Польова Т.М.

Науковий керівник: Черничук Л.В.

Буковинський державний фінансово-економічний університет

ПРОБЛЕМИ ТА НАПРЯМКИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ ЗА ВИПЛАТАМИ ПРАЦІВНИКАМ

 

На сучасному етапі в умовах ринкової економіки відносини між найманим працівником і керівником будуються на новій основі. Мета керівника – це успіх на ринку, отримання прибутку. Мета найманих працівників – отримати матеріальну винагороду і задоволення від роботи. У знаходженні компромісу між очікуваннями найманого працівника і керівника й полягає суть стимулювання працівників в ринковій економіці.

Актуальність обраної теми обумовлена ​​тим, що трудові ресурси впливають не тільки на ефективну роботу конкретного підприємства, але і є головним важелем діяльності держави в цілому. Конкурентні переваги країни в сучасному мінливому технологічному світі найбільшою мірою залежать від якості її трудових ресурсів та інвестицій у людський капітал, з метою поліпшення цієї якості та посилення здатності людей до творчості, інновацій та адаптації.

Теоретичні, методичні і прикладні питання багатогранної проблеми аналізу і контролю розрахунків з оплати праці завжди були і є предметом наукових досліджень, зокрема, таких українських вчених, як Батищева Н. Г. [1], Крищенко К. Л. [2], Соломонов С. В. [3], Сотченко Ю.К. [4]та інших.

Оплата праці - це система відносин, пов'язаних з встановленням та здійсненням роботодавцем виплат працівникам за їх працю відповідно до законів, іншими нормативними правовими актами, локальними нормативними актами, колективними договорами, угодами та трудовими договорами [1].

Заробітна плата - це винагорода за працю залежно від кваліфікації працівника, складності, кількості, якості та умов виконуваної роботи, а також виплати компенсаційного і стимулюючого характеру [4].

Аналізуючи літературні джерела, можна побачити, що поняття та суть заробітної плати розглядали на протязі не одного століття багато вчених та професорів, оскільки праця людини має винагороджуватися, тому розглядалася її оплата спочатку в матеріально-цінних речах, а потім у грошовому вираженні. На сьогодні заробітна плата згідно з чинним законодавством - це винагорода найманих працівників, обчислена як правило у грошовому виразі, яку власник чи уповноважений ним орган оплачує за виконану роботу.

Відповідно до вивчених джерел ми вважаємо, що оплата праці - це трудовий дохід працівника залежно від кількості та якості затраченої ним корисної праці, який виплачується працедавцем у вигляді заробітної плати в грошовій або натуральній формі.

У системі організації заробітної плати існує цілий ряд невирішених проблем: розміри заробітної плати практично відірвані від конкретних результатів праці окремих працівників і підприємств в цілому; не створений дієвий механізм соціального партнерства; не визначені до кінця місце і роль заробітної плати в системі стимулів ринкової економіки. Система організації заробітної плати на підприємстві повинна базуватися на чіткій системі тарифної сітки з конкретно визначеними співвідношеннями шкал тарифів та залежності тарифних розрядів і посадових окладів [3].

Дослідження показали, що організації заробітної плати на підприємствах  даний час притаманні недоліки: низькі рівні заробітної плати; невиправдане зближення рівнів оплати праці фахівців та інших категорій працівників; слабка матеріальна зацікавленість у підвищенні кваліфікації через незначні розходження в рівнях окладів працівників різної кваліфікації; недостатня стимулююча роль премій, надбавок.

Ще однією проблемою є проблема «тіньової» заробітної плати. Тіньова заробітна плата - це заробіток найманого працівника, який знаходиться за межами офіційного (державного) обліку і контролю [2].

Організація оплати праці справляє великий вплив на ефективність діяльності підприємства. До основних факторів, що впливають на ефективність праці, можна віднести мотиваційні механізми. Важливу роль мотивації відіграє соціальний пакет. Що стосується ефективності праці, то це співвідношення між результативністю праці та величиною витрат, що виражається в досягненні максимального ефекту за мінімальних витрат. Отже, збалансування цих чинників і є результатом ефективної організації оплати праці.

Стимулювання найманих працівників є необхідним чинником для зростання прибутку підприємства як кінцевого фінансового результату його діяльності. На основі отриманого прибутку формуються матеріальні фонди стимулювання працівників.  

Отже, на сьогодні є ще багато невирішених проблем, які стосуються організації оплати праці і потребують удосконалення. Тому, соціальний пакет, включаючи його структуру та величину, є потужним інструментом впливу на рівень психологічного та фізичного залучення працівника, індивідуальну й організаційну дієвість, а відтак, тривалість і успішність трудових відносин між працівником і роботодавцем,  удосконалення тарифної системи шляхом встановлення співвідношень тарифних ставок залежно від рівня кваліфікації робітників; запровадження гнучких форм і систем оплати праці, включаючи контрактну й безтарифну; розроблення внутрішньовиробничих тарифних умов оплати праці як чинників підвищення; колективне регулювання заробітної плати.

 

Література:

1. Батищева Н. Облік оплати праці за національними стандартами./Н. Батищева // Все про бухгалтерський облік. - 2011. - №40 (586). - С. 22-23.

2. Крищенко К. Удосконалення організаційно-економічного механізму управління оплатою праці // Україна: аспекти праці. – 2010. - № 6. - С. 9-16.

3. Соломонов С. Становлення системи оплати праці на підприємстві // Довідник економіста. – 2009. – № 6. - С. 73-77.

4. Сотченко Ю.К. Оплата праці та напрями її вдосконалення в умовах економічної кризи // Держава та регіони. - 2010. - № 6. – С. 433-436.