Экономические науки/6.Маркетинг и менеджмент

Соломоненко В. А., студентка 4-го курсу напряму підготовки 6.030507 "Маркетинг", асист. Семененко К.Ю.

Національний університет харчових технологій

МЕТОДИ ВПЛИВУ РЕКЛАМИ НА ПСИХОЛОГІЮ СПОЖИВАЧА

Реклама в наш час присутня скрізь. Рекламні ролики ми бачимо по телебаченню, чуємо по радіо, читаємо в газетах і журналах, на вулицях нам пропонують спробувати і оцінити різні зразки товару. Таким чином, потенційні споживачі постійно піддаються рекламному впливу, причому цей вплив охоплює всі сенсорні системи: зір, слух, нюх та дотик. Сучасна людина поза волею втягнута в цей «кругообіг» реклами. Її свідомість постійно намагаються заповнити рекламованою продукцією.

Задля підвищення ефективності рекламного впливу на свідомість покупця після збирання і аналізу всієї необхідної інформації про нього необхідно визначити так звані мішені. Ними можуть бути обрані почуття гідності людини, матеріальна вигода, отримання задоволення, прагнення до здоров'я тощо. Тобто щось таке, що споживач визначить як вагоме, значуще для себе. Завдання розроблюваного рекламного сюжету ґрунтується на обраній мішені, показуючи в привабливій формі товар, здатний задовольнити потребу покупця. Коли задоволення потреби асоціюється у свідомості людини з рекламованим товаром, тоді з'являється висока ступінь імовірності того, що він його придбає.

Доведено, що сучасні рекламні компанії вже давно перестали обмежуватися тільки тим, що доносять інформацію про продукт споживачеві. Зараз майже вся реклама, використовуючи різноманітні методи впливу (двадцять п’ятий кадр, гра світла, гіпноз тощо), спрямована на психіку людини. Перелічені прийоми вже давно навчилися розпізнавати навіть пересічні глядачі.

Кожен рекламний ролик спрямована на те, щоб донести до потенційних споживачів правдиву інформацію про продукт. Для цього використовуються спеціальні стимули, такі як позитивні та негативні емоції, загальноприйнята мораль.

Успішною буде така реклама, яка передбачає вплив на емоційну сферу покупця, сприяючи появі у нього позитивних емоційних асоціацій. Але просто позитивного настрою, викликаного цікавою привабливою рекламою, не достатньо для того, аби бренд став популярний і затребуваний. Необхідно, щоб ці приємні емоції потенційного споживача безпосередньо асоціювалися з конкретним продуктом, який пропонується рекламою. Тут реклама користується тим, що кожна людина мріє бути щасливою. Тому маркетологи вносять в рекламу радісні нотки, що викликають у людини позитивні почуття і емоції. Найбільший вплив на психіку людини справляють негативні емоції. Тому часто реклама прагне викликати страх у підсвідомості. Дані емоції більш запам’ятовуються та відкладаються на підсвідомості глядачів. Менший вплив несуть позитивні емоції.

Що стосується загальноприйнятої моралі, то визначено, що покупець ніколи не буде купувати продукт, який несе в собі аморальний для споживача зміст. Все, що не відповідає нормам моралі, вважається аморальним. Однак, насправді, з точки зору етики, такі явища можуть бути цілком прийнятними, навіть гуманними. У той же час навпаки: явища, які є загальноприйнятими в суспільстві, можуть виявитися не гуманними (наприклад, вбивство тварин заради їжі).

Найменш дієвою буває реклама тоді, коли вона подається в якості лише інформативного засобу. Наприклад, скільки б не попереджав МОЗ про шкоду куріння або алкоголю, розміщаючи повідомлення про це на упаковках тютюнових або алкогольних виробів, написані навіть великим шрифтом, це мало впливає на даний сегмент споживачів.

Реклама передбачає управління людиною як відкрито, так і приховано. Відкрите управління часто наштовхується на підсвідоме опір і далеко не завжди досягає своєї мети. Люди не люблять, коли їм в прямолінійній формі говорять про те, що вони повинні робити. Що має робити людина, вона вирішує сама. Тому реклама у такій формі (наприклад: «Купуйте продукти такої-то фірми, вони найкращі») не викликає ентузіазму у споживачів. А часто навіть навпаки, подібного роду заклик працює як антиреклама, викликаючи у людей відштовхування і роздратування. Що ж стосується прихованої реклами, то вона не завжди є законною. Наприклад, такий метод як «25 кадр» офіційно по всьому світі заборонено, проте підприємства для досягнення найголовнішої мети, максимізація прибутку, знаходять методи, завдяки яким можуть впливати на підсвідомість людини (наприклад, використання гіпнозу).

Отже, в наш час успішність рекламної компанії залежить не від коштів, які вкладені на її створення, а від якісного аналізу психології споживачів. Кожне підприємство шукає спосіб максимального впливу на споживача, за допомогою якого можна наголосити на об’єкті рекламування та привернути увагу до нього. Проте в наш час дуже важко створити ефективну рекламну компанію, яка буде не тільки зацікавлювати споживача, а й збільшувати прибутки підприємства, який створив дану рекламу. Суспільство вже давно навчилось не звертати увагу на зайву інформацію, тому між підприємствами-конкурентами йде війна за кожного потенційного споживача. Для створення ефективної реклами сучасні компанії застосовують досить ефективні, проте не гуманні методи впливу на поведінку клієнта. Але при використанні сучасних методів якісного психологічного аналізу потенційних споживачів можна обмежитись не менш ефективними, але й людяними способами впливу на вибір споживача шляхом впливу на сенсорні системи людини: зір, слух, нюх та дотик. Потік реклами оточує нас з усіх боків, тому будь-який вплив на підсвідомість людини впливає на її психіку.