Економічні науки/4. Інвестиційна діяльність і фондові ринки

Аспірант, Яресько Р. С.

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», Україна

Ризик-менеджмент як інструмент управління інвестиційною діяльністю підприємства: теоретичний аспект

Виникнення підприємництва, як одного з видів людської діяльності, пов’язане з потребами споживання та виробництва, таким чином супроводжуючи процес розвитку суспільства та зростання економіки. Проте будь-який напрям підприємницької діяльності є ризиковим, адже у вирії сучасних економічних ситуацій та прогресування глобалізаційних процесів підприємництво на сьогодні залежить від зовнішнього середовища та його змін.

Ефективна діяльність підприємств у довгостроковій перспективі, забезпечення стійких темпів розвитку і підвищення їх конкурентоспроможності значною мірою визначаються рівнем управління інвестиційною діяльністю. Ризик-менеджмент є однією з важливих складників ефективного управління інвестиційною діяльністю, особливо в умовах кризи, економічної та політичної нестабільності. Оцінювання ризиків інвестиційних проектів та їх впливу на ризик підприємства загалом є одним з визначальних складників в процесі прийняття рішень про доцільність участі в проекті і передбаченні способів захисту від можливих фінансових втрат.

Наукова література по-різному тлумачить поняття управління ризиком, визначає його риси, властивості, елементи, функції та етапи. Неоднозначність підходів пояснюється використанням різних методичних засад при вивченні цієї проблеми, оскільки управління ризиком ― складне багатоаспектне і багаторівневе явище, яке характеризується складовими, що мають різноспрямований вплив на об’єкт управління [1].

Найбільш поширеним є визначення ризик-менеджменту як системи управління ризиком та економічними, точніше фінансовими відносинами, які виникають у процесі управління [2].

Управління ризиком ― багатоетапний процес, мета якого зменшити чи компенсувати збитки для об’єкта при настанні несприятливих подій [3]. Як вважає О. Л. Устенко, управління ризиком ― це процес впливу на суб’єкт господарювання, при якому забезпечується максимально широкий діапазон охоплення можливих ризиків, їх обґрунтоване прийняття та зведення ступеня їх впливу до мінімальних меж, а також розробка стратегії поведінки даного суб’єкта в разі реалізації конкретних видів ризику [4].

Оскільки ризик це вірогідна подія, в результаті настання якої можуть відбутися позитивні, нейтральні або негативні наслідки, то управління ризиками інвестиційної діяльності ― це є розробка методів аналізу та оцінки можливих майбутніх подій для запобігання втрат інвестиційних ресурсів чи недоодержання доходів.

Незважаючи на потенційну негативність наслідків і втрат, спричинених реалізацією того чи іншого інвестиційного проекту, а відтак і ризику цього проекту, останній є каталізатором прогресу, джерелом можливого прибутку та інших неекономічних ефектів [1]. Тому ризик-менеджмент інвестиційної діяльності підприємства пропонується розглядати як систему управління ризиками і економічними відносинами, що виникають у процесі реалізації інвестиційних ресурсів підприємства.

У ризик-менеджменті прийнято виділяти п’ять ключових етапів [2]:

На першому етапі відбувається виявлення ризику з супутньою оцінкою вірогідності його реалізації і масштабу наслідків. Таким чином ключовим фактором на даному етапі є визначення джерел ризиків та їх впливу на інвестиційний проект. До таких джерел можна віднести: неповноту чи неточність проектної документації; аварії і відмова обладнання чи виробничий брак; неузгодженість цілей, інтересів і поведінки учасників проекту тощо.

На другому етапі здійснюється розробка ризик-стратегії з метою зниження вірогідності реалізації ризику і мінімізації можливих негативних наслідків. Тобто здійснюється збір аналітико-статистичної інформації та встановлюється допустимий рівень ризику.

На третьому етапі вибираються методи і інструменти управління виявленими ризиками. Таким чином проводиться розрахунок показників ефективності інвестування за песимістичного, оптимістичного та найбільш ймовірного сценаріїв. Після чого визначається ефективність проекту з врахуванням факторів ризику.

На четвертому етапі проводиться безпосереднє управління ризиком. Здійснюється розробка плану інвестиційного проекту з врахуванням факторів ризику. В даному випадку управління поділяють на дві ланки: контроль та фінансування ризиків. Контроль може здійснюватися за такими напрямами: уникнення; зменшення (мінімізація); обмеження (локалізація); розсіювання (поділ). Фінансування полягає у гарантуванні та страхуванні ризиків.

На завершальному етапі оцінюються досягнуті результати і коректується ризик-стратегія. Для конкретного інвестиційного проекту здійснюється коригування контрактної документації і робочого бюджету, контроль за фактичною реалізацією проекту та проводиться аналіз використання ресурсів на непередбачені витрати.

Отже, дієвим інструментом реагування на зміни економічного середовища функціонування підприємства виступає ризик-менеджмент, який визначається як сукупність управлінських дій інтегрованого характеру, спрямованих на виявлення, аналіз і регулювання ризиків.

Література:

1. Мостенська Т. Л. Ризик-менеджмент як інструмент управління господарським ризиком підприємства / Т. Л. Мостенська / Вісник Запорізького національного університету : зб. наук. пр. ― З. : ЗНУ, 2010. ― № 3. ― С. 72-79.

2. Балабанов И. Т. Риск-менеджмент / И. Т. Балабанов. — М. : Финансы и статистика, 1996. — 192 с.

3. Хохлов Н. В. Управление риском : учеб. пособ. для вузов / Н. В. Хохлов. — М. : ЮНИТИ-ДАНА, 1999. — 239 с.

4. Устенко О. Л. Теория экономического риска : монографія / О. Л. Устенко. — К. : МАУП, 1997. — 164 с.