Економічні науки/ 15. Державне регулювання економіки.

Борщ М. В., студентка IV курсу

Вінницький національний технічний університет, Україна

Вплив глобалізаційних процесів на економіку України.

На сьогоднішній день, процес глобалізації є однією з найактуальніших проблем, так як він характеризує стан і розвиток сучасної економічної системи.

Глобалізаційні процеси мають свої позитивні та негативні наслідки, які віддзеркалюються по різному на країнах світу в залежності від стану їх економічного розвитку.

Дослідженням впливу глобалізаційних процесів на економіку займались такі фахівці як Чубко Т. П., Волович О. О., Кошеленко В. В., Трофимова А. С., Косик Я. В., Чигрин О. Ю. та багато інших.

Термін «глобалізація» походить від французького слова «global» - загальний. Цей термін у суспільствознавстві використовується для позначення одночасно процесу і результату розвитку певних тенденцій світової цивілізації, і в останні роки розглядається як чи не найяскравіша характеристика розвитку сучасного світу. Сутністю глобалізації як процесу, який характеризує сучасний етап розвитку людства, є формування спільного світового економічного, політичного та культурного простору, який функціонує на основі універсальних загальновизнаних правових цінностей та принципів і опосередковується загальними організаційними формами [1].

Глобалізація є певним етапом розвитку людської цивілізації, коли національні економіки вже не можуть нормально розвиватися в межах однієї держави, а міжнародні економічні зв’язки призвели до утворення транснаціональних корпорацій і глобальних (світових) ринків. Іншими словами, глобалізація являє собою комплексне геополітичне, геоекономічне і геокультурне явище, яке здійснює потужний вплив на всі сторони життєдіяльності суспільств [2].

Сьогодні глобалізація сприяє прискореному розвитку продуктивних сил, науково-технічному прогресу, зростанню інтенсивності у взаємовідносинах між економіками країн.

Глобалізація дає комплексний ефект в сучасних умовах, комбінуючи такі фактори, як іноземний капітал, нові технології, інтеграційні можливості і вихід на світові ринки, а саме світовий ринок технологій.

Глобалізація несе для України як позитиви, так і певні негативи. До позитивів можна віднести поширення швидкими темпами інформаційних технологій, більші можливості пошуку партнерів в усьому світі, а не лише серед найближчих сусідів, можливості входження країни до великих міжнародних коопераційних проектів, що в перспективі можуть забезпечити істотне підвищення конкурентоспроможності та розширити можливості більш вільного доступу до зарубіжних ринків за рахунок зменшення тарифних і нетарифних перешкод, вільне пересування українських громадян у світі, можливості отримання освіти і роботи за кордоном. Серед негативів, які приносить Україні глобалізація, це – посилення економічної, політичної і культурної залежності від наддержав, поступова втрата національно-культурної ідентичності і самобутності, і навіть національного суверенітету за рахунок добровільного делегування деяких державних функцій таким міжнародним об’єднанням, як ООН, Євросоюз, ОБСЄ, СНД [2, 3].

Економічні перспективи для України залежатимуть від її змоги знайти новий національний шлях, нову модель розвитку – модель глобального інтегрування. Національна стратегія, базована на традиційному індустріальному характері розвитку, стає не тільки неприйнятною, але й надзвичайно небезпечною. Нині, за відсутності будь-якої національної стратегії, на тлі хаосу та інерції будь-які спроби інтегруватися в європейські та глобальні структури є явно безуспішними і навіть руйнівними. Сьогоднішня економіка України, з її розваленою промисловістю, неймовірно низькою технологічністю, відсталою організацією виробництва і низькою продуктивністю, не може витримати навантажень глобальної конкуренції [1].

Для України, на сьогодні, можна визначити такі першочергові завдання:

1) покращити інвестиційний клімат країни;

2) реформувати інституціональну структуру економіки та структуру національного виробництва;

3) реформувати податкову політику;

4) підвищити конкурентоспроможність національних товарів та послуг на міжнародному ринку;

5) стимулювати розвиток науково-технологічного і виробничого секторів;

6) підвищити контроль над трудовою міграцією;

7) збільшити привабливість праці на вітчизняному ринку;

8) вести активну співпрацю зі світовими організаціями;

9) використати досвід країн з швидкозростаючою економікою для розвитку українських компаній;

10) максимально наблизити критерії розвитку до європейських стандартів.

Вирішення поставлених завдань повинно вивести Україну на новий рівень економічного розвитку, розкрити перспективи участі в основних світових організаціях та зміцнити її зв’язки з іншими країнами світу.

Література:

1. Чубко Т. П. Глобалізація: поняття, вплив на сучасні державу і право / Т. П. Чубко // Форум права. – 2010. – № 1. – С. 396–405 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2010-1/10htpdip.pdf

2. Волович О. О. Глобалізація: переваги і загрози для нашої країни / О. О. Волович // Одеські Вісті. – 2012. – № 15 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://izvestiya.odessa.ua/index.php?go=Newspaper&in=view&id=23646

3. Кошеленко В. В., Трофимова А. С. Вплив глобалізації на економіку України [Електр. ресурс]. – Режим доступу: http://confer-dsum.ucoz.ua/_fr/0/8308114.pdf