Економічні науки/3.Фінансові відносини

Шевченко Б.

Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського

Управління дебіторською заборгованістю підприємства

Дебіторська заборгованість – це складова оборотного капіталу, яка передбачає певні вимоги до фізичних чи юридичних осіб щодо оплати товарів, продукції, послуг. В структурі оборотних активів дебіторська заборгованість є дуже вагомим елементом. Так, у 2011 році питома вага дебіторської заборгованості в загальному обсязі всіх оборотних активів господарюючих суб’єктів України становила 58%. В абсолютному виразі дебіторська заборгованість зросла за 2008-2011 роки в 1,5 рази і склала в 2011 році 1499972 млн. грн. [1] . В сучасних економічних умовах управління дебіторською заборгованістю для більшості підприємств і організацій є актуальною проблемою. Найбільшу потребу в управлінні цим оборотним активом відчувають підприємства промисловості, торгівлі, дебіторська заборгованість по яких у загальному обсязі оборотних активів лише у 2011 році становила відповідно 30,3% (454466 млн. грн) і 34,1% (511343 млн. грн.) [1].

Проблемі управління дебіторською заборгованістю значну увагу приділено у наукових розробках українських та російських фахівців: Білик М.Д., Коваленко Л.О., Жнякіна Б.О., Бланка І.А., Іванова Є.О., Кірейцева Г.Г., Краснової В.В., Носача Л.Л., Стоянової Є.С. та інших.

Політика управління дебіторською заборгованістю - це елемент фінансової політики підприємства, що реалізує свою продукцію на умовах відстрочення або розстрочення платежу, спрямований на оптимізацію розміру дебіторської заборгованості, забезпечення її своєчасної інкасації з метою досягнення заданого рівня фінансової стійкості цього підприємства. У свою чергу, політика управління дебіторською заборгованістю включає кредитну (визначає умови кредитного співробітництва з потенційними дебіторами), інкасаційну (визначає способи поверення боргів) і дисконтну (визначає умови стимулювання дебіторів до більш швидкого виконання своїх кредитних зобов'язань) політики. Усі складові політики управління дебіторською заборгованістю на підприємстві повинні застосовуватися в комплексі для прийняття ефективних рішень. Варто зазначити, що в умовах сьогодення управління дебіторською заборгованістю пов'язано з ризиками, які здійснюють негативний вплив на кінцевий результат управління.

Одним із ключових видів ризику є кредитний. Для оцінки такого ризику в процесі управління дебіторською заборгованістю на підприємстві доцільно контрагенту присвоювати внутрішній кредитний рейтинг. Це означає, що окрім аналізу фінансового стану й кредитоспроможності потенційних дебіторів, в результаті якого визначаються кількісні показники, також рекомендується використовувати якісні показники, які дозволяють підприємству-кредитору враховувати для кожного контрагента індивідуальні умови кредитного співробітництва в залежності від рівня ризику та характеру майбутньої угоди. Для ефективного управління ризиком можна дебіторську заборгованість класифікувати за портфелями якості, але попередньо для кожного портфеля потрібно розробити стратегію управління з певним набором методів та інструментів.

З метою запобігання невиправданого зростання дебіторської заборгованості на підприємстві, забезпечення повернення боргів і зниження втрат при їх неповернення вважаємо за доцільне:

- уникати дебіторів з високим ризиком несплати в строк;

- визначати термін прострочених платежів на рахунках дебіторів, порівнюючи цей термін із середнім по галузі, з даними у конкурентів і з показниками минулих років;

- періодично переглядати граничну суму відпуску товарів (послуг) у борг, виходячи з фінансового стану покупців і свого власного;

- при наданні позики або кредиту вимагати заставу на суму не нижче величини дебіторської заборгованості по майбутньому платежу;

- користуватися послугами установ і організацій, які стягують борги за наявності поруки.

Важлива роль в управлінні дебіторською заборгованістю належить рефінансуванню дебіторської заборгованості, що являє собою систему фінансових операцій, які забезпечують прискорену трансформацію дебіторської заборгованості у грошові активи. Основний формами рефінансування дебіторської заборгованості, що застосовуються нині і сприяють підвищенню рівня економічної безпеки підприємства, є факторинг, форфейтинг, облік векселів, виданих покупцями продукції.

Необхідно також контролювати стан розрахунків та стежити за співвідношенням дебіторської і кредиторської заборгованості, оскільки значне перевищення дебіторської заборгованості створює загрозу фінансовій стійкості і робить необхідним залучення додаткових джерел фінансування.

Для оцінки результатів управління дебіторською заборгованістю підприємства для кожного структурного підрозділу, який задіяний в управлінському процесі, варто розробити показники ефективності, за фактичне виконання яких здійснювати стимулювання відповідних працівників. Така мотивація персоналу сприятиме покращенню управління дебіторською заборгованістю, поліпшенню фінансового стану підприємства.

Література:

1. Оборотні активи за видами економічної діяльності станом на 31 грудня 2011 року//http://www.ukrstat.gov.ua/