Салацький О.А., Сатур В.С.,

Науковий керівник: Лучик Г.М.

Буковинський державний фінансово-економічний університет,

м. Чернівці

Організація обліку кредитних операцій у комерційних банках

Кредитні операції банку пов’язані з обслуговуванням клієнтів являють собою пріоритетний напрямок діяльності банку. Особливого значення вони набувають в умовах сучасної ринкової економіки, коли між банками та суб’єктами господарювання щодня виникають економічні відносини з приводу надання позик.

На сьогодні, кредитні операції банку становлять найбільшу частку активних, які забезпечують дохідність діяльності банку та характеризують одну з головних функцій банку. Більше того, контроль стану ринку кредитних операцій, що його покладено на банківську систему, є однією із важливих передумов поліпшення економічної ситуації в Україні. Тому облік таких операцій є одним із найважливіших складових обліку в банку. Через це і виникає актуальність даної теми та потреба у подальшому її досліджені.

Дослідженням даної теми займалися такі науковці, як Жадан М. І., Хоменко А. О., Спяк Г.І., Прасолова С. П., Крупка М.І., Скаско О.І. та інші.

Завданням роботи є дослідження кредитних операцій, процесу відображення таких операцій в системі рахунків бухгалтерського обліку та його організація.

З метою виявлення проблем обліку кредитних операцій в комерційних банках, слід розглянути економічний зміст кредитних операцій та особливості обліку.

Згідно ЗУ «Про банки і банківську діяльність» банківський кредит – будь яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та
інших зборів з такої суми [1].

Процес відображення кредитних операцій в системі бухгалтерського обліку у банка відбувається в наступному порядку:

1. Кредитна операція в обліку визнається балансовим чи позабалансовим активом відповідно до умов угоди.

2. Здійснюється перевірка та опрацювання первинних документів необхідних для відкриття балансових рахунків з обліку основної суми боргу, нарахованих доходів і резервів за наданим кредитом та позабалансових рахунків для обліку застави.

3. На рахунках обліку відображається зміна заборгованості за кредитами, нарахованими доходами та резервами в терміни, передбачені угодою та обліковою політикою банку.

4. Інформації про кредитні операції систематизується в регістрах обліку за розділами і групами рахунків, складається внутрішня звітність.

5. Підсумовується інформація про кредитні операції у фінансовій та статистичній звітностях банку.

Відповідно до ЗУ «Про банки та банківську діяльність» будь-яке продовження строку погашення боргу (тобто пролонговані кредити) є також складовою кредитного портфеля банку, а відображення в обліку операцій, щодо пролонгації кредитів мають ряд методологічних проблем, які впливають на подальший їхній облік і відображення у звітності [1].

Важливою проблемою обліку те, що в кредитному портфелі банку частка пролонгованих кредитів зростає, але в бухгалтерському обліку такі зміни структури активів не відображаються, оскільки пролонгація кредитів відображається у бухгалтерському обліку на тих самих рахунках обліку короткострокової або довгострокової дебіторської заборгованості Плану рахунків банків України залежно від строку, що визначається від дати пролонгації договору до дати їх погашення. Тобто у обліку пролонговані кредити відображаються як строкові, тим самим збільшений потенційний ризик неповернення кредитів приховано від користувачів, які бажають проаналізувати звітність банку і отримати інформацію про його кредитний ризик [4, 37].

Отже, кредитні операції банків нерозривно пов’язані з ризиком. Кредитний ризик як економічна категорія характеризує негативні наслідки управлінських рішень, що можуть виникнути в майбутньому, в результаті їх прийняття в умовах невизначеності. Ризики в банківській сфері пов’язані з банківськими операціями, що здійснюються в умовах ринкових відносин і означають можливість отримання менших доходів, ніж очікується в даному періоді. У своїй практиці банки мають справи з багатьма видами ризиків.

Необхідно зазначити, що важливим аспектом ведення бухгалтерського обліку кредитних операцій банків є визначення концептуальних засад і методичних прийомів обліку операцій щодо формування й використання спеціальних резервів під кредитні ризики. Спеціальні резерви за всіма видами активів і, зокрема, за наданими кредитами формуються і відображаються в обліковій системі банку відповідно до принципу обачності, реалізація якого дає змогу зменшити підсумок балансу банку на суму так званих неіснуючих активів. Такі активи є тією частиною кредитного портфеля, яка не відповідає визнанню активу, оскільки ймовірність отримання майбутніх економічних вигод за вказаними статтями стає сумнівною. Діюча методика обліку спеціальних резервів за наданими кредитами дає змогу реалізувати у фінансовому обліку банку базові принципи міжнародних стандартів фінансової звітності: принцип обачності, принцип нарахування та відповідності доходів і витрат. Водночас вона не запобігає повною мірою випадкам "перекредитування" (погашення строкової заборгованості за позикою шляхом надання нового кредиту пов’язаним або зацікавленим особам), а відповідно, і штучному заниженню розміру сформованих резервів, що негативно впливає на достовірність облікової та звітної інформації банку [4, 38].

Таким чином, можна зробити висновок, що здійснення кредитних операцій є важливою і необхідною частиною банківської діяльності. На сьогоднішній день спостерігається збільшення прострочених кредитів та фактів перекредитування, що стає поштовхом для посилення умов надання кредитів. У результаті цих процесів спостерігаються проблеми і спірні моменти щодо обліку кредитних операцій та створення резервів для покриття безнадійної заборгованості. Тому необхідно запровадити методику обліку відстроченої (пролонгованої) заборгованості за кредитними операціями, передбачивши в Плані рахунків банків України рахунки для обліку пролонгованої заборгованості в залежності від терміну її виникнення а також удосконалення методики обліку спеціальних резервів за наданими кредитами .

Перспективою подальших досліджень у даному напрямі є розробка заходів щодо підвищення ефективності управління кредитним портфелем.

Література:

1. Закон України: “Про банки і банківську діяльність” №3394-VI від 19 травня 2011 // Відомості Верховної Ради України. / [Електронний ресурс] – zakon1.rada.gov.ua. – 2011

2. Жадан М. І. Кредитні операції комерційного банку та необхідність удосконалення їх бухгалтерського обліку / Жадан М. І., Хоменко А. О. // Економічний простір. – 2011. – 48/2. – С. 82 – 87.

3. Крупка М.І., Скаско О.І. Тенденції та проблеми формування ринку кредитних послуг в Україні // Вісн. Нац. Банку України. – 2010. – №11. – С.31-32.

4. Прасолова С. П. Актуальні аспекти удосконалення оцінки індивідуального кредитного ризику підприємствпозичальників та їх роль у розширенні можливостей національних банків до кредитування регіонального сектора / Прасолова С. П. // Науковий вісник Ужгородського університету. – 2011. – № 33. – С. 224–231.

5. Спяк Г. Відображення кредитних операцій у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності банку: методика і практика / Спяк Г.// Вісник НБУ. – 2007. – № 6. – С. 36–38.