Яцюк О.М., Лобода І.В., Файфер Ю.В.
ДНВЗ «КНУ» Криворізький економічний інститут
СУЧАСНИЙ СТАН ІНОЗЕМНОГО ІНВЕСТУВАННЯ В УКРАЇНІ
У сучасних умовах господарювання в Україні інвестиції є одним із найважливіших
засобів забезпечення виходу країни з кризи, досягнення реальних
структурних зрушень в економіці, технологічного переозброєння, підвищення
якісних показників господарської діяльності на мікро- та макрорівнях.
Тому вивчення ефективності використання іноземних інвестицій в Україні
є одним із найактуальніших завдань економічної науки.
Дослідженням іноземних інвестицій займались такі провідні
вчені, як: Г.Л. Вербицька, С.П. Чапран, С.Т. Дуда,
Ю.Б. Клепцова, Т.Т. Гринів С. М. Тесля, В.А. Худавердієва, О.В. Гаврилюк, В.В.
Стадник, А.С Міхайловська, А.П. Дука та ін.
Метою дослідження є визначення ролі іноземного інвестування
в економіці України на сучасному етапі.
Згідно з Законом України «Про інвестиційну діяльність»
інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей,
що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності,
внаслідок якої створюється прибуток або досягається соціальний
ефект.
Відповідно до різних класифікаційних ознак виділяють багато видів інвестицій.
Серед них дуже важливе місце на сучасному етапі розвитку України належить
іноземним інвестиціям. Згідно з ЗУ «Про режим іноземного
інвестування» іноземні інвестиції – це цінності, що вкладаються іноземними
інвесторами в об'єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства
України з метою отримання прибутку або досягнення соціального
ефекту [3].
За даними Державної статистичної служби в 2011 році в економіку України
іноземними інвесторами вкладено 6,473 млрд. дол. прямих інвестицій.
Станом на 1 січня 2012 року загальний обсяг прямих іноземних інвестицій,
внесених в Україну (кумулятивно, починаючи з 1995 року), з урахуванням
його переоцінки, втрат, курсової різниці, склав 49,36 млрд. дол., що в
розрахунку на одну особу становить понад 1084,3 дол. (рис. 1).
|
1995 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 |
Рис. 1. Динаміка прямих іноземних
інвестицій в Україну (млн. дол.)
У фінансових установах акумульовано за цей період 16318,5 млн. дол. (33,1
% загального обсягу) прямих інвестицій. На підприємствах промисловості зосереджено
15238,6 млн. дол. (30,9 %), у т.ч. переробної – 13056,8 млн. дол. і добувної
– 1492,4 млн. дол. Серед галузей переробної промисловості в металургійне
виробництво та виробництво готових металевих виробів внесено 6084,2
млн. дол. прямих інвестицій, у виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових
виробів – 2065,7 млн. дол., хімічну та нафтохімічну промисловість – 1375,8 млн.
дол., машинобудування – 1226,0 млн. дол., виробництво іншої неметалевої
мінеральної продукції – 893,0 млн. дол. В організації, що здійснюють
операції з нерухомим майном, оренду, інжиніринг та надання послуг
підприємцям, внесено 5721,5 млн. дол. (11,6 %), у підприємства торгівлі, ремонту
автомобілів, побутових виробів і предметів особистого вжитку – 5193,5
млн. дол. (10,5 %) [4].
Інвестиції надійшли з 128 країн світу. До десятки основних країн- інвесторів,
на які припадає 83 % загального обсягу прямих інвестицій на 01.01.2012,
входять: Кіпр – 12645,5 млн. дол. (25,6%), Німеччина – 7386,4
млн. дол. (15,0%), Нідерланди – 4822,8 (9,8%), Австрія – 3423,1 (6,9%),
Російська Федерація – 3594,5 (7,3%), Велика Британія – 2508,2 (5,1%), Франція
– 2230,7 (4,5%), Швеція – 1744,0 (3,5%), Віргінські острови – 1607,0 (3,3%) та
Сполучені Штати Америки – 1043,1 (2,1%).
Для України все ж характерною є недостатня відкритість економіки, а, отже,
і незначна участь країни в міжнародних потоках капіталів, хоча ситуація загалом
має тенденцію до поліпшення (див. рис. 1).
Світовий досвід показує, що залучення іноземного капіталу у вигляді прямих
інвестицій має низку суттєвих переваг для приймаючої країни, а саме є способом підвищення
продуктивності й технологічного рівня вітчизняних підприємств [5, с.
267]. Розміщуючи свій капітал в Україні, іноземні компанії приносять із собою
нові технології, нові засоби організації виробництва та відкривають прямий
вихід на світовий ринок. В Україні є наявність певних рис іноземного
інвестування в економіку. За кількістю іноземних інвестицій переважають
партнери з країн, що розвиваються, з огляду на розмір інвестицій –
партнери з промислово розвинутих країн. Спостерігається
поступове збільшення частки інвестицій з країн СНД у загальному обсязі
інвестицій, реалізація спільних інвестиційних проектів відбувається на
двосторонній основі.
Залучення іноземних інвестиції в Україну передбачає такі наслідки: зменшення
дефіциту платіжного балансу; збільшення внутрішнього попиту на товари
виробничого призначення; запровадження нових технологій виробництва; пришвидшення
розвитку слаборозвинених територій; компенсацію загального дефіциту фінансових
ресурсів для розвитку економіки та фінансування структурної
перебудови; зменшення потреби в імпорті; створення нових експортно- орієнтованих
виробництв.
Існують об'єктивні й суб'єктивні чинники, які негативно впливають
на процес іноземного інвестування в економіку України, а саме: нестабільне
законодавство; високі темпи інфляції у порівнянні з країнами Західної
Європи і США; низька купівельна спроможність значної частини населення зменшує можливість
реалізації на внутрішньому ринку продукції, виробленої на новостворених або
реконструйованих із допомогою іноземного капіталу підприємствах; невисокий
рівень розвитку інфраструктури, яка могла б забезпечити швидкий
оперативний зв'язок України з іншими країнами.
Україна потенційно може бути однією з провідних країн із залучення іноземних
інвестицій, оскільки цьому сприяє її величезний природно-ресурсний потенціал,
вигідне економіко-географічне положення, наявність кваліфікованої
робочої сили, значний внутрішній ринок тощо. Раціональний розподіл іноземних
інвестицій між галузями економіки забезпечить економічний
розвиток і підвищить авторитет нашої держави в світовому
господарстві.
Ключовим фактором активізації іноземного інвестування в
економіку України є створення та підтримка сприятливого інвестиційного клімату.
Для цього необхідно створити єдину цілісну систему державного регулювання інвестиційних
процесів. Але для того, щоб така система ефективно функціонувала, необхідно
створити відповідну законодавчу базу, здійснювати ефективну амортизаційну
політику, вигідну для обох сторін кредитну та податкову політику,
визначити певні умови користування природними ресурсами тощо. Отже, у цій
ситуації вирішальна роль належить державній політиці щодо іноземних
інвестицій, що полягає в співпраці з іноземними інвесторами, сприянні
залученню капіталу, а також у контролі за станом ринку, регулюванні економічної,
політичної та соціальної діяльності.
1. Дука А.П. Теорія та практика інвестиційної діяльності:
навч. посібн. / А.П. Дука. − К.: Вид-во «Каравела»,
2007. − 236 с.
2.
Закон України «Про режим іноземного інвестування» від 19.03.1996. №93/96- ВР
(ред. від 15.01.11) // Відомості Верховної Ради, 1996. − № 19. – 80
с.
3.
Заярна Н.М., М.М. Чиковська. Стан та проблеми іноземного інвестування в Україні
// Науковий вісник НЛТУ України. − 2010. − № 20. − 162-164
с.
4.
Офіційний сайт Державної служби статистики України. − [Електронний ресурс].
− Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/