Боровець Анна Миколаївна

Національний технічний університет України «КПІ», Україна

Діяльність та взаємодія державних і недержавних організацій у вирішенні проблем молодіжного безробіття в Україні

Безробіття серед молоді є однією з найактуальніших соціально-економічних проблем сучасної України, загострення якої призводить до поглиблення багатьох інших соціальних проблем і негативних наслідків для суспільства. З одного боку, молодий вік сприяє високій мобільності, відкритості, готовності до змін та пошуку роботи, а з іншого — молодим людям не вистачає відповідного досвіду, щоб бути конкурентоспроможними на ринку праці. В зв’язку з цим, дуже часто молоді спеціалісти працюють не за фахом, прагнуть виїхати за кордон, що теж не є позитивним явищем для країни.

Значна частина безробітної молоді – це випускники вищих навчальних закладів, які вперше виходять на ринок праці. Працевлаштування відповідно до

здобутого фаху для багатьох молодих фахівців є малореальним або малоперспективним. На ринку праці виникли диспропорції попиту й пропозиції дипломованих фахівців. Натомість молода людина після закінчення вузу опиняється сам на сам з проблемою пошуку роботи. На її поведінку у таких обставинах впливає дуже багато факторів, а саме: ціннісні орієнтації, особисті якості, вміння адаптуватись до нових умов та приймати рішення, стереотипи в суспільстві щодо ефективного пошуку роботи та ін.

На жаль, високий рівень молодіжного безробіття в нашій країні (близько 20%) свідчить про те, що все таки варто здійснювати необхідні заходи, які призведуть до покращення ситуації на молодіжному ринку праці. Для цього слід проаналізувати, що повинні робити держава, бізнес, суспільство для того, щоб кожен з факторів, який впливає на поведінку молодої людини під час пошуку роботи відігравав якомога позитивнішу роль і як створити такі зовнішні умови, які б максимально сприяли трудовій та професійній реалізації молоді. А також варто прослідкувати, які позитивні заходи уже здійснюються.

Найбільше повноважень і впливу в процесі подолання молодіжного безробіття, безумовно, має держава та її організаційні структури. Деякі позитивні кроки з її боку в даному напрямі спостерігаються вже сьогодні. Наприклад, нещодавно був прийнятий новий закон «Про зайнятість населення», який вступив у силу з 1 січня 2013 року. У даному законі значна увага приділяється саме вирішенню проблем зайнятості молоді. Також держава сприяє створенню спеціалізованих молодіжних структур, що допомагають молоді у пошуках роботи шляхом проведення різноманітних профорієнтаційних та інших тренінгів, інформування про вакантні місця, залучення молоді до підприємницької діяльності тощо. На сьогодні вже існує чимало таких організацій, до яких відносяться: − молодіжні центри праці; − молодіжні бізнес-інкубатори; − молодіжні біржі праці та ін. Багато з них функціонує при вищих навчальних закладах. Важливо, щоб такі організації співпрацювали з центрами зайнятості, громадськими організаціями та ЗМІ. Адже актуальним є не лише створення таких молодіжних структур, а й інформування суспільства про їх існування та діяльність, яку вони здійснюють.

Що стосується позиції приватних організацій, роботодавців щодо проблеми молодіжного безробіття, то тут повинне мати місце таке поняття як «соціальна відповідальність бізнесу». Звичайно, далеко не завжди вигідно брати на роботу працівника без трудового досвіду і приділяти додаткову увагу для його професійного навчання та адаптації, але в той же час тут є багато перспектив і позитивних сторін для самого роботодавця, який готовий ризикнути. Соціальна відповідальність бізнесу в даному випадку проявляється в тому, що надаючи молоді робочі місця, відбувається профілактика тих негативних явищ і соціальних проблем, які спричиняє безробіття серед молоді.

В умовах ринкової економіки необхідно об’єднати зусилля держави з бізнесом, інтереси якого найбільш повно презентує Український союз промисловців і підприємців (УСПП), який об’єднує близько 16 тис учасників – промислові, транспортні, наукові, комерційні та інші підприємницькі структури. Об’єднання зусиль бізнесу і навчальних закладів дозволить: зменшити дисбаланс на ринку праці, коли роботодавці відчувають гостру необхідність у працівниках одних сфер, а ВНЗ готують інших; залучити роботодавців до більш активної участі у формуванні змісту освіти шляхом погодження освітніх стандартів, навчальних планів, надання місць проходження практики та стажування тощо.

Громадські організації також не повинні залишатися осторонь проблем молодіжного безробіття, долучаючись до здійснення заходів щодо їх вирішення. І можна з упевненістю сказати, що значна діяльність в даному напрямі здійснюється вже сьогодні. Зокрема, деякі організації розробляють та реалізовують соціальні проекти щодо працевлаштування молоді. Провідне місце серед них займає міжнародний фонд «Відродження», за підтримки якого створюються нові громадські організації по всій Україні, які борються з молодіжним безробіттям. Проекти таких організацій зазвичай спрямовані на проведення різноманітних тренінгів для молоді, які навчають ефективним навичкам пошуку роботи, адаптації до трудової діяльності та набуття особистісних рис та якостей, які необхідні для успішної професійної реалізації. Значна увага приділяється інформуванню молоді про актуальні вакансії. Також чимало проектів спрямовано на залучення молоді до підприємницької діяльності, інформування щодо законодавства і умов, які створює держава для відкриття власної справи, як раціонально розподіляти та використовувати кошти, які виділяються для таких цілей. Важливими є проекти, спрямовані на боротьбу з молодіжним безробіттям серед сільської молоді, оскільки в сільській місцевості ситуація з працевлаштуванням набагато складніша, ніж у містах.

Дуже часто молодь не має роботи і навіть не намагається її шукати через те, що у системі життєвих цінностей і пріоритетів відсутня праця як цінність, натомість гроші та матеріальні блага при цьому можуть бути чи не найважливішими. У такій ситуації молоді люди у кращому випадку – звичайні безробітні, які живуть за рахунок інших, а у гіршому – у пошуках легких грошей і безтурботного життя стають злочинцями, наркоманами, алкозалежними. Тобто відбувається деградація особистості, що спричиняє нові соціальні ризики для суспільства. За таких обставин суттєву допомогу для профілактики безробіття серед молоді може відіграти активізація діяльності громадських організацій, робота яких спрямована на відродження духовних та важливих суспільних цінностей, пропагування здорового способу життя, стимулювання інтересу до освіти, науки, спорту, професійної та творчої реалізації і т.д.

Отже, молодіжне безробіття – негативне соціальне явище і проблема, яка потребує участі держави, бізнесу і громадськості для її вирішення. Звичайно, повністю подолати безробіття серед молоді неможливо, але знизити його рівень до мінімального – цілком реалістичне завдання, яке потребує часу, зважених дій та ініціатив. Деякі вагомі заходи для цього здійснюються вже сьогодні. Але, лише об’єднання зусиль всього суспільства може помітно прискорити покращення ситуації на молодіжному ринку праці. Ефективна діяльність і співробітництво державних і недержавних організацій – важливий крок у даному напрямі, а також передумова вирішення багатьох проблем, які є причинами та наслідками молодіжного безробіття в Україні.

Література:

1. Працевлаштування випускників вищих навчальних закладів в контексті соціального партнерства. Калініченко В. [Електронний ресурс]: Стаття / Теорія і методика професійної освіти, Додаток № 1, 2012 р. – Режим доступу: http://www.tmpe.gb7.ru/docs/dod/12kalinichenko.pdf

2. Проблеми молодіжного безробіття та шляхи його подолання – К: ГО «Молодіжна Альтернатива», 2011. – 64 с.