Экономические науки / 2. Внешнеэкономическая деятельность

Скриньковський Р.

ПВНЗ “Львівський університет бізнесу та права”, Україна

викладач, кафедра демографії, трудових відносин і соціальної політики

член-кореспондент Української академії наук

член-кореспондент Міжнародної Кадрової Академії

Римар Ю., Сліпко І.

ПВНЗ “Львівський університет бізнесу та права”, Україна

студенти 4 курсу, напрям підготовки: 030508 “Фінанси і кредит”

Ruslan Skrynkovskyy, Yuliya Rymar, Ihor Slipko

МІЖНАРОДНА ВАЛЮТНА ЛІКВІДНІСТЬ

Іnternational monetary liquidity

Функціонування та інтенсивний розвиток міжнародної економіки є неможливим без утворення світової валютної системи (СВС), що відіграє дедалі важливу та самостійну роль у міжнародних господарських зв’язках. СВС являє собою правову форму організації валютних відносин між усіма чи переважною більшістю країн світу. Сучасна СВС регулюється статутом Міжнародного валютного фонду (МВФ – міжнародна фінансова організація, що регулює міждержавні відносини у валютно-кредитній сфері; спеціалізована установа ООН. Членами МВФ є понад 180 країн світу. Україна членом МВФ стала 09.1992 р. [3, с. 337]), а її принципи та організаційні засади було визначено угодою країн-членів МВФ, прийнятою 01.1976 р. у м. Кінгстоні (столиця Ямайки). У рамках Ямайської валютної системи в 1979 р. створено Європейську валютну систему (ЄВС), яка є міжнародною (регіональною) валютною системою [3, с. 529; 4, с. 182]. ЄВС – створена країнами-членами ЄС зона координованого плавання щодо долара США курсів національних валют з метою забезпечення їх більшої стабільності [5, с. 324; 6, с. 112]. СВС містить низку елементів, кожен з яких юридично визначається відповідними міжнародними угодами та договорами. Одним з основних елементів СВС є міжнародна валютна ліквідність (МВЛ).

Під МВЛ розуміють здатність країни (або групи країн) забезпечувати своєчасне погашення своїх міжнародних зобов’язань прийнятними для кредитора платіжними засобами. МВЛ охоплює сукупність джерел фінансування і кредитування світового платіжного обороту і залежить від забезпеченості СВС міжнародними резервними активами, необхідними для її нормального функціонування. МВЛ характеризує стан платоспроможності окремих країн у міжнародній сфері [2; 4, с. 117; 7, с. 34]. Структура МВЛ включає такі компоненти [1; 4, с. 117]: 1) офіційні валютні резерви країн; 2) офіційні золоті резерви; 3) резервну позицію в МВФ (вимога держави-члена МВФ до МВФ, що визначається як різниця між квотою та авуарами МВФ в її (держави) валюті та грошовими авуарами МВФ, отриманими державою у вигляді кредитів МВФ, і залишків на рахунку МВФ № 2 (що не перевищують однієї десятої процента від квоти держави-члена [3, с. 486]); 4) рахунки в СПЗ (SDR; спеціальні права запозичення) та євро. За визначенням МВФ задовільний рівень “міжнародної сумарної ліквідності” вважається тоді, коли показник офіційних резервів дорівнює 50 % вартості світового імпорту [8].

Існує декілька показників, що визначають платоспроможність країни. Один з них – норма обслуговування державного боргу (S). S визначається відношенням суми платежів, яку країна має виплатити іноземним державам (кредиторам) за певний період (R), до суми іноземної валюти, отриманої від експорту товарів та послуг (M) – формула (1):

(1)

У міжнародній практиці вважається, що країна є неплатоспроможною, якщо S перевищує 20 % (критичний рівень) [1; 7, с. 34; 8].

Платоспроможність окремих країн перед іншими державами (зовнішня платоспроможність) визначається станом державних валютних резервів – іноземною валютою, золотом, дорогоцінними металами, резервними позиціями у SDR, євро, а також іншими платіжними засобами.

Основну частину МВЛ становлять офіційні золотовалютні резерви (запаси золота, що належать державі (у зливках і монетах), та іноземної валюти в центральному банку, інших фінансових органах країни, в міжнародних фінансових організаціях, які призначені для міжнародних розрахунків. До іноземної валюти в цьому випадку відносять перш за все вільно конвертовані (оборотні) національні валюти країн, де відсутні валютні обмеження за поточними операціями платіжного балансу [1]. Сьогодні курс SDR визначається на основі доларової вартості кошика з долара США, євро, японської єни та фунта стерлінгів (категорія “вільно використовувана” валюта МВФ). МВФ готовий включити і китайський юань в розрахунок SDR, якщо використання цієї валюти в світовій торгівлі продовжить рости [9].

Особливе місце в МВЛ займає золото, яке використовується як надзвичайний засіб покриття міжнародних зобов’язань шляхом продажу на золотих аукціонах за необхідну іноземну валюту або шляхом передачі кредитору, як застави, для отримання іноземних позик [1].

Таким чином, виходячи з [1 – 9], МВЛ виконує такі ключові функції, а саме: 1) є засобом міжнародних платежів, що використовується, головним чином, для покриття дефіциту платіжного балансу; 2) є засобом валютних інтервенцій.

Рецензенти:

Процюк Т.Б., к.е.н., ст. викл. каф. економіко-правових дисциплін Національної академії внутрішніх справ;

Завербний А.С., к.е.н., доц. каф. зовнішньоекономічної та митної діяльності Національного університету “Львівська політехніка”.

Список використаних джерел:

1. Боринець С.Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини: [підручник] / С.Я. Боринець. – [5-е вид., перероб. і доп.]. – К.: Знання, 2008 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://libfree.com/172623236_finansiplatospromozhnist_krayini_skladovi.html

2. Економічний словник-довідник [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://subject.com.ua/economic/dict/491.html

3. Загородній А.Г. Фінансово-економічний словник / А.Г.Загородній, Г.Л.Вознюк. – Львів: Вид. Нац. ун-ту “Львівська політехніка”, 2005. – 714 с.

4. Зовнішньоекономічний словник-довідник / За ред. А.С. Філіпенка. – ВЦ “Академія”, 2009. – 248 с. (Серія “Nota bene”).

5. Міжнародна економіка та міжнародні економічні відносини: [практикум] / [Козик В.В., Панкова Л.А., Григор’єв О.Ю., Босак А.О.] – [2-ге вид., перероб. і доп.]. – К.: Вікар, 2006. – 589 с.

6. Міжнародна економіка: [конспект лекцій для студ. Інституту економіки і менеджменту напряму 6.0501 “Економіка і підприємництво”] / [Босак А.О., Григор’єв О.Ю., Скибінський О.С., Чернобай Л.І.]. – Львів: Вид. Нац. ун-ту “Львівська політехніка”, 2009. – 156 с.

7. Носаченко І.М. Зовнішньоекономічні аспекти ринкової економіки: [навч. посібник] / І.М. Носаченко. – Львів: Світ, 2000. – 112 с.

8. Шафранський А.В. Міжнародна валютна ліквідність / А.В. Шафранський // Економіст [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://economist.lacruax.com/mizhnarodna-valyutna-likvidnist/

9. МВФ готов включить юань в свою корзину валют // Офіційний сайт ПАТ КБ “ЄВРОБАНК” [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://eurobank-ua.com/press-centre/digest/world_banking_news/1080/