурентоздатність у туристичній галузі також впливає імідж курорту. Різні піар-акції, реклама, участь у міжнародних виставках, а також участь у прес-турах для журналістів – це і є діяльність, яка створює імідж здравниць та курортів. Державна підтримка – один з найголовніших факторів, який визначає наскільки позитивним буде імідж санаторно-курортних послуг в даній країні. Отже, необхідно налагодити взаємозв’язки між Міністерством культури і туризму України, Державним агентством України з туризму та курортів, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Міністерством курортів та туризму Автономної Республіки Крим та бізнесменами АРК та створити єдину стратегію розвитку туристичної галузі АРК та розробити заходи по покращенню конкурентоздатності курортів Криму. Саме це, може дати значні результати по залученню більшої кількості туристів, як показує досвід країн з розвиненою туристичною сферою.

У 2011 році в інфраструктуру Криму було направлено понад два мільярди гривень. Майже рівні внески зробили бюджет автономії, Євросоюз і місцеві бізнесмени. За ці кошти були відремонтовані дороги, аеропорт, залізничний вузол, оновлені численні об’єкти. Стратегія кримської влади в тому, щоб туристичний потік на півострів був організованим. Для цього майже тисячу агентств навчали майстерності продавати путівки. Ставиться мета відновити Криму славу національного українського курорту. Адже за останні роки значна частина туристів прибуває лише аби відпочити на березі моря. Водночас Крим – унікальне місце саме для лікування і профілактики. Цим займаються численні санаторії. Їх діяльність має тривати і розвиватися на новій основі [2]

Таким чином, для підвищення конкурентоспроможності послуг Кримських закладів оздоровлення, усі заходи повинні бути підпорядковані одній меті: Крим має стати бажаним місцем для відпочинку дедалі більшої кількості туристів, зокрема і європейських. Не в останню чергу їх мають привабити лікувальні можливості місцевих оздоровниць яких в АРК понад 600. Це також шлях позбавити Крим міжсезоння.

Література

1. Береснева М.А., Новикова Д.С., Фербей Г.Г. Исследование рынка потребителей крымского турпродукта.

http://librar.org.ua/sections_load.php?s=business_economic_science&id=1752

2. Бородюк Наталя. Турецькі відпочивальники поїдуть у Крим. Урядовий кур’єр, 29 березня 2012

http://ukurier.gov.ua/uk/articles/turecki-vidpochivalniki-poyidut-u-krim/