УДК 336.22                                                                  Лазур Сергій Петрович

здобувач кафедри економічної теорії Львівської комерційної академії

 

Податки на споживання в системі фіскальних важелів національної економіки

 

Формування ефективної податкової системи із вмонтованими дієвими механізмами податкового регулювання особливо актуалізується в умовах фінансово-економічної кризи з огляду на інтенсифікацію глобалізаційних та інтеграційних процесів.

Одним із найдієвіших вмонтованих механізмів податкового регулювання виступають податки на споживання (табл. 1).

Таблиця 1

Динаміка податків на споживання в Україні за їх видами у 2003 – 2011 рр.

Роки

ПДВ

Акцизний збір

Мито

Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію

Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності

Разом податків на споживання

2003

13471,2

4098,2

2151,5

-

-

19720,9

2004

12598,1

5246,1

3356,6

842,7

-

22043,5

2005

16733,5

6704,4

4706,9

956,1

-

29100,9

2006

33803,8

7945,4

6527,0

1726,4

147,2

50149,8

2007

50396,7

8608,1

7242,6

2706,7

494,2

69448,3

2008

59382,8

10567,8

9880,4

2801,7

706,8

83339,5

2009

92082,6

12783,1

12130,2

2779,6

2804,8

122580,3

2010

84596,7

21624,5

6711,5

2267,7

1235,8

116436,2

2011

86315,9

28316,1

8851,2

2254,1

1483,7

127221,0

Джерело: складено на основі даних [1].

 

Як свідчать дані табл. 1 серед податків на споживання найбільш динамічно зростали надходження в бюджет від акцизного збору й справляння мита. За відносно невеликий період 2003-2011 рр. надходження від цих платежів відповідно зросли в 6,9 і 4,1 рази і мають чітко виражену тенденцію для подальшого зростання. Як видно з таблиці збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію запроваджений у 2003 році з метою залучення додаткових ресурсів у бюджет, а через два роки у 2005 році введено в дію збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.

Податки на споживання залишаються суттєвим і фіскальним і розподільчо-регулюючим інструментом (рис. 1).

Джерело: розраховано та побудовано автором на основі даних [1], [2], [3].

Рис. 1. Динаміка частки податків на споживання у ВВП у країнах ОЕСР
та в Україні у 2004 – 2011 рр.

 

З рис. 1 видно, що в Україні з початку 2007 року спостерігається зростання частки податків на споживання у ВВП, що в першу чергу пов’язане із зростанням споживчих витрат [2], а також із зростанням ставок акцизного податку в Україні, як різновиду податків на споживання – специфічних акцизів. Деяке скорочення цього показника відбулося на початок 2008 року та 2011 року, що пов’язане із фазами кризи. Також варто зауважити, що роль та значення податків на споживання у перерозподілі ВВП країн ОЕСР та України є близькими, проте протягом останніх шести років дещо вищим в Україні в середньому на 1-2%.

Поряд з позитивними рисами ПДВ у виконанні ним фіскальних функцій, широкою базою оподаткування, яка включає не тільки товари, а й роботи та послуги, йому властиві певні вади, які заважають цьому податку стати універсальним і загальноприйнятим у всіх країнах. Насамперед, цей вид податку має складний механізм визначення. А його справляння вимагає великих затрат. Крім того, включення ПДВ у ціну товару на кожному етапі його проходження від початку виробництва до реалізації готового виробу, призводить до його здорожчання, сприяє появі інфляційних процесів, які ведуть до зниження купівельної спроможності населення, звуження місткості внутрішнього ринку. Зростанню цін на товари сприяє і те, що у виробничо-технологічний ланцюжок проходження товару від виробника до споживача включається багато посередників, кожен з яких робить свою «накрутку» в ціні, за рахунок якої отримує прибуток.

Кожна з країн, яка використовує податки на споживання самостійно, залежно від рівня розвитку економіки, соціального становища в суспільстві встановлює свій рівень податків щодо ВВП і свої правила його справляння. В європейських країнах ця ставка коливається від 4,5 у США та 5,1 у Японії до 15,3 у Данії та 16,1 в Угорщині. Висока частка податків на споживання у ВВП також у таких країнах як Словенія 14,1%, Естонія – 13,5% та Швеція 13,5% [3].

Вирішальним серед податків на споживання виступає ПДВ, оскільки він є універсальним акцизом та охоплює надзвичайно широку базу оподаткування товарів і послуг. ПДВ диференціюється в різних країнах за кількістю податкових ставок, рівнем таких ставок на різні види товарів, робіт, послуг тощо. Він залежить від ролі продукції, послуг у житті членів суспільства. Найнижча ставка ПДВ у Франції на продовольчі товари – 2%, а найвища – 33% на предмети розкоші [3].

Також важливим є обчислення показника продуктивності податку, що відображає якісний показник співвідношення ефективної та стандартної ставки (рис. 2).

Джерело: розраховано автором на основі даних [2].

Рис. 2. Динаміка ефективної ставки та продуктивності ПДВ в Україні у 2003 – 2011 рр.

 

Як видно з рис. 2 через різного роду пільги та звуження бази оподаткування ефективна ставка ПДВ є значно нижчою за стандарту, подекуди практично вдвічі (2003 рік – 10,83%, 2004 – рік – 8,61% та 2005 рік – 9,28%). Ефективна ставка ПДВ у досліджуваному періоді зростала до початку 2009 року, проте внаслідок кризи знову почала зменшуватись та на початок 2011 року склала 12,6%. Ці ж тенденції спостерігаються у зміні продуктивності податку, коли спостерігалося підвищення продуктивності з 54,14% у 2003 році до 79,04% у 2009 році та зниженні у наступні роки до 69,98% на початок 2011 року. Загалом слід відмітити позитивне зростання продуктивності податку, адже її рівень знаходиться близьким до середньоєвропейського – 71,1% [3].

Проведене дослідження місця податків на споживання в структурі фіскальних важелів національної економіки засвідчило, що податки на споживання є одним із основних видів обов’язкових платежів, які формують податкове навантаження на економіку країни. Спостерігається витіснення податками на споживання інших видів обов’язкових платежів, що підвищує залежність бюджету від кон’юнктури ринку, обсягів та структури споживання та призвело до скорочення державних доходів у розпал кризи.

Зокрема податки на споживання виявились найбільш чутливими платежами до наслідків фінансово-економічної кризи, адже знизили своє фіскальне значення, оскільки ПДВ безпосередньо залежить від обсягів споживання, а мито пов’язане із активністю зовнішньоекономічної діяльності. Тому необхідним є подальше удосконалення податків на споживання з огляду на їх суттєві фіскальні та регулюючі властивості.

Список використаних джерел

  1. Комітет Верховної Ради з питань бюджету [Електронний ресурс]. – (Офіційний сайт Комітету Верховної Ради з питань бюджету). – Режим доступу: http://budget.rada.gov.ua/kombjudjet/uk/doccatalog/list?currDir-45096

2.     Статистичний щорічник України за 2010 рік / Держкомстат України / За ред. Олександра Григоровича Осауленка. – К.: ТОВ «Август Трейд», 2011 - 560 с.

  1. Організація економічного співробітництва та розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.oecdwash.org/

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дані про авторa:

 

Паласевич Микола Богданович – к.е.н., здобувач кафедри економічної теорії Львівської комерційної академії

Лазур Сергій Петрович – здобувач кафедри економічної теорії Львівської комерційної академії

 

Адреса для розсилки:

 

79008

м. Львів

вул. Туган-Барановського, 10

Львівська комерційна академія

кафедра економічної теорії

Башнянину Г. І.