Кравчишин О.М., Пашовська О.П.

Буковинський державний фінансово-економічний університет,Україна

Інвестиційний стан в Україні

Основні пріорітетні напрями інвестування в економіку України відображено в працях таких відомих зарубіжних і вітчизняних учених-економістів як: Дж. Бейлі, І. Бланк,А. Гальчинський, В. Геєць, В. Новицький,М. Портер, С. Реверчук, І. Шарп та ін. Проте проблема залучення інвестицій в економіку України залишається досі невирішеною та потребує подальшого дослідження.

Проаналізувавши праці багатьох авторів, законодавчі акти та постанови, можна зазначити, що інвестиційну діяльність визначається не тільки як процес придбання та реалізації необоротних активів, а як комплекс заходів, спрямованих на отримання певного прибутку. Важливе значення для сталого розвитку суспільства має активізація інвестиційної діяльності, що спричиняє збільшення масштабів виробництва та споживання. Багато питань на даний час, пов’язані з дослідженням перспектив розвитку інвестиційної діяльності, а також діяльності, пов’язаної з залучення іноземних інвесторів, інвестиційної стратегії та конкурентоспроможності.

В макроекономіці інвестиції відіграють найважливішу роль, тому що в короткостроковому періоді, впливаючи на сукупний попит, визначають обсяг виробництва, а в довгостроковому періоді впливають на економічне зростання та обсяг випуску продукції, сукупну пропозицію через капіталоутворення.

Економічна ситуація в Україні на початку XXI століття склалася так, що недостатня кількість інвестиційних ресурсах перешкоджає процесу формування ринкової економіки. Результативність інвестування напряму залежить від ефективності заходів у напрямі підвищення розвитку інвестиційного клімату. В Україні найосновніші засади щодо покращення інвестиційного клімату створюють економічні реформи, спрямованість на становлення принципів макроекономічної стабілізації, комплексна приватизація, розвиток приватної власності та лібералізація ринку.

У Законі України про «Інвестиційну діяльність», зазначено, що інвестиції – це усі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти різних видів діяльності, в результаті якої утворюється дохід або досягається соціальний ефект. Відповідно до законодавства України вкладені інвестиції не можуть бути націоналізовані, а іноземному інвесторові гарантується право на негайне і безперешкодне отримання його прибутків. На даний час на різних рівнях управління як держави так і регіону здійснюються різні операції для сприятливості інвестиційного клімату, зокрема налагоджується механізм функціонування системи пільг для інвесторів [1].

Інвестиційний кліматом називається система цілеспрямованих вчинків і дій, що свідомо формуються на державному та регіональному рівнях в інтересах широкого залучення додаткових ресурсів на конкретну територію як у грошовій, так і в матеріальній формах.

Інвестиційний клімат проявляється на конкретній території через два фактори: економічний та соціальний. Економічний аспект проявляється через зростання (спадання) макроекономічних показників, насамперед ВВП на душу населення та експортних потужностей. Соціальний аспект відображається як зниження соціальних ризиків, зростання заробітної плати та купівельної спроможності населення території. Інвестиційному клімату території притаманний і принцип конкурентоспроможності, який впливає на те, що інвестор за однакових умов вкладатиме інвестиції в територію де будуть вищі ознаки конкурентоспроможності [2, c.105].

Таблиця 1.

Капітальні інвестиції за видами економічної діяльності за 2012 рік та 2011 роки

(млн.грн.)

	січень-березень 2012	січень-червень 2012	січень-березень 2011	січень-червень 2011
Усього	48123,0	112221,3	34497,6	80431,3
Сільське господарство, мисливство, лісове господарство	2328,3	6280,9	2137,5	5341,4
cільське господарство, мисливство та пов’язані з ними послуги	2302,8	6217,7	2109,8	5271,5
лісове господарство та пов’язані з ним послуги	25,5	63,2	27,7	69,9
Рибальство, рибництво	5,6	16,1	6,9	10,9
Промисловість	15982,3	38912,8	13159,3	30534,0
Добувна промисловість	5244,3	14020,1	3968,6	9130,2
Переробна промисловість	7122,1	16174,6	6803,7	16325,1
Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води	3615,9	8718,1	2387,0	5078,7
Будівництво	7346,7	15251,4	4463,6	8104,1
Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку	5678,7	11065,6	3314,5	7642,6
торгівля автомобілями та мотоциклами, їх технічне обслуговування та ремонт	269,9	738,4	776,5	1064,3
оптова торгівля і посередництво в оптовій торгівлі	4062,5	7911,6	1863,6	4952,5
роздрібна торгівля; ремонт побутових виробів та предметів особистого вжитку	1346,3	2415,6	674,4	1625,8
Діяльність готелів та ресторанів	367,7	985,1	207,8	696,1
діяльність готелів	201,9	565,1	105,9	237,9
Діяльність транспорту та зв’язку	6389,1	16389,8	3719,8	10427,1
Фінансова діяльність	1114,5	2725,8	799,1	1780,2
Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям	6776,5	14566,3	4806,3	10904,8
Державне управління	711,8	2927,1	703,9	2204,2
Освіта	271,1	517,1	214,3	499,4
Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги	288,3	682,5	228,4	585,7

Джерело : [5]

Обсяг капітальних інвестицій за видами економічної діяльності у 2012 році за січень-березень та січень-червень збільшився порівняно з аналогічним періодом 2011 року, а саме: з 34497,6 млн.грн до 48123,0 млн.грн за січень-березень та з 80431,3 млн.грн до 112221,3 млн.грн за січень-червень. Найбільше збільшились капітальні інвестиції у промисловості з 13159,3 млн.грн та 30534,0 млн.грн у 2011 році за січень-березень та січень-червень до 15982,3 млн.грн та 38912,8 млн.грн у 2012 році у відповідний період.

Для того щоб покращити інвестиційну діяльність в Україні, потрібно провести низку заходів, а саме:

— прийняти закон України про інвестиційний клімат у державі, де мають бути зазначені напрямки економічного розвитку на довгостроковий період, підтримки вітчизняних та іноземних інвесторів;

— за допомогою державного економічного втручання впливати на зменшення або уникнення інвестиційних ризиків;

— формувати функціональні спеціальні економічні зони, територій пріоритетного розвитку;

— зменшити податки на підприємства та приватний бізнес, особливо на ті, які щорічно вкладають ресурси в інвестиційний розвиток

— зменшувати матеріаломісткість та енергомісткість на одиницю продукції, підвищуючи при цьому її конкурентоспроможність завдяки якісних характеристик;

— активізацію додаткових інвестиційних надходжень у розвиток економіки [4, c. 176].

Найкращою формою реалізації зазначених вище заходів могла б стати відповідна державна програма щодо покращення інвестиційної діяльності в Україні, виходячи з напрямків соціально-економічного розвитку не тільки держави, але і регіонів та програма виходу на світовий ринок із зростаючими обсягами конкурентоспроможного продукту. Позитивною для інвестиційної діяльності є динаміка процесу становлення сприятливого інвестиційного клімату в Україні, що дає змогу спрогнозувати як зростатиме ефективність конкретних інвесторів. Також, в державі є значна тенденція до зростання уваги щодо підтримки різних бізнесових інтересів вітчизняних та іноземних інвесторів. В сукупності розвиток інвестиційної діяльності позитивно впливає на результативність економіки держави, на зростання конкурентоспроможності продукції, він забезпечує реалізацію програм оновлення основних фондів підприємств [6].

Основними чинниками, які негативно впливають на інвестиційну діяльність і зумовлюють високий ризик іноземного інвестування в Україні, є надто затяжний і непослідовний характер ринкового реформування економіки; правова, економічна і політична нестабільність; недосконала фінансово-кредитна й податкова система; високий рівень тінізації економіки тощо. Водночас Україна має низку чинників, які приваблюють іноземних інвесторів: місткий ринок, низька ціна робочої сили, вигідне географічне положення, сприятливі кліматичні умови [3, c.305].

Висновок: Проблема залучення інвестиційних вкладень є досить важливою, але не менш необхідне значення має результативність інвестиційної діяльності як на мікро-, так і на макрорівні, що виражається ефективністю використання інвестиційних ресурсів. Вирішальне значення мають результати не тільки господарської діяльності галузей, які забезпечують інвестиційний процес, а й і їхній технічний рівень, організація виробництва, розвиток підприємницької активності, здатність до освоєння інновацій суттєво впливають на інвестиційний цикл, окупність і віддачу інвестиційних ресурсів.

Список використаної літератури

1. Закон України «Про інвестиційну діяльність» доповненнями від 18.09.1991 р. № 1560-ХІІ (зі змінами і доповненнями) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://rada.gov.ua

2. Базилевич В.Д. Макроекономіка : підруч. / В.Д.Базилевич, К.С.Базидевич, Л.О.Баластрик ; за ред.. В.Д. Базилевича. – К. : Знання,2007. – 703 с.

3. Майорова Т.В. Інвестиційна діяльність : навч.посіб. / Т.В. Майорова. - К. : Центр учбової літератури,2009. – 472 с.

4. Шевченко О.Інвестиційна активність регіонів України : вплив на економічне зростання / Ольга Шевченко // Стратегічні пріоритети. – 2009. - № 1. – С. 175-181.

5. Офіційний сайт Державного комітету статистики: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua

6. Інвестьиційна діяльність [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.in.gov.ua