Економічні науки / 1. Банки та банківська система

Джавлюк В. В.

Харківський національний економічний університет, Україна

Структурно-функціональне моделювання процесу управління фінансовою стійкістю банку у середовищі BPwin

Забезпечення фінансової стійкості банківських установ у даний час є одним з найважливіших завдань банківської сфери. Це обумовлено тим, що банківські структури відповідають не лише за формування власних фінансових результатів, але й розпоряджаються запозиченими у фізичних та юридичних осіб коштами. У даному зв’язку удосконалення процесу управління фінансовою стійкістю банку, безперечно, уявляється актуальним.

Зазначимо, що серед представлених у науковій літературі управлінських підходів виділяють три основних, а саме системний, ситуаційний та процесний [1]. Суттєвою перевагою останнього є те, що він дозволяє розкрити взаємозв’язок та взаємозалежність процесів управління. Процес являє собою послідовність виконання функцій, що направлені на створення результату або цінності для споживача. Бізнес-процес можливо охарактеризувати як сукупність різних видів діяльності, в рамках яких на вході використовуються визначені ресурси, а на виході створюється продукт, що являє собою цінність для споживача [2].

У межах реалізації процесного підходу акцент встановлюється на організації наскрізних бізнес-процесів, їх описанні та послідовності реалізації. Відповідно до даного підходу реалізуються наступні положення:

створення описання процесів «як є» AS-IS;

проведення аналізу моделі AS-IS;

розробка моделі «як повинно бути» TO-BE;

проведення реорганізації реальної діяльності на основі моделей TO-BE.

З метою удосконалення процесу управління фінансовою стійкістю банківської установи пропонується побудувати структурно-функціональну модель даного процесу з використанням стандарту IDEF0 у програмному комплексі BPwin 4.0. Загальний вигляд моделі характеризується наступним: з кожної сторони від функціонального блоку представлені інтерфейсні дуги, які відображають елемент системи, що оброблюється функціонуючим блоком системи та може мати вплив на нього, на функцію, що відображена у функціональному блоці.

Виділяється чотири типи інтерфейсних дуг: вхідні, вихідні, управляючі та механізм. Вхідні інтерфейсні дуги відображають вхідні документи до обробки, вихідні – документи, що є результатом обробки, управляючі – документи, що визначають алгоритм здійснення обробки вхідних документів, а управління – безпосередніх виконувачів обробки вхідних документів.

Контекстна діаграма «Управління фінансовою стійкістю банку» являє собою агрегований функціональний блок даного бізнес-процесу. На основі аналізу даного процесу в банку будується модель “AS-IS”, яка однак, має певні недоліки, і потребує проведення реінжинірингу та внесення певних змін до моделі. Так, в процесі здійснення реінжинірингу пропонується встановити наступні основні параметри структурно-функціональної моделі управління фінансовою стійкістю банку:

1) блок декомпозиції першого рівня відповідає за аналіз та планування показників фінансової стійкості банку;

2) другий блок декомпозиції першого рівня відповідає за організацію підтримки необхідного та достатнього рівня фінансової стійкості банку зважаючи на внутрішні та зовнішні чинники;

3) третій блок відповідає за контроль рівня фінансової стійкості банку, а саме контроль фактичних показників у порівнянні с плановими.

Порівняння моделей «AS-IS» та «TO-BE» представлено у табл. 1.

Аналіз даних таблиці дає можливість побачити, що пропонована модель «TO-BE» є більш деталізованою та надає можливість акцентувати увагу банку на забезпеченні необхідного рівня фінансової стійкості з урахуванням основних напрямків діяльності банку.

Таблиця 1

Порівняння моделей «як є» «AS-IS» та «як повинно бути» «TO-BE»

для модуля «Управління фінансовою стійкістю банку»

AS-IS		TO-BE		Відмінності
№	Найменування робіт	№	Найменування робіт
1	Аналіз та планування фінансової стійкості банку	1	Аналіз та планування показників фінансової стійкості банку	Деталізація змісту блоку
		1.1	Розрахунок показників у ретроспективі
		1.2	Оцінка поточного рівня фінансової стійкості банку
		1.3	Встановлення планових показників фінансової стійкості банку
2.	Оптимізація основних показників фінансової стійкості	2.	Організація підтримки необхідного та достатнього рівня фінансової стійкості банку	Зміст блоку спрямовано на реалізацію організаційної функції управління
2.1	Підвищення рівня власного капіталу	2.1	Побудова стратегічної карти забезпечення фінансової стійкості банку
2.2	Підвищення рівня прибутку банку	2.2	Розробка організаційних заходів щодо оптимізації рівня власного капіталу
2.3	Зниження фінансових ризиків	2.3	Розробка організаційних заходів щодо оптимізації зобов’язань банку
		2.4	Розробка організаційних заходів спрямованих на підвищення прибутковості банку
		2.5	Впровадження організаційних заходів в діяльність банку
3	Контроль виконання основних критеріїв фінансової стійкості	3	Контроль рівня фінансової стійкості банку	Деталізація змісту блоку
		3.1	Розрахунок фактичних показників фінансової стійкості банку
		3.2	Порівняння фактичних та планових показників фінансової стійкості банку
		3.3	Оцінка досягнення планових показників фінансової стійкості
		3.4	Побудова звіту про фактичний рівень фінансової стійкості банку

Результати побудови моделі «як повинно бути» TO-BE наведені на рис. 1.

Рис. 1 Модель «як повинно бути» TO-BE для блоку «Управління фінансовою стійкістю банку»

Кожен з блоків представленої моделі декомпозується відповідно до його змісту. Так, наприклад, у результаті проведення декомпозиції блоку «Організація підтримки необхідного та достатнього рівня фінансової стійкості» виділено 4 блоки, які характеризують систему організації підтримки необхідного та достатнього рівня фінансової стійкості. Так, в якості організаційного інструмента досягнення необхідного рівня фінансової стійкості пропонується побудувати стратегічну карту, яка б розкривала цілі та показники, що характеризують забезпечення банком необхідного рівня фінансової стійкості. При цьому організаційні заходи деталізуються за наступними напрямками: оптимізація рівня власного капіталу, оптимізація зобов’язань, підвищення прибутковості банку як джерела його власних фінансових ресурсів (рис. 2). Таким же чином проводиться декомпозиція 1 та 3 блоків моделі.

Рис. 2 Декомпозиція блоку «Організація підтримки необхідного та достатнього рівня фінансової стійкості» моделі TO-BE

Таким чином, в результаті проведених досліджень можна зробити висновок, що моделювання бізнес-процесів - це ефективний засіб пошуку шляхів оптимізації діяльності банку, засіб прогнозування й мінімізації ризиків, що виникають на різних етапах життя банківської установи. Моделювання бізнес-процесів, що відбуваються у банку допоможе значно підвищити ефективність управлінських рішень, які приймає керівництво банківською установою, підвищити рівень ліквідності капіталу, збільшити рівень дохідності, забезпечити необхідний рівень фінансової стійкості банку.

Науковий керівник: к.е.н., доцент Берест М. М.

Література:

1. Марка Д. А., К. МакГоуэн Методология структурного анализа и проектирования. – М.: «Мир», 1998. – 128 с.

2. Гібсон Д.Л., мл. «Організації: Поведінка. Структура. Процеси.» Підручник для вузів. (Пер. з анг.), М.:ИНФРА – М, 2000.