Гниря А. В.
Харківський національний економічний університет, Україна
Фактори
зростання продуктивності праці в галузях промисловості України
Забезпечення
зростання національної економіки, підвищення її конкурентоздатності, покращення
соціальних стандартів та рівня життя людей багато в чому залежать від
підвищення продуктивності праці. З огляду на це, пошук чинників зростання
продуктивності праці в промисловості в сучасних економічних умовах є важливим
та актуальним завданням. Дослідження було проведене в два етапи: на першому
етапі було виділено однорідні групи галузей промисловості, методом кластерного
аналізу; на другому етапі – виявлено фактори зростання продуктивності праці за
кожною із виділених груп галузей промисловості, методом множинного регресійного
аналізу.
Попередню вибірку
показників для кластеризації галузей промисловості, було сформовано відповідно
економічної та соціальної складових трудової діяльності. Економічну складову
характеризують показники продуктивності (виробіток на одного працівника,
середньогодинний виробіток, ефективність витрат на персонал), ефективність
використання основних засобів (фондовіддача), рентабельності (рентабельність
операційної діяльності, рентабельність праці., рентабельність персоналу
(прибуток на одного працівника). Соціальну складову характеризують показники
відновлення трудових ресурсів (середньомісячна номінальна заробітна плата
працівників), якості засобів праці (доля інвестицій в обсязі реалізації
продукції, ступінь зносу основних засобів), екологічної ефективності
(коефіцієнт екологічної ефективності). Остаточна вибірка показників була
сформована, після того як вирішено проблему спільностей, та обрано за групами
показників продуктивності, рентабельності та якості засобів праці
показники-репрезентанти методом центра тяжіння. Таким чином кластеризація галузей промисловості за
рівнем ефективності трудової діяльності працівників проводилась за показниками:
виробіток на одного працівника; фондовіддача; рентабельність
праці; середньомісячна номінальна
заробітна плата працівників; доля інвестицій в обсязі реалізації продукції.
В результаті класифікації було виділено три однорідних групи галузей
промисловості. Першу групу склали галузі: виробництво
харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів, легка промисловість,
целюлозно-паперове виробництво; видавнича діяльність, машинобудування. У другу
групу увійшли галузі: добувна промисловість; оброблення деревини та виробництво
виробів з деревини, крім меблів; хімічна та нафтохімічна промисловість;
виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції; металургійне виробництво
та виробництво готових металевих виробів; виробництво та розподілення
електроенергії, газу та води. У третю групу виділилась одна галузь -
виробництво коксу, продуктів нафто перероблення.
На другому етапі дослідження, для визначення факторів зростання
продуктивності праці в галузях промисловості, на підґрунті вивчення
літературних джерел [1, с. 265; 2], виділено групи потенційних
факторів впливу на продуктивність праці, та показники для аналізу факторів за
групами.
За результатами
побудованої регресії, продуктивність праці галузей промисловості першого
кластеру має прямий зв'язок з: енергетичною ефективністю, середньомісячною
номінальною заробітною платою працівників, відпрацьованим часом на одного
працівника; та зворотний зв'язок з показником впровадження нових технологічних
процесів на промислових підприємствах, ці чотири фактори моделі, пояснюють 70 %
варіації продуктивності праці.
Таким чином,
факторами зростання продуктивності праці в галузях промисловості першого
кластеру є економія енергетичних ресурсів, зростання рівня оплати праці,
збільшення відпрацьованого робочого часу, зменшення кількості впровадження
нових технологічних процесів. Негативний вплив на продуктивність праці від
впровадження нових технологічних процесів пояснюється низьким рівнем
інноваційного менеджменту, економічними прорахунками, поверненням інвестованих
коштів з часовим лагом.
Таблиця 1
Показники
та групи показників, які характеризують фактори продуктивності праці в
промисловості
|
Група
факторів |
Підгрупа
показників |
Показники |
|
Матеріально-технічні |
Стану та використання основних фондів |
фондоозброєність праці, ступінь зносу основних засобів |
|
Використання матеріальних ресурсів |
матеріаломісткість продукції |
|
|
Інвестиційної діяльності |
доля інвестицій в обсязі реалізації продукції ефективність інвестицій в основний капітал |
|
|
Соціально-економічні |
Оплати праці |
середньомісячна номінальна заробітна плата працівників
доля витрат на персонал |
|
Ефективності використання фонду оплати праці |
ефективність витрат на персонал |
|
|
Використання робочого часу |
використання робочого часу працівників за видами
промислової діяльності, відпрацьовано в середньому на 1 штатного працівника |
|
|
Інноваційно-технолоічні |
Інноваційної діяльності |
впровадження нових технологічних процесів на
промислових підприємствах; впроваджено техпроцесів: маловідходних,
ресурсозберігаючих, безвідходних; освоєння виробництва інноваційних видів
продукції |
|
Ефективності технологій |
фондовіддача, матеріаловіддача, енергетична
ефективність, екологічна ефективність |
Проведений
регресійний аналіз виявив такі фактори зростання продуктивності праці в галузях
другого кластеру: фондовіддача, ефективність інвестицій в основний капітал,
середньомісячна номінальна заробітна плата працівників, освоєння виробництва
інноваційних видів продукції. Чотири
фактори моделі пояснюють 78 % варіації продуктивності праці, всі
параметри позитивно впливають на продуктивність праці. Таким чином, факторами зростання продуктивності в галузях
промисловості другого кластеру є рівень ефективності використання основних
засобів, інвестиційних ресурсів, рівень оплати праці працівників та зростання
рівня освоєння виробництва інноваційних видів продукції.
Література
1.
Грішнова О. А. Економіка праці та
соціально-трудові відносини: Підручник.- К.: Знання, 2006. – 559 с.
2.
Ласкавий А. О. Менеджмент
продуктивності: Навч.посіб. / Укл. А. О.Ласкавий. – К.: КНЕУ, 2004. – 288с.